Ухвала суду № 48832557, 20.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.08.2015 Справа № 904/8644/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чимбар Л.О.(доповідач)

судді: Чоха Л.В., Антонік С.Г.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. у справі №904/8644/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 21838,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. у справі № 904/8644/13 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" було задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Разом з апеляційною скаргою, скаржник надав клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно з ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом поважними причинами пропуску процесуальних строків вважаються обставини об'єктивного характеру, які не залежать від волевиявлення особи.

Судова колегія не вбачає підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подачі апеляційної скарги з урахуванням наступного.

03.08.2015 року, скаржником ОСОБА_1 було направлено апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013 року, що підтверджується штемпелем поштового відділення.

Одночасно до апеляційної скарги було подано заяву про відновлення строків на апеляційне оскарження. При цьому в зазначеній заяві в якості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначено, що про існування оскаржуваного рішення та господарської справи взагалі відповідачу стало відомо лише 23.07.2015р. Також скаржник зазначив, що про розгляд справи він не був належним чином повідомлений, жодного підтвердження про отримання судової повістки не має.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи судом першої інстанції відповідачу неодноразово надсилались ухвали, в яких було вказано час та дата слухання. Вказані ухвали було направлено відповідача за адресою: 50046, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Військове Містечко-35АДРЕСА_1. Дану адресу було вказано позивачем у позовній заяві та така ж сама адреса міститься у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Але, вказані направлення було повернуто на адресу господарського суду у звязку з закінченням строку зберігання.

24.12.2013р. господарським судом Дніпропетровської області на адресу відповідача було направлено копію рішення у даній справі, яку також було повернуто на адресу суду у звязку з закінченням строку зберігання (а.с. 86).

При подані апеляційної скарги відповідачем в апеляційній скарзі також зазначено адресу 50046, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Військове Містечко-35АДРЕСА_1, що вказує про місцезнаходження ОСОБА_1 саме за цією адресою.

Більш того, скаржником в апеляційній скарзі зазначено дату винесення рішення господарським судом 08.10.2013р., тоді як рішення було винесено 17.12.2013р.

Вказане свідчить про повідомлення належним чином відповідача про час та місце розгляду справи судом першої інстанції, про направлення відповідачу копії рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р., а тому апеляційна інстанція вважає, що жодних доказів в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України на обґрунтування поважності причини пропуску строків на апеляційне оскарження до заяви скаржником не надано та такі обставини не наведені в заяві.

Враховуючи вищевикладене, тривалість пропуску процесуальних строків, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви про відновлення строків на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст.32, 33, 53, 86, 91, 93, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження товариства з обмеженою відповідальністю фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. у справі №904/8644/13

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. у справі №904/8644/13 повернути скаржнику без розгляду.

Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 із Спецфонду Державного бюджету України 913,50грн. судового збору, сплаченого за квитанцією № 011020 від 28.07.2015.

Додаток на адресу скаржника: апеляційна скарга з додатками,всього на 11 аркушах, у т.ч. квитанція № 011020 від 28.07.2015.

Головуючий суддя Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік