Рішення № 48817163, 14.08.2015, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/634/15-ц

Провадження №2/654/382/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2015 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

при секретарі Сидоркіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: селянське (фермерське) господарство «Тора», про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2015 року ТОВ «Імперія-Агро» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в загальній сумі 5829971,70 грн., посилаючись на те, що 05.03.2013 року між позивачем та третьою особою був укладений договір поставки № ХН-9/13, за яким СФГ «Тора» отримало товару на загальну суму 1394805,24 грн., що підтверджується видатковими накладними. Згідно укладених додатків до договору кінцевою датою оплати за поставлений товар є 01.11.2013 року. Товар, що був переданий СФГ «Тора» тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод додатків) має бути оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною (п. 3.5. договору). Таким чином СФГ «Тора» повинно було оплатити вартість отриманого товару наступним чином: 1288492,24 грн. у строк до 01.11.2013 року (згідно додатків); 16729,00 грн. у строк до 08.11.2013 року; 43363,00 грн. у строк до 18.11.2013 року; 46221,00 грн. у строк до 21.12.2013 року. У порушення умов договору СФГ «Тора» в обумовлений строк сплатило лише 12575,03 грн. та повернуло товару на 50342,40 грн., заборгувавши перед позивачем 1331887,81 грн. Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.02.2015 року із СФГ «Тора» на користь позивача було стягнуто 1331887,81 грн. основної заборгованості; 1224412,37 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару; 521021,50 грн. процентів річних; 273205,02 грн. пені; 266377,56 грн. штрафу.

29.10.2013 року між позивачем та третьою особою був укладений договір поставки № ХН-1/14, за яким СФГ «Тора» отримало товару на загальну суму 3144014,22 грн., що підтверджується видатковими накладними. Згідно укладених додатків до договору кінцевою датою оплати за поставлений товар є 01.11.2014 року. До вказаного строку СФГ «Тора» здійснило повернення товару на суму 93214,80 грн. 18.09.2014 року між сторонами було укладено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого зобовязання СФГ «Тора» за договором № ХН-1/14 зменшилося на 1516362,18 грн. 17.10.2014 року між сторонами було укладено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого зобовязання СФГ «Тора» за договором № ХН-1/14 зменшилося на 786675,33 грн. На момент звернення з позовом заборгованість СФГ «Тора» перед позивачем становить 747761,91 грн.

14.08.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки, відповідно до якого відповідач поручився перед позивачем за виконання грошових зобовязань СФГ «Тора» за договорами поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року та № ХН-1/14 від 29.10.2013 року і у відповідності до п. 2.1. договору поруки несе субсидіарну відповідальність перед позивачем у разі порушення боржником обовязків за договорами поставки в частині суми боргу боржника, відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій та сумою дооцінки. З посиланням на ст. ст. 6, 11, 509, 524, 525, 533, 536, 546, 547, 554, 610, 619, 625, 627, 628, 629, 692 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача на його користь:

2079649,72 грн. основної заборгованості за договором поруки від 14.08.2014 року, відповідно до укладених договорів поставки (з яких 1331887,81 грн. сума основної заборгованості за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року та 747761,91 грн. сума основної заборгованості за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року);

2061905,71 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару за договором поруки від 14.08.2014 року, відповідно до укладених договорів поставки (з яких 1224412,37 грн. сума дооцінки за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року та 837493,34 грн. сума дооцінки за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року);

60288606 грн. 3 % річних за договором поруки від 14.08.2014 року, відповідно до укладених договорів поставки (з яких 521021,50 грн. сума 3 % річних за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року та 81864,56 грн. сума 3 % річних за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року);

339581,69 грн. пені за договором поруки від 14.08.2014 року, відповідно до укладених договорів поставки (з яких 273205,02 грн. сума пені за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року та 66376,67 грн. сума пені за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року);

415929,94 грн. штраф за договором поруки від 14.08.2014 року, відповідно до укладених договорів поставки (з яких 266377,56 грн. сума штрафу за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року та 149552,38 грн. сума штрафу за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року);

330018,58 грн. відсотки за користування товарним кредитом за договором поруки від 14.08.2014 року, відповідно до укладеного договору поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року.

У судове засідання позивач свого представника не направив, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, в якій також висловився про підтримання позову.

Відповідач у судове засідання не зявився, надав до суду письмові заперечення на позов, які зводяться до наступного. Оскільки строк виконання зобовязань за договорами поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року та № ХН-1/14 від 29.10.2013 року спливав 01.01.2013 року та 01.11.2014 року відповідно, а позивач звернувся до нього з позовом за межами шестимісячного строку предявлення вимоги до поручителя, встановленого ст. 559 ЦК України, порука є припиненою, а тому позов задоволенню не підлягає.

Третя особа свого представника до суду не направила, причини неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про день, час та місце судового розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.03.2013 року між позивачем та третьою особою був укладений договір поставки № ХН-9/13 (а. с. 22-24), за яким СФГ «Тора» отримало товару на загальну суму 1288492,24 грн., що підтверджується видатковими накладними (а. с. 53-83, 86).

Згідно укладених додатків до договору поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року кінцевою датою оплати за поставлений товар є 01.11.2013 року (а. с. 25-52).

При цьому суд вважає хибним твердження позивача про отримання товару третьою особою за видатковими накладними № 5232 від 29.10.2013 року на суму 16729,00 грн. та № 5325 від 08.11.2013 року на суму 43363,00 грн. (а. с. 84-85) саме за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року, оскільки як підставою для отримання товару в цих накладних зазначено договір поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року, який також був укладений між позивачем та третьою особою.

Також не знайшло свого підтвердження факт отримання товару третьою особою за видатковою накладною № 5510 від 11.12.2013 року, оскільки така накладна не підписана уповноваженим представником третьої особи в графі про отримання товару, а скріплення накладної печаткою третьої особи не свідчить про отримання товару (а. с. 86).

Посилання позивача на ст. 61 ЦПК України як на підставу для звільнення від доказування наявності суми заборгованості третьої особи, на тій підставі, що рішенням господарського суду Херсонської області від 17.02.2015 року із СФГ «Тора» на користь позивача було стягнуто 1331887,81 грн. основної заборгованості; 1224412,37 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару; 521021,50 грн. процентів річних; 273205,02 грн. пені; 266377,56 грн. штрафу за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року є помилковим, оскільки відповідач не був стороною у справі № 923/1929/14, яка перебувала у провадженні господарського суду Херсонської області, а також в контексті застосування ч. 2 ст. 555 ЦК України.

29.10.2013 року між позивачем та третьою особою був укладений договір поставки № ХН-1/14 (а. с. 120-123), за яким СФГ «Тора» отримало товару на загальну суму 3144014,22 грн., що підтверджується видатковими накладними (а. с. 165-220). Згідно укладених додатків до договору кінцевою датою оплати за поставлений товар є 01.11.2014 року (а. с. 124-164).

До вказаного строку (01.11.2014 року) СФГ «Тора» здійснило повернення товару на суму 93214,80 грн. (а. с. 221). 18.09.2014 року між сторонами було укладено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого зобовязання СФГ «Тора» за договором № ХН-1/14 зменшилося на 1516362,18 грн. (а. с. 222). 17.10.2014 року між сторонами було укладено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого зобовязання СФГ «Тора» за договором № ХН-1/14 зменшилося на 786675,33 грн. (а. с. 223). На момент звернення з позовом заборгованість СФГ «Тора» перед позивачем за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року становить 747761,91 грн.

16.09.2014 року між позивачем та третьою особою був укладений акт надання послуг № 7403, за яким між сторонами було узгоджено суму процентів за користування товарним кредитом за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року у розмірі 330018,58 грн. (а. с. 224).

14.08.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки, відповідно до якого відповідач поручився перед позивачем за виконання грошових зобовязань СФГ «Тора» за договорами поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року та № ХН-1/14 від 29.10.2013 року і у відповідності до п. 2.1. договору поруки несе субсидіарну відповідальність перед позивачем у разі порушення боржником обовязків за договорами поставки в частині суми боргу боржника, відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій та сумою дооцінки (а. с. 20-21).

У відповідності до п. 3.1. договору поруки у разі несплати боржником грошових коштів за отриманий товар в строки, зазначені в додатках до договорів поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року та № ХН-1/14 від 29.10.2013 року та невиконання боржником взятих на себе зобовязань перед кредитором за будь-якими іншими договорами, які укладалися між кредитором та боржником, поручитель зобовязаний самостійно, без жодних письмових вимог з боку кредитора, виконати зазначений обовязок боржника перед кредитором протягом трьох банківських днів, з моменту виникнення простроченої заборгованості.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно розділу 5 договору поруки строк дії договору поруки сторонами не визначений.

У відповідності до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Оскільки зобовязання за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року боржник повинен був виконати до 01.11.2013 року і шестимісячний строк предявлення вимоги до поручителя сплив 01.05.2014 року, позов в частині стягнення сум заборгованості з поручителя (відповідача) за вказаним договором поставки задоволенню не підлягає, оскільки порука в цій частині є припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, а тому позов в частині стягнення з відповідача 1331887,81 грн. суми основної заборгованості за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року; 1224412,37 грн. суми дооцінки за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року; 521021,50 грн. суми 3 % річних за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року; 273205,02 грн. суми пені за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року; 266377,56 грн. суми штрафу за договором поставки № ХН-9/13 від 05.03.2013 року задоволенню не підлягає.

Так як у договорі поруки від 14.08.2014 року сторони узгодили між собою субсидіарну відповідальність поручителя, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 747761,91 грн. суми основної заборгованості за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року;

837493,34 грн. суми дооцінки за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року; 81864,56 грн. суми 3 % річних за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року; 66376,67 грн. суми пені за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року; 149552,38 грн. суми штрафу за договором поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року; 330018,58 грн. суми відсотків за користування товарним кредитом відповідно до укладеного договору поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року задоволенню не підлягають, у звязку із ненаданням позивачем суду доказів звернення до боржника із подібними вимогами та незадоволення їх боржником чи не надання відповіді у розумний строк, оскільки при субсидіарній поруці перед тим, як заявити вимоги до поручителя, кредитор повинен звернутися до основного боржника. Як випливає із ч. 2 ст. 619 ЦКУ відмова останнього від задоволення цієї вимоги або неотримання на неї відповіді в розумний строк дають кредитору право вимагати виконання від поручителя.

Більше того, заявлена до стягнення позивачем сума відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 330018,58 грн. відповідно до укладеного договору поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року не підлягає задоволенню ще й як така, що не передбачена договором поруки від 14.08.2014 року, оскільки ця сума оформлена актом (а. с. 224), а не договором, а надання послуг у виді відсотків за користування товарним кредитом не передбачено умовами договору поставки № ХН-1/14 від 29.10.2013 року, та знаходиться за межами відповідальності поручителя.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 553-559, 619 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-66, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. М. Сіянко