Ухвала суду № 48815405, 19.08.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7058/15

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,

при секретарі Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2015 року,

встановила:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «Фідобанк»(далі - ПАТ «Фідобанк» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 014/9247/6/14414 від 25.04.2008 року в розмірі 51691,01 доларів США та 5874,36 гривень, а всього в розмірі 675336,01 гривень, вирішити питання судових витрат.

Зазначило, що 25.04.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/9247/6/14414 про надання кредиту в сумі 65000 доларів США строком до 24.04.2028 року під 13 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування ним щомісячно.

25.04.2008 року відповідно до п.п. 1.1 та 4.1. кредитного договору, позивач повністю та в строки виконав зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кошти в сумі 65000 доларів США.

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором, 25.04.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та відповідачем був укладений іпотечний договір, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,07 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради АДРЕСА_1, у тому числі по угіддях: 0,07 га - ріллі.

Станом на 17.10.2014 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 51691,01 доларів США, що за курсом НБУ в еквіваленті станом на 17.04.2014 року становить 669461,65 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 2545,74 доларів США, що за курсом НБУ становить 32970,44 гривень, строкової заборгованості за кредитом у розмірі 44956,63 доларів США, що за курсом НБУ складає 582243,21, простроченої заборгованості за відсотками 4154,80 доларів США, що за курсом НБУ становить 53809,73 гривень, строкової заборгованості за відсотками у розмірі 33,84 доларів США, що за курсом НБУ складає 438,27 гривень, пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 2350,90 гривень, пені за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 3523,46 гривень, а всього 675336,01 гривень.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2015 року позов ПАТ «Фідобанк» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором № 014/9247/6/14414 від 25.04.2008 року в розмірі 675336,01 грн. Вирішено питання судових витрат.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_3 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Справа розглянута апеляційним судом на підставі ч. 2 ст. 197 та ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.04.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/9247/6/14414, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у сумі 65000 доларів США, зі сплатою 13 % річних, строком до 24.04.2028 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25.04.2008 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 901, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,07 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради АДРЕСА_1, у тому числі по угіддях: 0,07 га - ріллі.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по виконанню умов кредитного договору, станом на 17.10.2014 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 51691,01 доларів США, що за курсом НБУ в еквіваленті станом на 17.04.2014 року становить 669461,65 гривень, пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 2350,90 гривень, пені за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 3523,46 гривень, а всього 675336,01 гривень, що підтверджено відповідним розрахунком банку та апелянтом не оскаржується.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ПАТ «Фідобанк». Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_3 не було повідомлено про заміну сторони по кредитному договору є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. (а.с.33-34, 35)

Одночасно судова колегія зазначає, що неповідомлення про заміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов'язання не новому, а колишньому кредитору. Проте, ОСОБА_3 не проводив погашення ні ВАТ «Ерсте Банк» ні ПАТ «Фідобанк».

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. 213-214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

Н.В.Ісаєва

О.С.Комлева