Ухвала суду № 48803619, 20.08.2015, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 710/547/14-к

провадження № 1-кп/691/6/15

У Х В А Л А

20 серпня 2015 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі:

головуючого - судді Савенко О.М.,

суддів Синиці Л.П., Подороги Л.В.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

за участю прокурора Шімон В.Г.

сторони кримінального провадження:

обвинувачених ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду судовий розгляд кримінального провадження №12013250180000333 стосовно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.3 ст.289, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.3 ст.289, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, -

встановила :

20 серпня 2015 року в ході судового розгляду, прокурором заявлено клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, які відповідно до ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 24 червня 2015 року утримуються під вартою до 23 серпня 2015 року. Відповідно обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлені клопотання про зміну запобіжних заходів на інший у виді домашнього арешту. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває і виникла необхідність щодо розгляду питання про продовження чи зміну обраного виду запобіжного заходу відносно обвинувачених згідно заявлених учасниками процесу клопотань.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до залу суду не з"явились, будучи попередньо допитаними, надали письмові заяви про продовження розгляду кримінального провадження без їх участі. Неявка потерпілих, на думку колегії суддів, відповідно до вимог КПК України не перешкоджає розгляду і вирішенню питання щодо продовження чи зміни обраного виду запобіжного заходу відносно обвинувачених.

Колегія суддів, заслухавши думку прокурора, який підтримав заявлене клопотання, думку обвинуваченого ОСОБА_2 і обвинуваченого ОСОБА_3, які заперечили щодо задоволення клопотання прокурора та розглянувши подані ОСОБА_2 і ОСОБА_3 клопотання про зміну запобіжних заходів з тримання під вартою на домашній арешт, так як відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини в частині того, що тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане лише у виняткових випадках, захисника, який просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора і визнати обґрунтованими клопотання підзахисних, враховуючи зміст заяв потерпілих про слухання справи у їх відсутності, вважає, що клопотання прокурора слід вважати таким, що підлягає до задоволення, а в задоволенні клопотань обвинувачених слід відмовити, в силу наступного.

Так, частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку, суд, зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу і в компетенції суду, згідно ч.1 цієї ж статті, за клопотанням учасників судового провадження обрати, змінити, чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.3 ст.289, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, а обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.3 ст.289, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України. Під час розгляду кримінального провадження, обвинувачення відносно обвинувачених не змінювалося.

Згідно до ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 24 червня 2015 року, обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжено обраний на досудовому слідстві запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Черкаському СІЗО УДПтСУ в Черкаській області строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 серпня 2015 року.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, а докази зібрані на досудовому слідстві в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі.

Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на домашній арешт, колегія суддів приходить до висновку, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики, які були враховані судом при обранні запобіжних заходів відносно обвинувачених продовжують існувати. З перебігом судового розгляду кримінального провадження значно зменшилися ризики, які стали підставою для взяття вказаних осіб під варту на початковій стадії розслідування, проте не відпали в цілому, остільки ухвалений допит свідка ОСОБА_7, триває дослідження речових доказів. У відношенні обвинувачених продовжує, з огляду на хід судового розгляду, існувати обґрунтована підозра щодо скоєння ряду злочинів, що вже є необхідною умовою для законності подальшого тримання осіб під вартою. При цьому, колегія суддів, не залишає поза увагою, ту обставину, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що доцільність продовження строків тримання особи під вартою, як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

Під час розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_3 вину повністю не визнають, проведено допит лише частини свідків, обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про повторний виклик свідків та потерпілих, які колегією суддів відхилені через відсутність належного обґрунтування, що не позбавляє його права повернутися до їх заявлення повторно, тому ризик, на який посилається прокурор, у виді можливості незаконно впливати на свідків в обвинувачених дійсно залишається. Колегія суддів враховує, що наведені обвинуваченим ОСОБА_2 підстави для зміни обраного запобіжного заходу на інший більш мякий захід, у звязку з наявністю у нього постійного місця проживання, перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, позитивна характеристика та стримуючий фактор наявність родини, є такими, що не узгоджуються із встановленими у ході судового розгляду обставинами і при обговоренні клопотання, самим же обвинуваченим спростовані перед судом не заперечив, що не має постійного місця проживання і винаймає житло, перебуває у громадянському шлюбі від якого має на утриманні одну неповнолітню дитину, постійного місця роботи не має та працює по найму та інше. Обвинувачений ОСОБА_3 у своєму клопотанні не навів та не надав суду доказів, які б були переконливими в частині потреби змінити обраний запобіжний захід.Викладене вказує і на наявність ризику можливості переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню. На даний час, слід вважати, що саме прокурором доведено наявність достатніх підстав про існування обґрунтованих ризиків щодо ухилення обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 від суду.

Враховуючи, що розгляд кримінального провадження триває в стадії дослідження доказів, суд, приходить до висновку, що слід задоволити клопотання прокурора про продовження обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 терміном саме на 60 діб, а у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зміну запобіжних заходів на інший у виді домашнього арешту, слід відмовити. При цьому, колегія суддів, враховує, що термін дії продожених запобіжних заходів має закінчуватися 19 жовтня 2015 року, а не як вказує прокурор у клопотанні 23 жовтня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.177, 201, 206, 207, 331, 350 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Черкаському СІЗО УДПтСУ в Черкаській області строком на 60 (шістдесят) днів, до 19 жовтня 2015 року.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Черкаському СІЗО УДПтСУ в Черкаській області строком на 60 (шістдесят) днів, до 19 жовтня 2015 року.

У задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 під розпис з ухвалою суду.

Повідомити про прийняте рішення суду в частині продовження дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою родичів обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Копію ухвали суду направити уповноваженій службовій особі місця увязнення, для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_8Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10