Постанова № 48797733, 20.08.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1637/15-п Провадження №33/773/206/15 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:ст. ст. 471, 472 МК України. Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, на постанову судді Любомльського районного суду від 09 липня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471, 472 МК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471, 472 МК України з накладенням на нього стягнення із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 19 581 грн. 73 коп. та з конфіскацією в дохід держави товару, а саме дитячі пелюшки «Dada» 42 коробки, вагою 235, 2 кг., загальною вартістю 19 581 грн. 73 коп., за те, що він, 18 червня 2015 року близько 18 год. 20 хв., слідуючи з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля «Volkswagen Transporter», реєстраційний номерний знак LCH 29776, використовуючи спрощену форму митного контролю «зелений коридор», не задекларував за встановленою формою понад неоподатковану норму переміщення через митний кордон України товар: дитячі пелюшки «Dada» 42 коробки, вагою 235, 2 кг., загальною вартістю 19 581 грн. 73 коп., які перевозив в салоні свого автомобіля без ознак приховування, чим порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС 377 грн. 76 коп. витрат по справі за зберігання товару, а також 36 грн. 54 коп. судових витрат в користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність своєї вини у вчиненні правопорушення за ст. 471 МК України, в той же час просить скасувати постанову суду в частині притягнення його до відповідальності за ст. 472 МК України, у звязку з відсутністю в його діях інкримінованого складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування зазначає, що суд, притягнувши його до відповідальності, в той же час, не зясував всіх обставин справи, зокрема, що перебуваючи на смузі «зеленого коридору» він повідомляв працівника митниці про наявність в нього зазначеного товару, який він перевозив без ознак приховування, надавши при цьому чек на вказаний товар, тобто здійснив усне декларування останнього, а тому, вважає, що правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, він не вчиняв.

Також вказує, що суддя при накладенні стягнення не врахував його щирого каяття у вчиненому й те, що до адміністративної відповідальності він притягується вперше, а також його скрутне матеріальне становище й перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей.

Заслухавши скаржника, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів викладених в ній і просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції були виконані не в повній мірі, при прийнятті рішення обставини справи досліджено неповно, не перевірено обєктивність та повноту провадження у справі.

Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, суд належним чином мотивував своє рішення з цього приводу із зазначенням доказів, якими підтверджується вина останнього, і які ніким не оспорюються.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України.

ОСОБА_2 своїми діями порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» шляхом переміщення через митний кордон України товару, який перевищив дозволену до ввезення його норму, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Кваліфікація тих же дій ОСОБА_2 крім як за ст.471 МК України ще й за ст.472 МК України є зайвою та безпідставною у звязку з відсутністю ознак складу даного правопорушення.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

В ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції у відповідності до досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю зелений коридор повідомив працівника митниці про наявний товар та провів усне декларування товару.

Посилання ОСОБА_2 про те, що вказаний товар він не приховував, підтверджується протоколом складеним на нього, з якого вбачається, що товар знаходився в автомобілі, в якому останній був в якості водія.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України, адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України випливає, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції порушення.

ОСОБА_2 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на вказані обставини уваги не звернув, пояснення ОСОБА_2 не спростував і будь-якої оцінки цим поясненням не дав та доказів, що підтверджували б винуватість останнього у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст.472 МК України у постанові не навів, що суперечить вимогам ст.489 МК України, ст.ст.280, 283 КпАП України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України притягнутий необґрунтовано, тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України.

Оскільки ОСОБА_2 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар, після митного оформлення та сплати митних платежів, підлягає поверненню останньому.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247, 294 КпАП України, ст. 530 МК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду від 09 липня 2015 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.

Цю ж постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України змінити.

На підставі ст.471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Вилучений у ОСОБА_2 згідно протоколу про порушення митних правил №0762/20500/2015 від 18 червня 2015 року товар: дитячі пелюшки «Dada» 42 коробки, вагою 235, 2 кг., загальною вартістю 19 581 грн. 73 коп., повернути останньому після відповідного митного оформлення та сплати митних платежів.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_1