Ухвала суду № 48794076, 20.08.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/325/14-ц

Пр. № 2/336/1861/2015

УХВА ЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозовій В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2- про призначення експертизи,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться справа за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договоромкредиту.

На стадії підготовчої частини судового засідання представник відповідача ОСОБА_1 заявила клопотання, проти задоволення якого заперечує представник позивача, про призначення почеркознавчої експертизи, мотивуючи його запереченнями своєї довірительки проти належності їй підпису в заяві від 23 листопада 2011 року про її згоду як поручителя на внесення позичальником будь-яких змін до кредитного договору.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання, з наступних міркувань.

За змістом ст. 31 ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права і обовязки.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають , що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів, а відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України способами забезпечення доказів є, зокрема, призначення експертизи.

В силу ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, які мають значення для вирішення справи, а згідно із ст. 58 ЦПК належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, належність конкретного доказу для підтвердження вимог або заперечень вправі обґрунтовувати сторони, а суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з аналізу наведеної норми закону, судом приймаються лише належні предмету доказування фактичні дані.

Підставою для звернення позивача за судовим захистом є заборгованість за договором кредитування, тягар виконання зобовязань за яким солідарно з позичальником несе поручитель, яка не заперечує проти того, що прийняла на себе ці зобовязання.

В силу закону і договору між кредитором і поручителем правові наслідки у вигляді припинення поруки настають лише у випадках неотримання згоди поручителя на таку зміну зобовязання, внаслідок якої збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Аналогічні положення містяться в пункті 2.1 договору поруки між сторонами.

Між тим заява, належність підпису під якою заперечує поручитель, містить її згоду на внесення будь-яких змін до договору кредитування.

Зміст додаткових угод між сторонами в договорі кредитування і їхній вплив на обсяг відповідальності поручителя є предметом дослідження під час зясування обставин справи і перевірки їх доказами.

У звязку з викладеним суд вважає, що представник не довела, для доведення яких обставин справи необхідно проведення почеркознавчої експертизи, тому не вбачає підстав для задоволення клопотання до початку судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 143, 150, 212, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2- - про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Щаслива