Рішення № 48791239, 18.08.2015, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/2979/15-ц

Провадження №2/242/1235/15

Заочне РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Пирогової Л.В., при секретарі Клименко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Селидіввугілля», третя особа: Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області, про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок смерті працівника, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.07.2015 року звернулась до суду з позовом до державного підприємства «Селидіввугілля», третя особа: Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області, про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок смерті працівника, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 20.03.2014 року на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «України» стався нещасний випадок, внаслідок якого загинув ОСОБА_2, з яким вона проживала однією сімєю. Вважає, що загибеллю ОСОБА_2 їй спричинено моральну шкоду, так, у звязку зі смертю члена її сімї вона отримала психологічний стрес, чоловік був опорою у житті, і зараз його дуже не вистачає. Просить стягнути з відповідача на свою користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 250000 грн.

Позивач та її представник ОСОБА_3, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявились, надали суду заяви з проханням задовольнити позов та розглядати справу без їхньої участі, та не заперечували проти винесення заочного рішення по справі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не зявився.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Селидове у судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву в якій просить суд слухати справу у їх відсутність, та винести рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Відповідно положень ст. 224 ЦПК України, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши надані докази та матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Згідно згідно свідоцтва про смерть І-НО №752755, виданого 21.03.2014 року Виконкомом Української міської ради м. Селидове Донецької області, ОСОБА_2 помер 20.03.2014 року, актовий запис 72.

Актом № 4 від 29.04.2014 року про нещасний випадок, пов,язаний з виробництвом за формою Н-1, що стався 20.03.2014 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» встановлено, що з ОСОБА_2 під час виконання трудових обовязків стався нещасний випадок, внаслідок якого він помер.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 15.10.2014 року, яке набрало законної сили 24.03.2015 року, було встановлено факт проживання однією сімєю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 на день його смерті 20.03.2014 року, за адресою: АДРЕСА_1.

При вирішенні питання про право ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сімєю.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У Постанові Верховного Суду України по справі № 6-123 цс12 від 24.10.2012 року, дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та громадян субєктів підприємницької діяльності, а тому цей закон не регулює правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди членам сімї працівника, завданої його загибеллю в результаті професійного захворювання, отриманого на виробництві, і такі відносини регулюються ст.ст. 1167, 1168 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобовязаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 335 ЦПК України.

На основі повно і всебічно зясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про відшкодування моральної шкоди обґрунтована і підлягає частковому задоволенню виходячи з принципів розумності та справедливості.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг душевних страждань ОСОБА_1, їх тривалий характер, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, які вона зазнала у звязку з втратою особи, з якою проживала однією сімєю.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 30 000 грн., який повинен бути стягнутий з відповідача на користь позивача є розумним та справедливим для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

На підставі п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також смертю фізичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215, 224-225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Селидіввугілля», третя особа: Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області, про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок смерті працівника задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 (тридцять тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя