Ухвала суду № 48789938, 17.08.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5419/15-к

Провадження № 1-кс/265/1174/15

У Х В А Л А

17 серпня 2015 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1; О.В., при секретарі Бабенко Г.Г., за участю прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_2, старшого слідчого з ОВС 1-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбізнесальянс» ОСОБА_4, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбізнесальянс» про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2015 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбізнесальянс» про скасування арешту майна. В обґрунтування поданого клопотання заявник посилався на те, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 липня 2015 року у кримінальному провадженні № 32015050000000051 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Азовбізнесальянс» (ЄДРПОУ 32258851) № 26102000010146, № 26005000010146, № 26006010010146, № 26053007010146, що відкриті у ПУАТ «ФІДОБАНК», МФО 300175 (місто Київ, вулиця Червоноармійська, 10) та філії ПУАТ «ФІДОБАНК» (місто Маріуполь, вулиця Грецька, 34-5).

В клопотанні про скасування арешту майна та в судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 зазначив, що під час розгляду клопотання про арешт майна представник ТОВ «Азовбізнесальянс» присутній не був, про час та дату розгляду клопотання судом належним чином не повідомлений. В обґрунтування поданого клопотання посилалася на те, в ухвалі слідчого судді про арешт майна від 16 липня 2015 року як на підставу накладення арешту вказано на можливе спричинення невстановленими службовими особами ТОВ «Азовбізнесальянс» збитків Державному бюджету України в особливо великих розмірах, що може бути кваліфіковано за ч.3 ст. 212 КК України, тоді як фактичні докази таких дій відсутні. Також, службові особи ТОВ «Азовбізнесальянс» не є підозрюваними в кримінальному провадженні № 32015050000000051. заявник зазначив, що слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна не перевірив та не встановив наявність належних підстав для арешту майна.

Прокурор прокуратури Донецької області ОСОБА_5 проти клопотання заперечував. Зазначив, що скасування арешту є передчасним, так як проводиться досудове розслідування. Зазначив, що на теперішній час проводиться також досудове розслідування за ч. 2 ст. 205 КК України за фактом створення ряду фіктивних підприємств та їх фінансових операцій з ТОВ «Азовбізнесальянс». У кримінальному провадженні проведені обшуки, вилучені печатки 157 підприємств, допитані особи, пояснення яких підтверджують факт фіктивності ряду підприємств. Посадовим та службовим особам у кримінальному провадженні підозра не оголошувалася.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника ТОВ «Азовбізнесальянс» про скасування арешту майна, виходячи з наступного.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 липня 2015 року було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Азовбізнесальянс» (ЄДРПОУ 32258851) № 26102000010146, № 26005000010146, № 26006010010146, № 26053007010146, що відкриті у ПУАТ «ФІДОБАНК», МФО 300175 (місто Київ, вулиця Червоноармійська, 10) та філії ПУАТ «ФІДОБАНК» (місто Маріуполь, вулиця Грецька, 34-5).

Слідчим суддею встановлено, що представники ТОВ «Азовбізнесальянс» не брали участь у судовому засіданні при вирішенні питання про накладення арешту на грошові кошті на банківських рахунках.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, представником ТОВ «Азовбізнесальянс» правомірно було заявлено слідчому судді клопотання про скасування арешту майна, оскільки представники підприємства не були присутні при розгляді питання про накладення арешту на майно.

При цьому, слідчий суддя вважає, що представником ТОВ «Азовбізнесяльянс» було доведено необґрунтованість накладення арешту на грошові кошті, які знаходяться на рахунках, що відкриті у ПУАТ «ФІДОБАНК» та належать ТОВ «Азовбізнесальянс».

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому за ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

На підставі ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Тому, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Така сама позиція викладена в Узагальненнях Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому Вищий Спеціалізований Суд України зазначив, що навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Також слідчий суддя вважає, що грошові кошти на банківських рахунках у даному кримінальному провадженні не мають ознак тимчасово вилученого майна (ч.2 ст. 167 КПК України), так як відсутні докази, що арештоване майно використане як засоби чи знаряддя вчинення злочину або зберегли на собі його сліди, а також, що воно є предметом злочину, в тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, в рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України.

Посилання прокурора на проведення досудового розслідування за ч.2 ст. 205 КК України слідчим суддею не можуть бути взяті до уваги, так як ухвалою слідчого судді від 16 липня 2015 року арешт на грошові кошти накладався в рамках досудового розслідування за ч. 3 ст. 212 КК України.

Таким чином слідчий суддя дійшов того, що за наслідками розгляду клопотання про скасування арешту було встановлено, що жодній особі не було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 212 КК України по кримінальному провадженню № 32015050000000051, майно, на яке був накладений арешт, не має ознаки тимчасово вилученого майна, а відтак наявні підстави для скасування раніше накладеного арешту.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбізнесальянс» у кримінальному провадженні № 32015050000000051 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 липня 2015 року, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Азовбізнесальянс» (ЄДРПОУ 32258851) № 26102000010146, № 26005000010146, № 26006010010146, № 26053007010146, що відкриті у ПУАТ «ФІДОБАНК», МФО 300175 (місто Київ, вулиця Червоноармійська, 10) та філії ПУАТ «ФІДОБАНК» (місто Маріуполь, вулиця Грецька, 34-5).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя