Постанова № 48777715, 19.08.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10782/15-а

н/п 2-а/640/119/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарі Пічугіній А.Г.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, за участі третьої особи інспектора ВОМ ДТП дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо - транспортної пригоди Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області капітана міліції ОСОБА_3, про визнання бездіяльність неправомірною та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду та просив:

визнати протиправною бездіяльність Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та інспектора ВОМ ДТП дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо - транспортної пригоди Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області капітана міліції ОСОБА_3, яка виразилась у не складанні протоколу про адміністративне порушення стосовно водія автомобіля Renault «Kangoo», реєстраційний номер 211351, ОСОБА_4, співробітнику Управління Державної служби охорони в Харківській області за ст. 124 КУпАП;

зобовязати Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області скласти протокол за матеріалами дорожньо-транспортної пригоди, яка сталось 20.11.2013 року приблизно о 18 годині 30 хвилин у м. Харкові на перехресті вул. Механізаторської та вул.. ОСОБА_5, про адміністративне порушення стосовно водія автомобіля Renault «Kangoo», реєстраційний номер 211351, ОСОБА_4, співробітнику Управління Державної служби охорони в Харківській області за ст. 124 КУпАП та направити цей протокол до Московського районного суду м. Харкова;

судові витрати стягнути із відповідачів по справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 20.11.2013 року приблизно о 18 годині 30 хвилин у м. Харкові на перехресті вул.. Механізаторської та вул. ОСОБА_5 за участі автомобілів Renault «Kangoo», реєстраційний номер 211351 під керуванням водія ОСОБА_4 та Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого транспортним засобам було спричинено матеріальну шкоду. Зазначав, що на місце ДТП були викликані працівник ДАІ, та за результатом перевірки матеріалів ДТП, складеним інспектором ВОМ ДТП УДАІ ГУ МВС України в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_3, було встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив п.п.10.5 ПДД України. Вказав, що в подальшому, відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, матеріали були направлені до Московського районного суду м. Харкова.

Зазначив, що після розгляду судом адміністративного матеріалу, а також із врахуванням висновку авто технічної експертизи, постановою Московського районного суду м. Харкова від 26.11.2014 року, яка була залишена без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 19.12.2014 року, провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 було закрите у звязку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказував, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_4 не складався, це дозволило останньому уникнути адміністративну відповідальність, а неправомірними діями водія автомобіля Renault «Kangoo», реєстраційний номер 211351, йому була спричинена суттєва матеріальна та моральна шкода, що виразилась у пошкодженні транспортного засобу, неможливістю ним користуватися тривалий час.

На підставі вищевикладеного, просив суд задовольнити його адміністративний позов в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 10.08.2015 року наполягали на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких вказували обставини, що викладені у позовній заяві.

В судове засідання відповідач не зявився, представник за довіреністю ОСОБА_6 (а.с.27) надав заяву про розгляд справи за їх відсутності разом із письмовими запереченнями та додатками до нього, з яких вбачається, що дійсно на розгляді у ВОМ ДТП дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо транспортної пригоди УДАІ ГУМВС України в Харківській області знаходились матеріали ДТП, що сталось 20.11.2013 року о 18-30 год. на перехресті вул.. Механізаторської та вул. ОСОБА_5 за участі автомобілів Renault «Kangoo», реєстраційний номер 211351 під керуванням водія ОСОБА_4 та Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1. Даний матеріал надійшов та був зареєстрований 26.11.2013 року у Журналі обліку матеріалів автопригод №159 під вх. №922. Зазначили, що 11.12.2013 року за вих. №52/Д-4071 протокол та складені матеріали було направлено до Московського районного суду м. Харкова, де справа була розглянута по суті. Вказали, що адміністративний матеріал за даним фактом ДТП більше до підрозділів УДАІ ГУМВС України в Харківській області на доопрацювання чи проведення якихось інших дій, у тому числі складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_4 не надходив, під час розгляду матеріалів ДТП у капітана міліції ОСОБА_3 не було прямих доказів вини водія ОСОБА_4, а коли ОСОБА_1 почав звертатися до УДАІ ГУМВС України в Харківській області із вимогою про складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_4 в провадження капітана міліції ОСОБА_3 адміністративного матеріалу вже не було. У звязку з чим не вбачали підстав для визнання їх бездіяльність неправомірною.

Щодо вимог позивача про зобовязання УДАІ ГУМВС України в Харківській області скласти протокол про адміністративне порушення стосовно водія автомобіля Renault «Kangoo», реєстраційний номер 211351, ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП та направити цей протокол до Московського районного суду м. Харкова, то вважали, що ці вимоги не відповідають чинному законодавству, а саме ст. 38 КУпАП. Додатково вказували, що на теперішній час у провадженні УДАІ ГУМВС України в Харківській області не має матеріалів ДТП, що сталось 20.11.2013 року о 18 год. 30 хв. в районі перехрестя вул. Механізаторської та вул. ОСОБА_7 за участі автомобілів Renault «Kangoo», реєстраційний номер 211351 під керуванням водія ОСОБА_4 та Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1.

Третя особа був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копій постанов Московського районного суду м. Харкова від 26.11.2014 року та Апеляційного суду Харківської області від 19.12.2014 року по справі №643/20933/14-п, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 було закрито у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного

правопорушення. Крім того, судами було встановлено, що 07.12.2013 року у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме про те, що 20.11.2013 року о 18-35 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м. Харкові по вул. Ак. Павлова та вул. Механізаторська відповідно до дорожньої обставин при повороті ліворуч виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Kangoo д.н.з. 211351, чим заподіяв матеріальну шкоду.

Відповідно до висновків експертизи ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, проведеної в межах розгляду адміністративного матеріалу, судом вбачається, що експертом було встановлено, що діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 в даній дорожньо-транспортній ситуації не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходились з технічної точки зору у причинному звязку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди, а дії водія Renault Kangoo ОСОБА_4 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п.п. 3.1, 10.1 ПДР України та знаходилися з технічної точки зору у причинному звязку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди (а.с.11-14).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії відповіді УДАІ ГУМВС України в Харківській області від 19.02.2015 року №К-29, К-29/1, К-29/2 судом вбачається, що на теперішній час з Московського районного суду м. Харкова на адресу УДАІ не надходив на доопрацювання матеріал відносно ДТП, що сталось 20.11.2013 року о 18 год. 30 хв. в районі перехрестя вул. Механізаторської та вул. ОСОБА_7 за участі автомобілів Renault «Kangoo», реєстраційний номер 211351 під керуванням водія ОСОБА_4 та Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, а також не надходило жодних вказівок щодо складання відносно громадянина ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення, у звязку з чим заступник начальника УДАІ ГУМВС України в Харківській області повідомив, що скласти протокол не виявляється за можливе (а.с.9-10).

Розглядаючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.2ст. 19 Конституції України- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ст. 2 КАСУ завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Вирішуючи питання стосовно вимог позивача суд виходить з того, що відповідно до ч.1ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зіст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно дост. 138 КАС України, факти, що входять до предмету доказування - це обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні рішення у справі.

Відповідно до ч.2ст. 3 ЗУ "Про дорожній рух"- забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на Державну автомобільну інспекцію, яка входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію, яке затверджене постановою КМУ від 14.04.1997 року №341 Державна автомобільна інспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

Основними завданнями Державтоінспекції є виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

Державтоінспекція серед покладених на неї завдань забезпечує безпеку учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів; виявляє та вживає заходів до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд справ, віднесених до відання Державтоінспекції; проводить згідно із законодавством перевірки, повязані з дорожньо-транспортними пригодами; розглядає заяви, скарги та пропозиції громадян щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, вживає заходів для усунення причин, які їх викликають.

Відповідно до ч.5 Положення працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків серед інших прав, мають право забезпечувати відповідно до законодавства оформлення адміністративних правопорушень та брати пояснення в громадян, представників юридичних осіб з питань забезпечення безпеки

дорожнього руху, вживати відповідних заходів з метою притягнення винних до відповідальності, а також перевіряти у водіїв наявність медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом відповідної категорії під час отримання або обміну посвідчення водія та проведення державного технічного огляду транспортних засобів; передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, на розгляд інших державних органів.

Проаналізувавши вищенаведені положення законодавства, суд прийшов до висновку, що виключно органам Державтоінспекції надано право виявляти та складати матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху після встановлення всіх обставин пригоди, а тому вимоги позивача є на думку суду передчасними, оскільки як вбачається з матеріалів справи та письмових заперечень проти позову, які надійшли від представника УДАІ ГУМВС України в Харківській області, на теперішній час у провадженні УДАІ ГУМВС України в Харківській області не має матеріалів ДТП, що сталось 20.11.2013 року о 18 год. 30 хв. в районі перехрестя вул. Механізаторської та вул. ОСОБА_7 за участі автомобілів Renault «Kangoo», реєстраційний номер 211351 під керуванням водія ОСОБА_4 та Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, оскільки вони були направлені на розгляд до Московського районного суду м. Харкова.

Таким чином, судом не вбачається, що відповідачем по справі - УДАІ ГУМВС України в Харківській області було прийнято обґрунтоване рішення про задоволення або про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення для подальшого притягнення водія ОСОБА_4 до відповідальності, оскільки на розгляді у УДАІ ГУМВС України в Харківській області відповідні матеріали ДТП на теперішній час не перебувають.

Проте, суд вважає, що УДАІ ГУМВС України в Харківській області не позбавлено права витребувати належним чином завірені копії матеріалів відносно вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди з архіву Московського районного суду м. Харкова для належного та обєктивного розгляду питання щодо притягнення винних осіб, в разі їх наявності, до відповідальності.

Також суд розяснює позивачу, що вже після розгляду матеріалів ДТП та прийняття уповноваженою особою УДАІ ГУМВС України в Харківській області рішення, він буде мати право, в разі незгоди з ним та за наявності підстав, що будуть свідчити про порушення його прав, свобод чи інтересів, оскаржити його в установленому Законом порядку.

Крім того, суд зауважує, що посилання представника УДАІ ГУМВС України в Харківській області щодо сплину строків накладення адміністративного стягнення, як на підставу для відмови

у задоволенні вимог позивача є безпідставним, оскільки не є перешкодою у складанні адміністративного протоколу факт спливу строку, встановленого для притягнення до адміністративної відповідальності статтею 38 КУпАП, бо норми даної статті регулюють строки накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення та провадження у справі про адміністративне правопорушення це дві різні стадії притягнення особи до адміністративної відповідальності.

В даному випадку складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 225 КУпАП відноситься до компетенції органів внутрішніх справ.

Провадження ж по даній справі відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється судом.

При цьому Кодекс України про адміністративні правопорушення України не встановлює граничного строку, протягом якого може бути складений протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 221 КУпАП рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, як і рішення про закриття провадження по справі, може прийняти лише суд, за умови надходження протоколу про адміністративне правопорушення.

У звязку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, що полягає у зобовязанні УДАІ ГУМВС України в Харківській області розглянути матеріали дорожньо-транспортної пригоди, наявні у судовій справі №643/20933/13-п (провадження №3/643/85/14) Московського районного суду м. Харкова для виявлення та встановлення винних осіб у порушення вимог законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог позивача, та вважає це необхідним та достатнім для повного захисту інтересів ОСОБА_1, про захист яких він просить.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд керується положеннями ст. 94 КАС України та Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Ч.3 статті 94 КАС України встановлює, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача судовий збір у пропорційному розмірі до задоволених судом вимог.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,06 розміру мінімальних заробітних плат, отже 73 грн. 08 коп.

У звязку з чим судом вбачається, що позивач сплативши судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., зробив це в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною першою статті 7 Закону про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про узагальнення судової практики щодо застосування адміністративними судами положень

Закону України «Про судовий збір» вбачається, що сформовано практику, згідно з якою у разі відсутності клопотання про повернення судового збору ця процесуальна дія вчиняється за ініціативою суду одночасно з ухваленням рішення. При цьому припис про повернення судового збору викладається у рішенні, що є підставою для повернення судового збору.

Таким чином, суд вважає за необхідне у резолютивній частині постанови зобовязати УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області повернути позивачу зайво сплачений судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2,5,8-12,69-72,158- 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, за участі третьої особи інспектора ВОМ ДТП дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо - транспортної пригоди Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області капітана міліції ОСОБА_3, про визнання бездіяльність неправомірною та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобовязати Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області розглянути матеріали дорожньо-транспортної пригоди від 20.11.2013 року, наявні в матеріалах справи №643/20933/13-п (провадження №3/643/85/14) Московського районного суду м. Харкова для виявлення та встановлення винних осіб у порушення вимог законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 36 грн. 54 коп.

Зобовязати УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999675, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Артема, 44-а повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) судовий збір у сумі 170 грн. 52 коп. (сто сімдесят гривень 52 копійки), який було сплачено на р/р 31219206700004, МФО 851011 Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; отримувач: УДКСУ у Київському районі міста Харкова Харківської області; код отримувача: 37999675 за платіжним дорученням від 15.06.2015 року (ППП №74 платіж №9/ун).

Постанова набуває законної чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст Постанови складений 20 серпня 2015 року.

Суддя Н.В. Якуша