Постанова № 48769163, 28.09.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6891/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" (по тексту - позивач/ ТОВ "Єристівський ГЗК") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 24.03.2011 № 0000032302/28.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірне податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 №0000032302/28 щодо зменшення суми відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за грудень 2010 року у розмірі 62 371 грн неправомірним, оскільки при визначенні суми позивачем дотримані вимоги Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків перевірки від 11.03.2011, а тому правомірністю прийнятого за її результатами податкового повідомлення - рішення, оскільки згідно автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів декларацій з ПДВ за листопад, грудень 2010 року станом на 11.03.2011 встановлені розбіжності між податковим кредитом ТОВ "Єристівський ГЗК" та податковим зобовязанням контрагентів: НТЦ "Система", ТОВ "Віола Медтехніка", ТОВ "Авіас", в загальному розмірі 62 307,79 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстровано, як юридична особа 14.07.2008 Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 35713283.Товариство взято на облік в органах державної податкової служби, також являється платником податку на додану вартість з 24.07.2008, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що з 17.02.2011 по 02.03.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Єристівський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні, жовтні 2010 року, та на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні, листопаді 2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 11.03.2011 № 1205/23-309/35713283 в якому відображено, зокрема, порушення:

- підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року у сумі 10 567,16 грн;

- підпункту 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" що призвело до завищення суми відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за грудень 2010 року у розмірі 62 370,79 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 24.03.2011 податкове повідомлення рішення №0000032302/28 яким ТОВ "Єристівський ГЗК" зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість (декларація № 26405 від 19.01.2011 за грудень 2010 року) у розмірі 62371 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 №0000032302/28 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням рішенням у звязку із чим оскаржив його до суду.

Згідно із частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 22.12.2010 між Науково-технічним центром "Система" (виконавець) та ТОВ "Єристівський ГЗК" (замовник) укладено договір № 262, предметом якого стало те, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе виконання роботи за темою: "Моніторинг впливу господарської діяльності Єристівського гірничо-збагачувального комбінату на стан навколишнього природного середовища" (пункт 1.1. Договору).

Зміст та терміни виконання головних етапів визначаються календарним планом (додаток №3), що є невідємною частиною цього договору. За виготовлену науково-технічну продукцію згідно з договором Замовник перераховує Виконавцеві у відповідності до протоколу про договірну ціну (додаток № 1)- 766 040,00 грн, крім того ПДВ 20% - 153 208,00 грн, разом 919 248 ,00 грн.

Оплата робіт здійснюється поетапно у відповідності до календарного плану робіт з виплатою, зокрема, в 2010 році 92 500,00 грн, крім того ПДВ 20% - 18500 грн, разом 111 000,00 грн.

Додатки № 3 та № 4 до договору № 262 від 22.12.2010, а саме: календарний план виконання та кошторис витрат містять перелік виконуваних за договором робіт, вид робіт, ціну, вартість.

Так, зокрема, вартість робіт: "Проведення обстежень стану навколишнього природного середовища (атмосферне повітря, водне середовище, ґрунтовий покрив) в зоні впливу підприємства у осінньо-зимовий період 2010 року" та "Побудова еколого-соціальних оцінок стану навколишнього природного середовища району розташування Єристівського ГЗК та визначення впливу його господарської діяльності у 2010 році" складає всього 92500 грн та податок на додану вартість (по тексту -ПДВ) - 18500 грн.

На виконання досягнутої домовленості, що підтверджується також актом № 1 здачі-приймання робіт від 23.12.2010, позивачем отримано від вказаного контрагента звіт про науково-дослідну роботу "Моніторинг впливу господарської діяльності Єристівського гірничо-збагачувального комбінату на стан навколишнього природного середовища" копія якого наявна в матеріалах справи.

Оплата за надані послуги Науково-технічному центру "Система" проводилась із розрахункового рахунку позивача, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням та не спростовується відповідачем.

Позивач в ході судового розгляду справи пояснив, що договір на проведення моніторингу укладений у звязку з початком виробничої діяльності, яка може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та на виконання умов Дозволу на спеціальне водокористування №4069 від 09 березня 2010 року, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області.

Науково-технічним центром "Система" виписано позивачу податкову накладну від 23.12.2010 за № 359 всього на суму 111 000 грн в тому числі податок на додану вартість18500 грн, сума якого і була включена ТОВ "Єристівський ГЗК" до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2010 року, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Крім того, судом встановлено, що 17.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідністю "Віола Медтехніка" (постачальник) та ТОВ "Єристівський ГЗК" (покупець) укладено договір № 468/12-10/06, предметом якого стало те, що Постачальник зобовязується поставити і передати у зумовлені строки у власність Покупцю певну продукцію, надалі Товар, а Покупець зобовязується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору (пункт 1.1. Договору).

Найменування товару: предмети медичного призначення. Асортимент, обєм, ціна та строки поставки Товару, визначаються в узгоджених Сторонами Додатках, що є невідємною частиною даного Договору (пункт 1.2.,1.3. Договору).

Ціна на Товар у рахунках-фактурах вказуються в національній валюті України, письмово узгоджуються Сторонами до відвантаження продукції у Додатках, що є невідємною частинного договору (пункт 5.1. Договору).

Згідно із додатками № 1 та № 2 до Договору №468/12-10/06 від 17.12.2010 та рахунками - фактурами, що наявні в матеріалах справи, Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, зокрема: пристрій "Alcotest", хладоелемент, лоток емальований, пакети самогерметичні, сумка - холодильник, термометр, костюми бязеві всього на суму 14374,75 грн в тому числі ПДВ -2395,79 грн.

Оплата придбаний у ТОВ "Віола Медтехніка" проводилась із розрахункового рахунку позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не спростовується відповідачем.

Позивачем обґрунтована доцільність придбання товару у ТОВ "Віола Медтехніка", необхідністю використання у господарській діяльності підприємства, а саме: пристрій "Alcotest" застосовується при проведенні передрейсових та після рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів та інших працівників, костюми бязеві в кількості 4 шт. закуплені для застосування як спецодяг для медичних працівників, що обслуговують медичний пункт, який функціонує цілодобово на промисловому майданчику комбінату, медичне обладнання та вироби закуплені підприємством для комплектації медичного пункту, що функціонує цілодобово на промисловому майданчику комбінату, згідно рекомендацій головного лікаря медикосанітарної частини ВАТ "Полтавський ГЗК" з яким співпрацюють згідно договору № 2128/91/313/09-10/01 від 21.09.2010.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 2 395,79 грн здійснено ТОВ "Єристівський ГЗК" на підставі виписаних ТОВ "Віола Медтехніка" податкових накладних 28.12.2010 за № 133, № 134, № 136, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Також, судом встановлено, що 23.07.2008 ТОВ "Єристівський ГЗК" (замовник) та між Товариством з обмеженою відповідністю "Виробничо-торгівельною фірмою "Авіас" (постачальник) укладено договір № 377 на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками, предметом якого стало те, що в порядку та на умовах, визначених дим Договором, Постачальник зобовязується поставити Замовнику паливно-мастильні матеріали та Паливні картки на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику та Довіреній особі Замовника на підставі Паливних карток, а Замовник зобовязується приймати та оплачувати надані Постачальником Паливні картки та ПММ. Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ та Паливних карток, визначаються у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно цього Договору (пункт 2.1.,.2.2. Договору)

Кількість бензину, дизельного пального (ПММ) визначені у накладних на відпуск нафтопродуктів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата за ПММ ТОВ "ВТФ "Авіас" проводилась із розрахункового рахунку позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не спростовується відповідачем.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від контрагента ПММ, що відповідачем не спростовувалося, та використано у власній господарській діяльності на заправку службових автомобілів, що підтверджується, наданими суду, звітами по пробігам та витратам палива автомобілів та актами списання матеріалів.

На підставі, виписаних ТОВ "ВТФ "Авіас" податкових накладних 01.12.2010 № 0003553/25, 06.12.2010 № 0003599/25, 21.12.2010 № 0003792/25, позивачем до складу податкового кредиту в грудні 2010 року включений податок на додану вартість в розмірі 41475 грн.

В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагентів. В ході судового розгляду представники відповідача також не повідомляли фактів, які б вказували на проведення господарських операцій ТОВ "Єристівський ГЗК" з метою незаконного заволодіння державним майном у вигляді безпідставного відшкодування ПДВ.

Отже, при проведенні перевірки підтверджено правовідносини між Покупцем - ТОВ "Єристівський ГЗК" та його контрагентами НТЦ "Система", ТОВ "Віола Медтехніка", ТОВ "ВТФ "Авіас".

Позивачем у встановленому порядку подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, до податкового кредиту якої включено суму податку, сплачену вказаним вище контрагентам в розмірі 62370,79 грн.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За результатами проведеної невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні, жовтні 2010 року, та на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтня, листопаді 2010 року Кременчуцькою ОДПІ складено акт від 11.03.2011 № 1205/23-309/35713283, у якому зроблений висновок про завищення позивачем відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6237,79 грн.

Вказаний висновок ґрунтується на тому, що згідно автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів декларацій з ПДВ ТОВ "Єристівський ГЗК" за листопад, грудень 2010 року станом на 11.03.2011 встановлено завищення товариством податкового кредиту по контрагентах: НТЦ "Система", ТОВ "Віола Медтехніка", ТОВ "Авіас" за грудень 2010 року в розмірі 18500,00 грн, 2395,79 грн, 41475,00 грн, відповідно.

Перевіряючи правильність висновків відповідача в акті перевірки, суд враховує, що підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону країни "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР (по тексту Закон №168/97-ВР)(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.1 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В матеріалах справи наявні податкові накладні, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту включений податок на додану вартість, які були наявні і під час перевірки. Всі накладні містять адресу місцезнаходження продавця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено та судом не встановлено. Вказані обставини свідчать про правомірність віднесення позивачем зазначених у податкових накладних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію НТЦ "Система", ТОВ "Віола Медтехніка", ТОВ "Авіас" на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що у пункту 1.3 статті 3 Закону №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з підпунктом 10.2 статті 10 Закону №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" підпункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам, оскільки податкове зобовязання (обовязок сплати до бюджету) виникає саме у продавця товарів (послуг) з одночасним виникненням права на податковий кредит у покупця товарів (послуг) з можливістю подальшого відшкодування із бюджету.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Кременчуцька ОДПІ неправомірно зменшила ТОВ "Єристівський ГЗК" розмір відємного значення суми податку на додану вартість (декларація № 26405 від 19.01.2011 за грудень 2010 року) у загальному розмірі 62371 грн, оскільки позивач свій обовязок сплатити ПДВ у складі вартості придбаного товару виконав у повному обсязі.

Судом прийнято до уваги і те, що станом на 26.09.2011 розбіжностей згідно "Системи співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів" по підприємствам НТЦ "Система" та ТОВ "Авіас" між ТОВ "Єристівський ГЗК" відсутні.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів щодо підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення 24.03.2011 №0000032302/28 відповідачем не представлено.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.03.2011 №0000032302/28.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Єристівський ГЗК" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн.

У звязку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0000032302/28 від 24.03.2011.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" області судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 3 /три/ грн 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 03 жовтня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко