Постанова № 48768503, 17.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2015 року справа № 810/2830/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

до суду звернулось УПФУ у Іванківському районі Київської області із позовом до СГ ТОВ «Нива» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 10595,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 1 січня 2015 р. по 1 червня 2015 р. на загальну суму 10595,55 грн. згідно розрахунку, який утворився внаслідок несплати коштів на виплату та доставку пільгової пенсії пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», просив суд стягнути суму вказаної заборгованості в примусовому порядку.

В призначений для розгляду справи час у судове засідання прибула представник позивача, відповідач до суду не з'явився з невідомих причин, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАСУ, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Судом було прийнято рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, із наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:

СГ ТОВ «Нива» (ідентифікаційний код 30163779, місцезнаходження: 07053, Київська область, Поліський район, с.м.т. Красятичі, вул. Жовтнева, 25) зареєстроване в якості юридичної особи, 24.02.2000 р., (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Матеріали справи свідчать, що позивачем був складений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з яким відповідачеві визначено суму витрат за пенсіонерами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період із 01.01.2015 р. по 01.06.2015 р. в розмірі 10595,55 грн.

Вказаний розрахунок, а також акт взаємозвірки між сторонами були направлені позивачем на юридичну адресу відповідача та отримані ним 20.06.2015 р.

Заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період із 01.01.2015 р. по 01.06.2015 р. в розмірі 10595,55 грн. утворилася внаслідок несплати коштів у встановлений законом строк.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вимогою про примусове його стягнення.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає наступне:

територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР), за яким до платників віднесені суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР), об'єктом оподаткування для відповідача є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок., а субєкти підприємництва аграрної галузі, які раніше його сплачували, переведені в 4 групу платників єдиного податку.

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Розрахунок суми відшкодування здійснюється відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи з викладеного, відповідач зобовязаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Однак, в порушення п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач не перерахував в належні строки кошти на відшкодування фактичних витрат позивача по виплаті та доставці пільгових пенсій за період із 01.01.2015 р. по 01.06.2015 р., що призвело до утворення заборгованості в розмірі 10595,55 грн.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за період із 01.01.2015 р. по 01.06.2015 р. в сумі 10595,55 грн, у той час як відповідно до ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, та враховуючи, що СГ ТОВ «Нива» не є платником єдиного сільськогосподарського податку, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 11 КАСУ встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАСУ, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 53, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» на користь управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 10595,55 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.