Постанова № 48768434, 29.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року 810/2487/15

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фруктова компанія» до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання про визнання протиправними дії, зобовязання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т АН О В И В:

ТОВ «Українська фруктова компанія» звернулось до суду з позовом до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та просить (з урахуванням Заяви про зміну предмету позову від 22.06.2015 р.):

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 12.06.2015 р. №0002842204;

- визнання протиправними дії посадових осіб Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо не підтвердження реалізації товарів на користь ТОВ «СП «ВІТМАРК-Україна» на суму ПДВ 2928445,77 грн., та ТОВ «Сандора» на суму ПДВ 173025,7 грн. за період з 01.07.2014 р. по 30.11.2014 р;

- зобовязати відповідача відновити показники (здійснити зворотне коригування) податкової звітності ТОВ «Українська фруктова компанія» в інформаційних автоматизованих базах даних, скориговані на підставі акту від 08.05.2015 р. №862/2204/37627846 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українська фруктова компанія» з питань формування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Укр сервіс груп», ТОВ «Інвест-ТрейдГрупп», ТОВ «Сантехресурс», ПП «Діслав» за період з 01.07.2014 р. по 30.11.2014 р.» (далі Акт перевірки);

В обґрунтування своєї правової позиції позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким донараховано позивачу суму грошового зобовязання з ПДВ за основним платежем на 631593,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 157898,00 грн., прийняте на підставі Акту перевірки, в якому зафіксовані невстановлені обставини та складено неправомірні висновки. Разом з цим, Актом перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій в частині придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Укр сервіс груп», ТОВ «Інвест-ТрейдГрупп», ТОВ «Сантехресурс», ПП «Діслав» та подальшої реалізації СП «ВІТМАРК-Україна» ТОВ (на суму ПДВ 2928445,77 грн.), ТОВ «САНДОРА» (на суму ПДВ 173 025,70 грн.).

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству, а також дії посадових осіб контролюючого органу в частині не підтвердження реалізації товарів на користь СП «ВІТМАРК-Україна» ТОВ (на суму ПДВ 2928445,77 грн.), ТОВ «САНДОРА» (на суму ПДВ 173025,70 грн.), є протиправними.

Представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві. Надіслав до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду заперечення на адміністративний позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у вказаних запереченнях.

Відповідно ст. 128 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівникам Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Українська фруктова компанія» з питань формування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Укр сервіс груп», ТОВ «Інвест-Трейд Групп», ТОВ «Сантехресурс», ПП «Діслав» за період з 01.07.2014 р. по 30.11.2014 р.», за результатами якої складено Акт перевірки, в якому були зафіксовані виявлені порушення п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого ТОВ «Українська фруктова компанія» занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 631593,00 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2014 р. - 601694 грн., за серпень 2014 р. - 29897 грн., а також перевіркою ТОВ «Українська фруктова компанія» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій в частині придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Укр сервіс груп» (код ЄДРПОУ 39123362), ТОВ «Інвест-Трейд-Групп» (код ЄДРПОУ 38402750), ТОВ «Сантехресурс» (код ЄДРПОУ 34751291), ПП «Діслав» (код ЄДРПОУ 37963151) та подальшої реалізації СП «ВІТМАРК-Україна» ТОВ (код ЄДРПОУ 22480087) на суму ПДВ 2928445,77 грн. та ТОВ «Сандора» (код ЄДРПОУ 22430008) на суму ПДВ 173025,7 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 р. №0002842204, яким донараховано позивачу суму грошового зобовязання з ПДВ за основним платежем на 631593,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 157898,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковому повідомленню-рішенню, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідач вважає, що усі господарські операції між ТОВ «Українська фруктова компанія» та ТОВ «Укр сервіс груп», ТОВ «Інвест-ТрейдГрупп», ТОВ «Сантехресурс», ПП «Діслав» не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки зазначені товариства здійснювали діяльність спрямовану на проведення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, як наслідок, подальша реалізація товарів на користь СП «ВІТМАРК-Україна» та ТОВ «Сандора» фактично не могла бути виконана.

Відповідач дійшов до таких висновків на підставі:

-Щодо ТОВ «Укр сервіс груп» (від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 23.03.2015 р. №253/26552202/39123362 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "УКР ОСОБА_1" код за ЄДРПОУ 39123362 по взаємовідносинам з платниками податків за період листопад 2014 - січень 2015 р., в якій зазначено, що вході аналізу податкової звітності за листопад 2014 р. - грудень 2015 р. встановлено пересорт товарів, а саме товариство придбавало фрукти, овочі, здійснювало імпорт тканин, білизни, одягу, а реалізовувало послуги з будівельних робіт, будівельно-монтажні роботи, підключення паропровіду, роботи по влаштуванню системи опалення та інше, будівельно-монтажні роботи та інше, відтаквстановлено маніпулювання показниками податкової звітності податковою звітністю з метою формування технічного податкового кредиту для третіх осіб»);

-Щодо ТОВ «Інвест-ТрейдГрупп (1. Від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 20.03.2015 р. №382/26-59-22-06 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест-Трейд-Груп» за період з 31.01.2013 по 28.02.2015» згідно якої встановлено, що операції товариства не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; 2. Не надано до перевірки сертифікати якості отриманого товару, сертифікат (форма К-20) про вміст нітратів, пестицидів та токсичних елементів в овочево-фруктовій сировин, посвідчення з інформацією про останню дату обробки ділянки пестицидами (видає Постачальник-Додаток-1), документи, що підтверджують походження товару, не надано інформації щодо року урожаю та сортів, а також інші документи якими підтверджується фактичне отримання товару, послуг; 3. Документи, що підтверджують транспортування товару не містять детальної інформації щодо місця навантаження та розвантаження товару, отже ТТН не можна вважати належно оформленими);

-Щодо ТОВ «Сантехресурс» (1. Більшість податкових накладних ТОВ «Сантехресурс» в ЄРПН не зареєстровані. Згідно аналізу податкової звітності та наданих ТОВ «Українська фруктова компанія» первинних документів, вбачається штучне дроблення податкових накладних (виписано в один день та в рамках одного договору на суму ПДВ, що не перевищує 10000,00 грн.); 2. Відсутня будь-яка інформація про наявність трудових ресурсів та основних засобів; 3. Не надано до перевірки сертифікати якості отриманого товару, сертифікат (форма К-20) про вміст нітратів, пестицидів та токсичних елементів в овочево-фруктовій сировині, посвідчення з інформацією про останню дату обробки ділянки пестицидами (видає Постачальник-Додаток-1), документи, що підтверджують походження товару, відсутні документи, що підтверджують транспортування, навантаження та розвантаження сільськогосподарської продукції, відсутня інформація щодо року урожаю та сортів, а також інші документи якими підтверджується фактичне отримання товару);

-Щодо ПП «Діслав» (1. Від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано податкову інформацію від 23.03.2015 р. №224/26-55-22-10 щодо фінансово-господарських відносин з платниками податків за вересень, жовтень, листопад 2014 р. та січень 2015 р. в якій зазначено, що відносно ПП «ДІСЛАВ» відсутня інформації про трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировину, матеріали для здійснення основного виду діяльності, виявлено розбіжності по групі товарів (пересорт товарів), відтак встановлено, що ПП «Діслав» здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам; 2.Не надано до перевірки сертифікати якості отриманого товару, сертифікат (форма К-20) про вміст нітратів, пестицидів та токсичних елементів в овочево-фруктовій сировині, посвідчення з інформацією про останню дату обробки ділянки пестицидами (видає Постачальник-Додаток-1), документи, що підтверджують походження товару та інші документи якими підтверджується фактичне отримання товару, робіт та послуг);

-Щодо подальшої реалізації СП «ВІТМАРК-УКРАЇНА» ТОВ, ТОВ «САНДОРА» (1. Реалізовано на користь зазначених товариств товарів (яблука), які були придбані Позивачем у ПП «Діслав»; 2. Операції з реалізації яблук, вишні, персику на користь контрагентів не містять по суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Наслідком діяльності ТОВ «Українська Фруктова компанія» є виключно чи переважно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів).

Суд вважає, що податковий кредит та податкові зобовязання з податку на додану вартість можуть бути фактично підтверджені, шляхом складання належним чином первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дані висновки зроблено виходячи із комплексного аналізу положень діючого законодавства, зокрема ст.ст. 187, 185, 188, 198, 201 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з яких вбачається, що умовами для реалізації права платника на податковий кредит, та підтвердження його зобовязань з ПДВ, є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, можуть бути визнані такими, що складені всупереч вимогам діючого законодавства України лише в разі спростування факту здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що на підтвердження реального факту проведення господарських операцій між позивачем із ТОВ «Укр сервіс груп», ТОВ «Інвест-Трейд Груп», ТОВ «Сантехресурс», ПП «Діслав» та подальшої реалізації товарів СП «ВІТМАРК-УКРАЇНА» ТОВ, ТОВ «САНДОРА», у Позивача міститься необхідний перелік первинної документації, зокрема, договір поставки від 01.08.2014 р. №0108-1, договір про надання послуг від 07.08.2014 р. №07/08/14, договір про надання транспортних послуг від 02.08.2014 р. №115, договір поставки від 19.09.2014 р. №2014/12, договір поставки від 02.06.2014 р. №02-2014, договір поставки сільськогосподарської сировини від 12.06.2014 р. №ЦО2515, договір поставки від 18.07.2014 р. №S-11-784, договір поставки від 15.09.2014 р. №S-11-896, договір на проведення досліджень в межах Галузі акредитації від 23.06.2014 р. №116/02-13, договір оренди багаторічних насаджень від 24.06.2014 р. №60, акти звірки взаємних розрахунків, податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, акт №456 прийому-передачі послуг, декларації з податку на додану вартість з додатками, реєстри податкових накладних, оборотно-сальдові відомості бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», товаро-транспортні накладні, свідоцтва про якість продуктів та сировини, документи, що підтверджують оплату послуг.

Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо складених у Акті перевірки висновків відносно порушення позивачем п.11 підр. 2 р. ХХ (перехідні положення) ПК України з метою приховування номенклатури отриманого товару, виходячи з наступного.

Згідно п.11 підр.2 р. ХХ (перехідні положення) ПК України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема, понад 10 тисяч гривень.

Отже, в межах одного дня та одного договору діюче податкове законодавство не встановлює заборони виписувати податкові накладні на суму менше 10 тисяч гривень.

П.187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Виходячи із кореспонденції п.187.1 ст.187 та п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується за першою подією (на повне або часткове постачання товарів/на суму коштів, що надійшла).

Таким чином, викладені у Акті перевірки висновки відповідача відносно штучного дроблення податкових накладних є необґрунтованими, оскільки виписування декількох податкових накладних в межах одного дня та одного договору не є порушенням законодавства, дані обставини виникли у звязку із здійсненням декільком різних поставок за один день, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними документами, долученими до матеріалів судової справи.

Також суд критично ставить до висновків відповідача щодо ненадання до перевірки сертифікатів якості отриманого товару, сертифікат (форма К-20) про вміст нітратів, пестицидів та токсичних елементів в овочево-фруктовій сировини, посвідчення з інформацією про останню дату обробки ділянки пестицидами (видає Постачальник-Додаток-1), документи, що підтверджують походження товару, відсутні документи, що підтверджують транспортування, навантаження та розвантаження сільськогосподарської продукції, відсутня інформація щодо року урожаю та сортів, з огляду на те, що частина із зазначених вище документів у вигляді сертифікатів, документів про походження товарів та року врожаю не є документами, на підставі яких формуються дані податкового обліку, та їх відсутність не може свідчати про те, що в цілому поставка є такою, що не відбулася.

При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи договір на проведення досліджень в межах Галузі акредитації від 23.06.2014 р. №116/02-13, договір оренди багаторічних насаджень від 24.06.2014 р. №60, свідоцтва про якість продуктів та сировини, що у загальному розумінні свідчить про наявність відповідних можливостей для виробництва продукції та її походження.

Окрім того, долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні спростовують доводи відповідача щодо відсутності документів, що підтверджують транспортування товарів.

Також суд не приймає до уваги твердження Відповідача щодо безтоварності операцій з причини недоліків у документах, що підтверджують транспортування товарів, оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р., на які посилається Відповідача, не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Недотримання субєктами перевізки даних Правил в частині допущення помилок в їх складанні, призводить до наслідків порушення правил перевезення вантажів, та жодним чином не слугує наслідком порушення податкового законодавства, не є доказом відсутності факту постачання товарів.

Факт наявності або відсутності поставки може бути встановлено лише шляхом проведення комплексного аналізу первинної документації, завдяки чому буде встановлено наявність або відсутність поставки, економічну доцільність поставки (ділову мету).

Щодо операцій з реалізації товарів на користь СП «ВІТМАРК-УКРАЇНА» ТОВ та ТОВ «САНДОРА», суд приходить до висновку, що поставка продукції підтверджується необхідним обсягом первинної документації, який долучено позивачем до матеріалів судової справи.

Також суд зазначає, що оскільки не підтвердження подальшої реалізації здійснено автоматично з причини того, що продукція була придбана у ПП «Діслав», дані дії є неправомірними, так як безтоварність операцій з ПП «Діслав» спростовується наявною у позивача первинною документацією.

При цьому судом досліджено, що Акт перевірки містить інформації про не підтвердження реалізації продукції:

- за липень 2014 р. завищень на суму 3449078,12 грн., персика на загальну суму 161100 грн.,

- за серпень 2014 р. «в загальній кількості 100926,55 кг на загальну суму 220768,03 грн.», в тому числі реалізовано персика на суму 179380 грн.

Однак, Акт перевірки жодним чином не аргументує підстави, згідно яких не підтверджено факт подальшої реалізації даного товару (персик, вишня), виходячи з того, що Акти перевірки не визначає, у яких субєктів господарювання дані товари було придбано, Акти перевірки не визначає, яким субєктам господарювання дані товари було реалізовано.

Дані обставини надають суду підстави для визнання дій посадових осіб Відповідача в частині не підтвердження господарських операцій з подальшої реалізації продукції позивача СП «ВІТМАРК-УКРАЇНА» ТОВ та ТОВ «САНДОРА», такими, що є протиправними.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи, контрагенти позивача ТОВ «Укр сервіс груп», ТОВ «Інвест-Трейд Груп», ТОВ «Сантехресурс», ПП «Діслав» були зареєстрований як платники податку на додану вартість та мало право видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

За таких обставин, висновки податкового органу про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого відповідачем донараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 631593,00 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 157898 грн., не підтверджено реальність здійснення господарських операцій в частині придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Укр сервіс груп», ТОВ «Інвест-Трейд-Групп», ТОВ «Сантехресурс», ПП «Діслав», та подальшої реалізації СП «ВІТМАРК-Україна» ТОВ (на суму ПДВ 2928445,77 грн.) та ТОВ «Сандора» (на суму ПДВ 173025,7 грн.), є такими, що винесені протиправно та підлягають скасуванню.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що функція Податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Таким чином, викладені у Акті перевірки висновки про безтоварність господарських операцій зроблені з перевищенням компетенції контролюючого органу. Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, який має платник податків у податкових правовідносинах і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість та зобов'язання відповідача поновити такі показники, суд вважає, що вони підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Суд наголошує, що в силу приписів чинного законодавства України протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки, будь то складений акт, довідка, висновки тощо, а так само не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та дані, що містяться в даних документах. Спірні висновки, викладені у Акті перевірки по суті, є доказом, здобутим з порушенням закону, а тому наведені в такому Акті перевірки обставини та висновки не можуть бути підставою для прийняття будь-якого рішення, або використовуватися будь-якими контролюючими чи іншими державними органами та їх посадовими (службовими) особами в якості носія доказової бази чи податкової інформації.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту узгодження податкового зобовязання.

Згідно ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Вказаною нормою суд зобов'язаний дати юридичну оцінку діям суб'єкта владних повноважень і визначити спосіб поновлення порушеного права.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відновити показники податкової звітності позивача в інформаційних автоматизованих базах даних, скориговані на підставі спірного Акту перевірки, відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 14, 69, 70, 71, 72, 86, 128, 158-163, 167, 2442 , 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області від 12.06.2015 року №0002842204.

3. Визнати протиправними дії посадових осіб Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо не підтвердження реалізації товарів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «ВІТМАРК-Україна» (на суму ПДВ 2928445,77 грн.), Товариства з обмеженою відповідальністю «САНДОРА» (на суму ПДВ 173025,70 грн.);

4. Зобовязати Відповідача відновити показники (здійснити зворотне коригування) податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фруктова компанія» в інформаційних автоматизованих базах даних, скориговані на підставі акту від 08.05.2015 року №862/2204/37627846 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фруктова компанія» з питань формування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр сервіс груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-ТрейдГрупп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехресурс», Приватним підприємством «Діслав» за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року».

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фруктова компанія» сплачений судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.