Постанова № 48767786, 11.08.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 р. Справа №805/2589/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 14-50

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу про відкликання з відпустки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу про відкликання з відпустки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області № 26 о/с від 02.06.2015 року його було відкликано з відпустки, яка була надана йому наказом від 08.05.2015 року № 22 о/с, з 02.06.2015 року по 02.07.2015 року. В спірному наказі вказується на те, що відкликання позивача з відпустки відбувається, у звязку із службовою необхідністю. Позивач зазначає, що вищезазначений наказ прийнятий з порушенням ст. 55 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ» затвердженим Кабінетом Міністрів України від 29.07.2015 року.

Таким чином, позивач просить визнати наказ від 02.06.2015 року № 26 о/с УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області таким, який не відповідає вимогам «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ» та скасувати його.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та наголошував на тому, що крайньою необхідністю відкликання з відпустки є усунення небезпеки, безпосередньо загрозливою особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам Держави.

Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відкликання позивача з чергової відпустки є законним, мотивуючи це тим, що у звязку із загостренням оперативної обстановки в зоні проведення АТО, збільшення супроводжень колон військової техніки по території обслуговування, зростання кількості транспорту, який прямує з тимчасово окупованих територій, необхідність активізації роботи з перевірки та огляду документів і вантажів, а також, проведення всебічного та обєктивного службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1, начальником УДАІ був направлений мотивований рапорт на імя начальника ГУ МВС України в Донецькій області, який є прямим начальником, із запитом дозволу на відкликання позивача з відпустки. З дозволу начальника ГУ МВС України в Донецькій області начальником УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області було підписано наказ про відкликання ОСОБА_1 з чергової відпустки. Вважає, що наказ УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області від 02.06.2015 року № 26 о/с, був виданий на законних підставах, зареєстрований належним чином та підписаний правомочною особою в межах її повноважень, тобто є правомірним.

Суд, заслухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Так, наказом УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області № 22 о/с від 08.05.2015 року старшому сержантові міліції ОСОБА_1 начальникові відділення ДАІ з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району (м. Артемівськ) УДАІ ГУ МВС області, надано чергову відпустку за 2015 рік на 31 добу (з урахуванням 1 святкового дня), з 02.06.2015 року до 02.07.2015 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що наказом УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області № 26 о/с від 02.06.2015 року, у звязку зі службовою необхідністю ОСОБА_1 відкликано з відпустки за 2015 рік, з 02.06.2015 року.

Крім того, наказом Головного управління МВС України в Донецькій області № 1250 від 02.06.2015 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ.

Порядок надання чергової відпустки особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та відкликання з такої відпустки встановлений Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затверджений постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991.

Відповідно до п.49 зазначеного Положення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки: а) чергові; б) короткострокові; в) через хворобу; г) канікулярні; д) у зв'язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ; є) додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням. Обчислення тривалості відпусток подобове.

Згідно ст. 55 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ» відкликання осіб рядового і начальницького складу із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено прямим начальником (від начальників головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, на транспорті та науково-дослідних установ, ректорів вищих навчальних закладів МВС, прирівняних до них і вище).

Перелік обставин, які б визначали або обґрунтовували крайню необхідність про яку йдеться у вище зазначеному п. 55 Положення, в останньому відсутнє.

Під час розгляду справи судом встановлено, що фактично позивача відкликано з відпустки для подальшого звільнення, оскільки жодного дня після його відкликання ОСОБА_1 не працював.

Вирішуючи справу, суд приймає до уваги, що право на відпочинок є невід'ємним правом людини та громадянина, яке закріплене ст. 45 Конституції України.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Як вже зазначалося вище, згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказу про відкликання з відпустки задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Наказ від 02.06.2015 року № 26 о/с управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області «Про відкликання з відпустки».

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 серпня 2015 року.

Повний текст постанови складений 17 серпня 2015 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.