Ухвала суду № 48758916, 18.08.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/877/2015(м)

265/1150/15-ц

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Козлов Д.О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів Пономарьової О.М., Попової С.А.,

при секретарі Брежнєві Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення суми заборгованості за вкладом за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») про стягнення депозиту в розмірі 7 500 грн. за договором банківського вкладу від 3 лютого 2015 року. Посилався на те, що він за умовами договору виявив бажання достроково розірвати договір, але банк депозит добровільно йому не повернув і його безпосередні звернення до відповідача залишив без задоволення.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 21 травня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором банківського вкладу № 10009010156366 від 3 лютого 2015 року в сумі 7499,54 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності представника ПАТ «Дельта Банк», який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, просив розглянути справу у його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти апеляційної скарги ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» 3 лютого 2015 року був укладений договір банківського вкладу (депозиту) № 10009010156366, за яким позивач розмістив в банку вклад в розмірі 7 500 грн. на строк до 4 травня 2015 року під 13% річних.

На виконання умов договору банк відкрив вкладнику депозитний рахунок №26300112949146.

10 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Дельта Банк» із вимогою припинити дію договору банківського вкладу від 3 лютого 2015 року № 10009010156366 та повернути йому суму внесеного депозиту. Заява ОСОБА_2 та наступні звернення позивача до банку про повернення коштів позитивно розглянуті не були.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 про стягнення депозиту, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав умови договору про повернення депозитного вкладу з рахунку позивача, порушив права та інтереси останнього на розпорядження своїми грошовими коштами, а тому, вклад підлягає поверненню позивачу, але зі зменшенням суми у звязку із достроковим розірванням договору від 3 лютого 2015 року.

Висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

На підставі ч. 1 ст. 1074 ЦК обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Умовами пункту 1.10 договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між сторонами визначено, що в разі дострокового припинення дії цього договору, вклад виплачуться по закінченню строку розміщення вкладу шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника.

Згідно п.1.11, 1.12 договору від 3 лютого 2015 року, у випадку якщо вкладник письмово заявляє про бажання достроково припинити дію цього договору, дія цього договору вважається припиненою достроково, а банк виплачує вкладнику весь вклад та проценти, нараховані за фактичний період перебування коштів на рахунку 0,01 процентів річних. При цьому, вкладник зобовязаний письмово повідомити банк про вимогу повернення вкладу не менш, ніж за три банківські дні до очікування дати повернення. У разі дострокового розірвання цього договору за

ініціативою вкладника банк має право здійснювати договірне списання з рахунку на користь банку належних сум на умовах п.1.11 цього договору.

Зі справи вбачається, що 10 лютого 2015 року позивач заявив банку про дострокове припинення договору, а 16 лютого 2015 року відбулось зарахування депозиту вкладнику на підставі угоди № 10009010156366 в сумі 7499,54 грн. на поточний рахунок позивача. Проте реальне виконання цього пункту договору банком не забезпечено - гроші до ухвалення оскаржуваного рішення позивачу готівкою не виплачені, картка заблокована.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та норм права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, відповідно до вимог ст. ст. 1058, 1060, 625 ЦК України, оскільки встановивши, що невиконанням відповідачем умов договору банківського вкладу були порушені права позивача, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-140цс13 та від 28 січня 2015 року у справі № 6-247цс14, оскільки після перерахунку коштів на поточний рахунок вкладник не може скористатися вказаними коштами.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк», в особі представника Фонду гарантування вкладів, з посиланням на п.5 ч.6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначає, що оскільки з 03 березня 2015 року в банку введена тимчасова адміністрація і діє спеціальний порядок повернення коштів вкладників, то здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їх рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації не проводяться.

Ці доводи скарги є безпідставними, зважаючи на те, що ОСОБА_2 звернувся до банку із заявою про повернення вкладу 10 лютого 2015 року, а тимчасова адміністрація в ПАТ «Дельта Банк» була запроваджена лише 2 березня 2015 року.

Посилання в скарзі на те, що починаючи з 11 червня 2015 року розпочалась виплата вкладникам банку грошових коштів за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно, не змінює правових висновків суду першої інстанції і не є підставою для відмови ОСОБА_2 у позові, оскільки за спірним договором строк дії не закінчився до введення тимчасової адміністрації, а позивач скористався своїм правом на повернення депозиту достроково, що було передбачено умовами договору.

Не відповідають обставинам справи посилання банку на те, що грошові кошти у повній відповідності до умов договору були повернуті ОСОБА_2, як це передбачено п. 1.3 депозитного договору, оскільки будь-яких доказів того, що позивач отримав ці кошти або має можливість їх вільного використання ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не представлено.

Доводи скарги про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту права до уваги не приймаються, оскільки у відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, крім іншого, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі тощо.

Тому, саме цими нормами права обґрунтовано позов ОСОБА_2 про стягнення з ПАТ «Дельта Банк» грошових коштів у звязку із порушенням умов договору.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.М. Кочегарова

Судді: О.М.Пономарьова

ОСОБА_5