Ухвала суду № 48755247, 26.07.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2011 р. Справа № 5019/1086/11

За позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України

в особі Філії Рівненського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Топаз ЛТД"

про стягнення 156 337 грн. 90 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_2 довіреність №1574 від 23.06.2011 року;

від відповідача : представник не зявився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі Філії Рівненського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Топаз ЛТД", у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 156337 грн. 90 коп..

08.06.2011 року позивачем подано до суду заяву №18-03/1991 від 03.06.2011 року про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 156650 грн.60 коп. з яких: 31500 грн.00 коп. залишок строкової заборгованості з позики, 115500 грн. 00 коп. залишок простроченої позики, 1127 грн. 68 коп. нараховані та несплачені відсотки, 8494 грн. 14 коп. нарахована та несплачена пеня по основному боргу, 28 грн. 78 коп. нарахована та несплачена пеня по відсотках.

26.07.2011 року позивачем подано суду заяву №18-03/2702 від 25.07.2011 року про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача строкову заборгованість з позики в розмірі 21000,00 грн., залишок простроченої позики в розмірі 24635,62 грн., нараховані та несплачені відсотки в розмірі 665,85 грн., нараховану та несплачену пеню по основному боргу в розмірі 5588,70 грн., нараховану та несплачену пеню по відсотках в розмірі 11,28 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви №18-03/2702 про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3300107361680. Відзиву не надав, причин неявки у судове засідання не повідомив, проти позову не заперечив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.2007 року між ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі Рівненського обласного управління (далі - Банк) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Топаз ЛТД»(далі - Позичальник) укладено кредитний договір №87, згідно з умовами якого Банк зобовязався надати на умовах Договору, а Позичальник зобовязався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит в розмірі 356000 грн. 00 коп. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надавався з остаточним терміном повернення не пізніше 05.08.2011 року.

До кредитного договору сторонами вносились зміни додатковими угодами №1 від 20 жовтня 2008 року, №2 від 01 листопада 2008 року, № 3 від 30 листопада 2009 року.

Відповідно до п.1.6.1.1. Договору кредит був наданий відповідачу із відсотковою ставкою 20 % річних.

Згідно з п.4.3.1, 4.3.3 кредитного договору Відповідач зобов'язався належним чином виконувати всі умови договору та взяті на себе цим договором зобов'язання; точно в строки, обумовлені договором, погашати кредит та своєчасно у визначені договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Отримання коштів відповідачем підтверджується: на суму 296000 грн. 00 коп. розпорядженням про видачу кредитних коштів від 06.08.2007 року та платіжним дорученням №205 від 06.08.2007 року; на суму 60000 грн. 00 коп. розпорядженням про видачу кредитних коштів від 06.08.2007 року та платіжним дорученням №3004717 від 06.08.2007 року.

Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав належним чином у передбачені кредитним договором терміни, відсотки та чергові платежі по основному боргу не сплатив, що в свою чергу призвело до утворення простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 2.3.1 вищевказаного кредитного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь - які або всі можливі випадки невиконання Позичальником взятих на себе обов'язків за цим договором та/або документів забезпечення, вимагати (незважаючи на те, що в цьому Договорі є інші умови) негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами або платежами, що підлягають до сплати відповідно до умов цього договору) в тому числі, але не виключно, якщо: позичальник не зможе вчасно сплатити суму кредиту, її частину або відсотки за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором; ліквідність забезпечення втрачена та/або вона не відповідає загальним умовам надання кредиту; порушена процедура визнання Позичальника банкрутом та/або судом прийнято рішення, що визнає позичальника банкрутом або підтверджує його неплатоспроможність; позичальник використовує кредитні кошти не за цільовим призначенням; з'являться обставини, які по обґрунтованому висновку банку призведуть до того, що позичальник не виконає свої зобов'язання за цим договором; звітність та інформація, які повинні надаватись позичальником згідно з умовами цього договору, не будуть надані вчасно або при перевірці виявляться недійсними та/або не зможуть бути перевірені в зв'язку з недоліками ведення бухгалтерського обліку позичальника.

У відповідності до п.2.3.2. кредитного договору Банком було надіслано позичальнику листи з вимогами про погашення заборгованості. На момент розгляду спору, згідно із наданим позивачем розрахунком борг відповідача по основному зобов'язанню становить 45635 грн. 62 коп., по відсотках 665 грн. 85 коп..

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

З огляду на умови Договору строк повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом є таким, що настав. Відповідач доказів повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у спірній сумі не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За порушення взятих на себе зобовязань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків відповідач на підставі п.6.1.1 Кредитного договору повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення від суми за кожен день прострочення.

За неналежне виконання зобов'язань позивач нарахував пеню по основному боргу в період з 25.01.2011 року по 25.07.2011 року, яка становить 5588 грн. 70 коп., та пеню по несплачених відсотках в розмірі 11 грн. 28 коп. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»за грошовими зобовязаннями розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ що діяла.

З огляду на вищевказане суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача строкової заборгованості з позики в розмірі 21000,00 грн., залишку простроченої позики в розмірі 24635,62 грн., нарахованих та несплачених відсотків в розмірі 665,85 грн., нарахованої та несплаченої пені по основному боргу в розмірі 5588,70 грн., та нарахованої та несплаченої пені по відсотках в розмірі 11,28 грн., є правомірними, ґрунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Топаз ЛТД»(34550, Рівненська обл., Сарненський район, смт.Клесів, провулок Південний, буд.3 код ЄДРПОУ 13990808, р/р 260073012584 в ОПЕРВ Ощадбанку, МФО 333368) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Рівненського обласного управління (33000, м.Рівне, вул ОСОБА_3, 16, код ЄДРПОУ 09333401, р/р НОМЕР_1 в ОПЕРв РОУ ВАТ «Ощадбанк») строкову заборгованість з позики в розмірі 21000,00 грн., залишок простроченої позики в розмірі 24635,62 грн., нараховані та несплачені відсотки в розмірі 665,85 грн., нараховану та несплачену пеню по основному боргу в розмірі 5588,70 грн., нараховану та несплачену пеню по відсотках в розмірі 11,28 грн., 1563 грн. 37 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текс рішення підписаний суддею "01" серпня 2011 року