Постанова № 48742211, 17.08.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р.Справа № 916/1264/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.

суддів Діброви Г.І., Колоколова С.І.;

при секретарі судового засідання Саломатовій К.А.;

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 09/15 від 13.08.2015 року;

Від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 04/15 від 12.01.2015 року.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 04.06.2015 року

у справі №916/1264/15-г

за позовом Державного підприємства „Миколаївський морський торгівельний порт, м. Миколаїв

до Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів, м. Одеса

про стягнення 18 813,78 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.06.2015 року позовна заява Державного підприємства „Миколаївський морський торгівельний порт, м. Миколаїв (Далі ДП „ММТП) до Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів, м. Одеса (Далі ДП „Чоразморшлях) про стягнення 18 813,78 грн. задоволено. Суд стягнув з ДП „Чоразморшлях на користь ДП „ММТП 17 253,00 грн. основної заборгованості, 1 560, 78 грн. пені та 1 827,00 грн. судового збору.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що ДП „ММТП реалізовувалось у встановленому порядку своє право на задоволення своїх кредиторських вимог в межах справи про банкрутство ДП „Чоразморшлях, в ході якого такі кредиторські вимоги було визнано судом законними, однак з урахуванням того, що на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 18.11.2014 року провадження у справі №21-2/6-08-285 про банкрутство (яке тривало з 23.01.2008 року) було припинено, а кредиторські вимоги ДП „ММТП не були погашені, суд вважає поважними причини пропущення позовної давності позивачем, у звязку з чим таке порушене право підлягає захисту. При цьому судом також враховується встановлене судом неодноразове переривання перебігу позовної давності у відповідності до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ДП „Чоразморшлях звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення таким, що прийняте з неповним зсуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню.

ДП „ММТП надало відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, у звязку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення без змін.

В судове засідання зявились представники сторін. Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача підтримув заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

ОСОБА_3 розпорядження керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду № 433 від 13.08.2015 року, у звязку із перебуванням судді Журавльова О.О. у відпустці, було призначено повторний автоматичний розподіл даної справи, відповідно до якого було замінено суддю Журавльова О.О. суддею Колоколовим С.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2005 року між Державним підприємством "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" та ДП „Чоразморшлях було укладено Договір № 21СП-116/220705 на проведення днопоглиблювальних робіт по реконструкції підхідного каналу ДП "ДБМТП",

ОСОБА_3 п. 1.1 Договору ДП „Чоразморшлях зобовязався виконати днопоглиблювальні роботи на підхідному каналі ДП "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" (розтрубі) самовідвізним землесосом, з транспортуванням вилученого ґрунту у відповідний відвал на відстань до 6 км, згідно проектної документації та виданому Замовником технічному завданню та згідно з умовами даного договору.

З метою забезпечення своєчасного виконання днопоглиблювальних робіт по реконструкції підхідного каналу, ДП "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" виступило поручителем ДП „Чоразморшлях у його зобовязаннях з третіми особами постачальниками палива та паливно-мастильних матеріалів.

20.01.2006 року між Державним підприємством "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" (Поручитель), ДП „Чоразморшлях та ТОВ "Ранг" (Кредитор) було укладено договір поруки № 200106.

ОСОБА_3 п.п. 1.1, 1.2 Договору поруки ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт" прийняло на себе зобовязання відповідати перед ТОВ „Ранг за виконання зобовязань ДП „Чоразморшлях за умовами укладеного договору на постачання паливно-мастильних матеріалів шляхом обміну листами від 16.01.2006 року № 032/96 та від 16.01.2006 року №7-16/01-2006.

ОСОБА_3 п. 2.1 Договору поруки передбачене договором зобовязання Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми основного боргу в розмірі не більше 20 000грн.

На підставі Договору ТОВ "Ранг" поставило ДП „Чоразморшлях за заявками останнього 4 860 л. дизельного палива на загальну суму 17 253 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000488 від 21.01.2006 року, копією довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №888879 від 21.01.2006 року, копією рахунка-фактури №СФ-08840 від 21.01.2006 року та копією акту приймання-передачі нафтопродуктів від 21.02.2006 року.

ДП „Чоразморшлях свої грошові зобовязання за Договором на постачання паливно-мастильних матеріалів шляхом обміну листами від 16.01.2006 року № 032/62 та від 16.01.2006 року № 7-16/01-2006 на загальну суму 17 253грн. не виконало, у звязку з чим ТОВ „Ранг звернулось із письмовою вимогою від 26.01.2006 року до ДП "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" про сплату зазначеної суми на підставі Договору поруки.

ОСОБА_3 платіжного доручення № 101 від 26.01.2006 року ДП "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" сплатив ТОВ "Ранг" 17 253 грн. на виконання договору поруки № 200106 від 20 січня 2006 року.

ОСОБА_3 до п. 3.9 Договору поруки до Поручителя (ДП "Дніпро-Бузький морський торговельний порт"), який виконав зобовязання ДП „Чоразморшлях, переходять усі права Кредитора у цьому зобовязанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, тобто відповідно пункту 3.9 Договору поруки та приписам ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до ДП "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" перейшли права ТОВ „Ранг вимагати від ДП „Чоразморшлях оплату 17 253 грн. за отримане останнім дизельне паливо.

ОСОБА_3 від 17.02.2006 року ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт" звернулось із вимогою, якою інформувало ДП „Чоразморшлях про наявність несплаченої заборгованості та про необхідність її погашення.

Позивач та суд першої інстанції послались на те, що сторонами були підписані акти звірки взаєморозрахунків від 01.03.2006 року, 04.04.2006 року та 06.09.2006 року, згідно яких ДП „Чоразморшлях нібито визнавало заборгованість перед ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт" у сумі 424 647,88 грн. (до яких нібито увійшли 17 253 грн. заборгованості, що становить предмет спору у даній справі).

Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 01.08.2008 року №972 „Про реорганізацію ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт" було вирішено реорганізувати Державне підприємство „Дніпро-Бузький морський торговельний порт" шляхом його приєднання до Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" та встановлено, що Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" є правонаступником усіх прав та обовязків ДП „Дніпро-Бузький морський торговельний порт".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2008 року було порушено провадження у справі №2/6-08-285 про банкрутство ДП „Чоразморшлях та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП „Чоразморшлях було проведено в газеті "Урядовий кур'єр", N 139 від 04.08.2009 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2014 року провадження у справі №21-2/6-08-285 про банкрутство ДП „Чоразморшлях припинено та скасовано мораторій та інші заходи по забезпеченню заяви, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2008 року.

Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом, а тому до спірних правовідносин сторін повинний бути застосований загальний строк позовної давності тривалістю у три роки згідно ст. 257 ЦК України.

ОСОБА_3 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У п. 2.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29 травня 2013 року N 10 зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

ОСОБА_3 п. 4.2 названої постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Отже, враховуючи вищевикладене, перебіг позовної давності за зобовязанням ДП „Чоразморшлях оплатити отримане дизельне паливо вартістю 17 253,00 грн. саме позивачу, розпочався з 17.02.2006 року, тобто з дня направлення вимоги, та сплинув 17.02.2009 року.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду з даним позовом 23.03.2015 року, тобто з пропуском 3-х річного строку позовної давності.

Наслідки спливу позовної давності передбачені ст. 267 ЦК України, згідно п. 4 котрої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ОСОБА_3 п. 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Посилання ДП „ММТП на те, що ДП „Чоразморшлях було визнано борг у справі про банкрутство, що зумовило переривання позовної давності судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки заява № 09/1786 про визнання Порту кредитором була подана останнім до господарського суду Одеської області у справі № 2/6-08-285 про банкрутство відповідача тільки 01.09.2009 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Крім того, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що визнання відповідачем в подальшому у справі про банкрутство вказаних вимог ніяким чином не перериває строк позовної давності у звязку з тим, що на вказаний момент позовна давність для заявлення вимог про сплату заборгованості вже сплинула.

ОСОБА_3 ст. 264 ЦК України переривання позовної давності застосовується до строку, що не сплинув.

Відповідно до п. 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Порушення справи про банкрутство не віднесено ст. 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому Господарським процесуальним кодексом порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону.

ДП „ММТП, починаючи з 17.02.2006 року і до моменту опублікування оголошення про порушення провадження у справі № 2/6-08-285 про банкрутство відповідача 04.08.2009 року в газеті "Урядовий курєр" № 139 (4045) до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача на свою користь 17 253,00 грн. боргу не звертався, а тому 3-х річний строк позовної давності за цими вимогами сплинув 17.02.2009 р., внаслідок чого цей строк не зупинявся та не переривався в процесі розгляду справи про банкрутство № 2/6-08-285, у звязку з чим протилежні доводи позивача до уваги прийнятими бути не можуть.

Доводи позивача про те, що строк позовної давності щодо цих вимог також зупинявся зверненням до суду з поточними кредиторськими вимогами у справі про банкрутство ДП „Чоразморшлях, порушеної 20.12.2005 року судовою колегією розглянуті та відхилені з огляду на наступне.

На момент порушення справи про банкрутство 20.12.2005 року у відповідача було відсутнє грошове зобовязання саме перед позивачем і, оскільки провадження у справі було припинено і заявлені поточні вимоги не розглядалися по суті судом, зупинення строку позовної давності не відбулося.

Крім того, Одеський апеляційний господарський суд вважає невірним висновок місцевого господарського суду про те, що позовна давність переривалась 01.03.2006 року, 04.04.2006 року та 06.09.2006 року при підписанні актів звірки взаєморозрахунків, так як зазначені акти не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції.

ОСОБА_3 ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Акт звірки взаєморозрахунків як зведений документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у субєкта господарювання.

Крім того, дані акти підписані головними бухгалтерами підприємств, а отже не оформлені належним чином, оскільки не підписані першими керівниками підприємств і тому не можуть бути визнані в якості належних та допустимих засобів доказування в розумінні ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, прийняття судом першої інстанції цих актів звірки в якості доказів переривання строку позовної давності є помилковим.

До того ж, в рішенні місцевого суду одночасно зазначено і про переривання, і про зупинення строку позовної давності та про наявність поважних причин його пропуску що є неможливим з огляду на норми матеріального права України.

Також невірним є рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 560, 78 грн., оскільки згідно п. 2.1 Договору поруки грошове зобовязання відповідача обмежене лише сплатою суми основного боргу і умовами даного договору не передбачена взагалі можливість застосування до відповідача цього виду штрафної договірної відповідальності.

З огляду на вищевикладене, на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів, м. Одеса підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 04.06.2015 року у даній справі скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Державного підприємство „Миколаївський морський торгівельний порт, м. Миколаїв до Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів, м. Одеса про стягнення 18 813,78 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів, м. Одеса на рішення господарського суду Одеської області від 04.06.2015 року по справі 916/1264/15-г задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.06.2015 року у справі № 916/1264/15-г скасувати.

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Миколаївський морський торгівельний порт, м. Миколаїв до Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів, м. Одеса про стягнення 18 813,78 грн. відмовити.

Стягнути з Державного підприємства „Миколаївський морський торгівельний порт, м. Миколаїв на користь Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів, м. Одеса судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 913,50 грн.

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

ОСОБА_4