Постанова № 48741926, 18.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Справа № 917/501/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.,

при секретарі Литвиновій К.О.,

за участю представників:

прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_1 - на підставі посвідчення від 11.02.2015р. № 032167,

від позивача ОСОБА_2 за довіреністю від 19.12.2013р. № 1,

від відповідача ОСОБА_3 за довіреністю від 23.02.2015р. № 10-74/2104, ОСОБА_4 за довіреністю від 18.03.2015р. № 10-75/3172,

розглянувши у відкритому судовому засіданні а приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вх.№3280 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2015р. у справі №917/501/15,

за позовом Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Лубни - водоканал" Лубенської міської ради, м. Лубни,

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", в особі Лубенської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Лубни,

про стягнення 19 354,57 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.05.2015р. у справі №917/501/15 (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Лубенської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго":

- на користь Комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради - 19354,57 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів;

- в доход державного бюджету України - 1827,00 грн. судового збору.

Місцевий господарський суд, посилаючись на положення ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації м. Лубни Полтавської області, затверджених рішенням виконкому Лубенської міської ради від 20.11.2013р. № 293, зазначає, що актами про недопущення до відбору проб стічних вод від 14.10.2014р. № 377 та від 20.01.2015р. №28 підтверджується факт вчинення відповідачем протиправних дій у вигляді порушення ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. № 403/6691.

При цьому, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність повного складу правопорушення, що свідчить про доведеність підстав притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування заподіяної ним майнової шкоди, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 19354,57 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2015р. у справі № 917/501/15 повністю та прийняти нове судове рішення, яким в позовних вимогах Комунального підприємства "Лубни-водоканал" про стягнення суми в розмірі 19354,57 грн. з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Лубенської філії ПАТ "Полтаваобленерго" - відмовити повністю; судові витрати покласти на позивача.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, відповідач посилається на наступні обставини справи:

- прокурором не може бути подано позов в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, у звязку з чим при поданні позову до господарського суду першої інстанції всупереч рішенню Конституційного Суду України від 08.04.1999р.№ 3-рп/99 невірно визначено позивача у справі, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позову без розгляду;

- КП "Лубни-водоканал", всупереч положенням п.п. 7.8, 7.9 ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації м. Лубни Полтавської області, затверджених рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 20.11.2013р. № 93, Лубенській філії ПАТ "Полтаваобленерго" не надано рахунки для оплати нарахованих штрафних санкцій (первинні бухгалтерські документи);

- в акті від 14.10.2014р. № 337 та від 20.01.2015р. № 28 всупереч п. 7.8 Місцевих правил не зазначено прізвище, посада представника Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго», який не явився;

- позивачем не доведено відмови Лубенської філії ПАТ "Полтаваобленерго" виділити відповідальну особу для відбору проб, а також зволікання з допуском представника та створення перешкод для виконання зазначених дій;

- Лубенська філія ПАТ "Полтаваобленерго" не отримувала від КП "Лубни-водоканал" телефонограм в жовтні місці 2014р. та в січні місяці 2015р. щодо ненадання можливості відбору проб стічних вод;

- відповідно до п. 7.11.3 Місцевих правил контрольні колодязі Лубенської філії ПАТ "Полтаваобленерго" доступні для огляду і відбору проб, вільні від завалів та розташовані за межами підприємства, що свідчить про відсутність перешкод для представників КП "Лубни-водоканал" провести в ньому відбір проб води;

- Актом службового розслідування від 09.02.2015р. та Актом службового розслідування від 18.0.2015р. підтверджується відсутність звернень позивача 20.01.2015р. та 14.10.2015р. відповідно до Лубенської філії ПАТ "Полтаваобленерго" з приводу надання представника для відбору проб та допуску працівників водоканалу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради просить залишити рішення господарського суду Полтавської області у справі № 917/501/15 без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго" - без задоволення (вх.№ 9760 від 23.06.2015р.).

Зокрема, позивач, посилаючись на положення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про державну статистику", зазначає, що долучені до матеріалів справи копія опису цінного листа, відповідно до якого відповідачу було направлено претензію, розрахунок перевищень, копія акту про недопущення до відбору проб води 14.10.2014р., а також копія опису цінного листа, відповідно до якого відповідачу було направлено претензію, розрахунок перевищень, копія акту про недопущення до відбору проб води 20.01.2015р., є належними доказами щодо встановлення факту отримання відповідачем первинних документів, які є підставою для виконання зобовязання у звязку з порушенням відповідачем законодавства.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 2.4.17, 2.4.19, 7.11.5, 7.12.4 ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації м. Лубни Полтавської області, затверджених рішенням Лубенської міської ради від 20.11.2013р. № 293, зазначає, що відсутність маркування контрольного колодязя відповідача свідчить про неможливість відбору проб води самостійно позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу Лубенська міжрайонна прокуратура Полтавської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Лубниводоканал" Лубенської міської ради просить рішення господарського суду Полтавської області у справі № 917/501/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ Полтаваобленерго - без задоволення (вх.№ 9856 від 25.06.2015р.).

Зокрема, прокурор, посилаючись на положення ст. 16 Конституції України, ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 4.2 Наказу Держбуду України від 19.02.2002р. № 37 «Про затвердження Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 402/6690, зазначає про наявність правових підстав для подання ним позову до суду в інтересах держави особі КП "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. у звязку з неявкою в судове засідання представника позивача, відкладено розгляд справи.

Прокурором подано додаткові письмові пояснення у справі (вх.№ 11722 від 10.08.2015р.).

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у звязку з відпусткою судді Бородіної Л.І. та судді Гетьмана Р.А. для розгляду справи №917/501/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

ПАТ "Полтаваобленерго" подано пояснення у справі (вх.№ 12049 від 18.08.2015р.).

ПАТ "Полтаваобленерго" також подано доповнення до апеляційної скарги, в яких викладено додаткові пояснення у справі (вх.№ 12050 від 18.08.2015р.).

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2015р. у справі № 917/501/15 повністю та прийняти нове судове рішення, яким в позовних вимогах Комунального підприємства "Лубни-водоканал" відмовити повністю.

Представник позивача, прокурор заперечували проти вимог апеляційної скарги, просили суд рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2015р. у справі № 917/501/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.01.2014 р. між Комунальним підприємством "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Лубенської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (споживач) було укладено договір № 183 на надання послуг з водопостачання та водовідведення з об'єктів та території загальною площею 0,10245 га, які орендує відповідач у Лубенської міської ради та розміщених за адресою: м.Лубни, вул. Крупська, 1 (т.1, а.с. 19-22).

Відповідно до п. 1 та п. 2 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбаченим цим договором. Предметом договору є: послуги централізованого водопостачання води та послуги централізованого водовідведення.

Згідно з п. 3 договору тарифи на послуги становлять: на послуги централізованого водопостачання води - 10,025 грн./м3 та на послуги централізованого водовідведення - 16,63 грн./м3.

Розмір споживання згідно розрахунків на момент укладання Договору становить усього: 7 000 м3/рік, в тому числі: централізоване водопостачання води 7 000 м3/рік та централізоване водовідведення - згідно розрахунку. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників, а у разі їх відсутності - за діючими нормами водоспоживання з урахуванням п. 13,п. 13.1 та п. 13.2 та додатків до цього договору. Плата за надані послуги справляється згідно отриманих рахунків протягом 5-ти банківських днів, з дня отримання останніх, але не пізніше 25-го числа розрахункового місяця. Розрахунок об'ємів послуг, перелік об'єктів користування, встановлюється сторонами в додатку № 2 до цього договору (ч. 1- ч. 4 п. 4 договору).

Згідно з ч. 2 п. 5 договору скидання споживачем з перевищенням допустимих концентрацій оплачується за підвищеним тарифом відповідно до "ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств". Допустимі концентрації забруднюючих речовину скидах споживачів у комунальні системи водовідведення та зливні станції виконавця вказані в додатку № 3 до цього договору.

Відповідно до п. 18.1 договору споживач, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі. Плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об'єм стічних вод. Період, за який стягується плата за скид стічних вод Споживача з перевищенням допустимих концентрацій, установлених разовим аналізом, визначається згідно з місцевими правилами приймання.

Пунктом 27 договору визначено, що даний договір діє з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

До вказаного договору від 01.01.2014 р. № 183 між сторонами було укладено обумовлені Договором Додатки № 1-3, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (т.1, а.с. 20,21).

У звязку з закінченням дію договору 31.12.2014р., між Комунальним підприємством "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Лубенської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" було укладено договір від 01.01.2015р. № 183 на надання послуг з водопостачання та водовідведення з об'єктів та території загальною площею 0,10245 га, які орендує відповідач у Лубенської міської ради та розміщених за адресою : м. Лубни, вул. Крупська, 1., який є ідентичним за змістом договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення від 01.01.2014 р. № 183, за виключенням пункту 27 договору, в якому визначено термін його дії - з 01.01.2015р. по 31.12.2015 р. (т.1, а.с. 23-26).

До договору від 01.01.2015 р. № 183 між сторонами було укладено обумовлені Договором Додатки № 1-3, які підписані представниками сторін та скріплено їх печатками (т.1, а.с. 25-26). Зокрема, у Додатках № 3 до договорів від 01.01.2014 р. та від 01.01.2015 р. № 183 сторонами погоджено допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин у скидах стічних вод Підприємств у комунальну мережу каналізації м. Лубни.

В дотримання умов укладених договорів позивачем виконувались зобов'язання з надання відповідачу послуг водопостачання та водовідведення, зокрема, у жовтні 2014 р. позивачем надано, а відповідачем отримано від останнього послуги на загальну суму 3229,34 грн. (в т. ч.: 1166,91 грн. за послуги водопостачання; 1869,98 грн. за послуги водовідведення та 192,82 грн. за послуги відведення дощових та стічних вод); у січні 2015 р. позивачем надано, а відповідачем отримано від останнього послуги на загальну суму 4904,28 грн. (в т. ч.: 1732,32 грн. за послуги водопостачання; 2755,50 грн. за послуги водовідведення та 416,46 грн. за послуги відведення дощових та стічних вод). Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями належним чином оформлених актів наданих послуг від 27.01.2015 р. №141 , від 31.01.2015 р. № 473 та від 20.10.2014 р. № 5604 (т.1, а.с. 10-12).

Як стверджує позивач, 14.10.2014 р. та 20.01.2015 р. відповідач не надав уповноваженого представника ПАТ "Полтаваобленерго" для відбору проб води, чим порушив чинне законодавство України. Дані обставини зафіксовані у складених позивачем актах про недопущення до відбору проб стічних вод від 14.10.2014 р. №377 та від 20.01.2015 р. № 28 (т.1, а.с. 30,34).

У звязку з відмовою відповідача 14.10.2014 р. та 20.01.2015 р. у відборі проб та не прибуття його уповноважених представників у встановлений законодавством інтервал часу (30 хвилин), КП "Лубни-водоканал" було здійснено нарахування вартості послуг з коефіцієнтом кратності К = 5 за розрахунковий жовтень місяць (обсяг скинутих відповідачем стічних вод 93,686 м3) на суму 7789,99 грн. та за розрахунковий січень місяць (обсяг споживання 139,081 м3) на суму 11564,58 грн.

22.10.2014 р. та 30.01.2015 р. Комунальним підприємством "Лубни-водоканал" було складено претензії № 01-04/1222 та № 01-04/129 відповідно (т.1, а.с. 28, 32), в яких останній вимагав від відповідача сплатити визначені ним суми протягом 7-ми банківських днів.

Дані претензії були направлені на адресу відповідача разом з копіями актів про недопущення до відбору проб стічних вод № 377 від 14.10.2014 р. та № 28 від 20.01.2015 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями описів вкладення у цінний лист (т.1, а.с. 27, 31).

Зважаючи, що вищезазначені претензії залишені відповідачем без реагування, а визначена позивачем сума збитків у розмірі 19 354,57 грн. відповідачем не сплачена, Лубенський міжрайонний прокурор Полтавської області, вважаючи, що права та інтереси держави порушеними, звернувся до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Лубни - водоканал" Лубенської міської ради про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Лубенської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" збитків в сумі 19354,57 грн., заподіяних останнім державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, яким позовні вимоги задоволено, ПАТ "№Полтаваобленерго" звернулось з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частина 3 статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Статтею 44 Закону передбачено встановлення лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Пункт 3 частини 1 статті 44 Водного кодексу України відносить до обов'язків водокористувачів дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують граничнодопустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань (п. 5 ч. 2 ст. 70 Водного кодексу України).

Відповідно до п. 1.2 ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за N 403/6691 (далі - ОСОБА_5) ОСОБА_5 поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Відповідно до п. 1.5 вказаних ОСОБА_5 на підставі цих ОСОБА_5 та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів водоканали розробляють місцеві правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Згідно з п. 1.6 ОСОБА_5 місцеві правила є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Відповідно до п. 1.3 ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації м. Лубни Полтавської області, затверджених рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 20.11.2013р. № 293 (далі Місцеві правила), правила спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств. ОСОБА_5 обов'язкові до виконання всіма підприємствами, яким надаються послуги з водовідведення та які розташовані на території міста Лубни.

Згідно з п. 7.8. Місцевих правил КП "Лубни-водоканал" з метою контролю якості стічних вод, що скидаються підприємствами, здійснює відбір разових проб. Виявлення в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних разових проб стічних вод виконується уповноваженими представниками КП "Лубни-водоканал", який фіксується в спеціальному журналі або акті, які підписують як представники КП "Лубни-водоканал", так і представники підприємства-абонента.

Згідно з п. 7.12.13 Місцевих правил відбір стічних вод, що скидаються підприємством до каналізаційної мережі здійснюється уповноваженим представником водоканалу в присутності представника підприємства. При цьому складається акт відбору проб у 2-х примірниках, які підписують, як представник водоканалу, так і представник підприємства. Підприємства повинні надати можливість відбору проб водоканалом у будь-який час доби, забезпечуючи при цьому надання необхідних відомостей щодо системи каналізації, та виділити уповноваженого експлуатаційного персоналу для відбору проб.

Пунктом 7.4 ОСОБА_5 визначено, що підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Порядок та періодичність відбору контрольних проб визначається у місцевих ОСОБА_5 приймання.

Місцевими правилами (п.п. 4.7.4, 4.7.5, 4.7.12, 4.7.13) передбачено право водоканалу проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого абонента, контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод у будь-який час доби. Порядок та періодичність відбору проб визначає водоканал без погодження підприємства.

В разі нез'явлення уповноваженого представника підприємства або при його відмові підписати акт, підписується акт представниками КП "Лубни-водоканал" з вказівкою прізвища представника підприємства, який відмовився підписувати акт (п. 7.8 Місцевих правил).

Крім того, згідно з п. 7.12.13 Місцевих правил якщо підприємство відмовляється виділити відповідальну особу для відбору проб, зволікає з допуском пробовідбірника водоканалу на територію підприємства більш ніж 30 хвилин, пробовідбірник передає по телефону диспетчеру водоканалу повідомлення щодо причин неможливості відбору проб на даному підприємстві. Диспетчер в журналі реєстрації аварійних ситуацій на каналізації робить відповідний запис та вказує точний час отримання інформації і прізвище пробовідбірника та передає телефонограму до підприємства щодо не надання можливості для відбору проб.

При цьому складається акт відбору проб в односторонньому порядку. (Акт форма А-2), який є підставою для того, щоб виставити підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднюючих речовин з коефіцієнтом кратності, який дорівнює 5 за розрахунковий місяць, у якому було здійснено дане порушення.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи, зокрема, копією витягу з журналу реєстрації проб стічних вод підприємства м. Лубни (т.1, а.с. 149-151), копією Журналу телефонограм КП "Лубни-водоканал" (т.1, а.с. 152, 153) підтверджується, що позивачем передано відповідачу телефонограми щодо неможливості відбору проб води 14.10.2014р. та 20.01.2015р., що не спростовано апелянтом.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, уповноваженими представниками відповідача (направлення на здійснення контролю якості стічних вод від 30.10.2014р. та від 19.01.2015р., т.1, а.с. 155, 156) було складно два акти про недопущення до відбору проб стічних вод: від 14.10.2014 р. № 377 та від 20.01.2015 р. № 28, в яких зафіксовано порушення з боку відповідача ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу про адміністративні правопорушення, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обовязків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства субєктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акту (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, або у випадку можливого використання такого акту, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Колегія суддів, перевіривши можливість застосування фактів, зафіксованих в актах, в якості належних та допустимих доказів у справі, встановила, що зазначені акти складено у відповідності до Місцевих правил, а також відповідають формі, визначеній в додатку до вказаних правил (формі А-2).

При цьому, твердження апелянта щодо можливості складення відповідних актів виключно у складі трьох уповноважених представників позивача, є необґрунтованими, оскільки положення місцевих правив не містять такої вимоги.

Крім того, твердження апелянта про неналежне оформлення актів через відсутність вказівки в них прізвища уповноваженого представника підприємства, який відмовився підписати відповідні акти, також є безпідставними, оскільки в даному випадку мала місце відмова виділити відповідальну особу для відбору проб води, що виключає можливість зазначення у відповідному акті прізвища посадової особи підприємства, яка відмовилась його підписати.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що доказом на підтвердження вчинення правопорушення у вигляді недопущення працівників Комунального підприємства "Лубни-водоканал" для відбору проб стічних вод на об'єкт, який належить споживачу, є саме складені працівниками Комунального підприємства "Лубни-водоканал" акти про фіксацію такого правопорушення, які мають доказову силу у даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.10.2014 р. у справі № 917/615/14.

Щодо твердження апелянта на можливість позивача самостійно взяти проби води з посиланням на знаходження контрольного колодязя поза межами підприємства відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 7.12.12 Місцевих правил визначено, що відбір проб повинен виконуватися в присутності уповноваженого представника підприємства. Проведення відбору разових проб при відсутності уповноваженого представника підприємства може здійснюватись персоналом групою, що найменше з двох осіб.

Згідно з п. 2.4.19. Місцевих правил позначити ідентифікаційними табличками місце розташування контрольного колодязя, на яких вказати назву юридичної особи, номер контрольного колодязя і місце його розташування.

Також відповідно до п. 7.11.1 Місцевих правил відбір разових проб проводиться у контрольному колодязі.

Контрольні колодязі завжди мають бути доступні для огляду і відбору проб, вільними від завалів (п.7.11.3 Місцевих правил).

Відповідно до п. 7.11.4 Місцевих правил підприємства зобов'язані маркірувати свої контрольні колодязі. На ідентифікаційній таблиці необхідно вказати:

- назву підприємства;

- позначення контрольного колодязя з вказівкою його номера;

- місце розміщення колодязя і відстань до нього в метрах (якщо табличка не знаходиться безпосередньо біля контрольного колодязя).

Пунктом 7.11.5. Місцевих правил встановлено, що в разі відсутності маркування контрольного колодязя для відбору проб, колодязь визначається уповноваженим працівником абонента або персоналом КП "Лубни-водоканал", що має бути відображене в акті відбору проб.

Як вбачається з наданої відповідачем фотографії контрольного колодязя (т.1, а.с. 130), який знаходиться поза межами підприємства, апелянтом не здійснено маркування у відповідності до п. 7.11.4 Місцевих правил, що відповідно виключає можливість представниками позивача самостійно здійснити відбір проб води, навіть у випадку, коли контрольний колодязь знаходиться у вільному для вчинення відповідних дій місці.

Пунктом 7.9 Місцевих правил визначено, що при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника КП "Лубни-водоканал" на їх територію (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб з боку представників підприємства, КП "Лубни-водоканал" виставляє рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк = 5 за розрахунковий місяць, в якому було здійснено дане порушення.

Таким чином, вказаними правилами прирівняні до скиду понаднормативних забруднень такі порушення, як відмова підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволікання з допуском представника водоканалу на територію підприємства (більше ніж на 30 хвилин після його прибуття) або створення перешкод у відборі проб з боку представників підприємства.

Рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 29.03.2012 р. № 69 встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, що надаються Комунальним підприємством "Лубни-водоканал".

Відповідно до матеріалів справи, позивачем здійснено нарахування вартості послуг з коефіцієнтом кратності К = 5 за жовтень 2014 р. та січень 2015 р. та визначено суму завданих відповідачем збитків у розмірі 19364,57 грн. (загальна за обома актами). Обсяги фактичного водовідведення у вказані місяці відповідачем не спростовуються.

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що відповідача було повідомлено про допущене останнім порушення шляхом надсилання останньому претензій та копій вищезазначених актів.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за N 402/6690, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з підприємств стягується пеня згідно з умовами договору.

Колегія суддів зазначає, що пункт 2.4.18. Місцевих правил покладає на споживачів обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За приписами ст. 1116 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Щодо посилання відповідача на відсутність предявлення відповідачу рахунку, як первинного документу, оформленого у відповідності до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", саме на підставі якого має бути здійснена відповідна оплати, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Враховуючи, що відшкодування шкоди не відноситься до господарської операції, термін "рахунок", який застосовується з Місцевих правилах, носить інформаційний характер щодо розміру належної до сплати суми нанесених збитків, у звязку з чим не має містити обовязкові для первинних документів реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Таким чином, зазначення позивачем у претензії розрахунку належної до стягнення суми за вчинене порушення з вказівкою на реквізити рахунку, на який мають бути спрямовані зазначені кошти, відповідає вимогам Місцевих правил та не може бути підставою для відмови у відшкодуванні збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи доведено вчинення відповідачем протиправних дій у вигляді порушення ОСОБА_5 приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, наявний причинно-наслідковий зв'язок як об'єктивний наслідок поведінки завдавача шкоди в даному випадку, а також дотримання позивачем вимог законодавства при визначенні розміру збитків, що свідчить про доведеність підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування заподіяної ним майнової шкоди.

Таким чином, з огляду на наявність повного складу правопорушення, а також враховуючи, що відповідачем у справі нарахована сума в добровільному порядку не сплачена, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача завданої майнової шкоди в розмірі 19354,57 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 121 Конституції України одним із завдань прокуратури є представництво інтересів держави у суді у випадках визначених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" однією з функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставами представництва інтересів держави відповідно до положень ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обовязком держави.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено право прокурора подавати до господарського суду позовні заяви в інтересах держави, зазначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі статтями 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно із ст. 327 Цивільного кодексу України, управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здійснюють територіальна громада і створені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних повноважень органів місцевого самоуправління. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через створені ними підприємства.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно з Статуту Комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади м. Лубни і підпорядковане виконавчому комітету Лубенської міської ради Полтавської ради.

Відповідно до п. 2 Статуту одним із основних видом діяльності підприємства є здійснення заходів по охороні праці, водоймищ від забруднення промисловими та стічними водами.

Для виконання встановлених Статутом завдань підприємство, зокрема, контролює стан водних джерел міста, видає технічні умови на підключення до водопровідно-каналізаційних мереж в м. Лубни (п. 2.3 Статуту).

Відповідно до Свідоцтва про атестацію №128-14, виданого ДП "Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації", виданого 21.11.2014р., виробнича хімічна лабораторія по контролю за якістю стічних вод очисних споруд та якістю стічних вод підприємств м. Лубни КП "Лубни-водоканал" відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань, результати яких використовуються під час контролю стану навколишнього природного середовища (т.1, а.с. 160).

Відповідно до п. 4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за N 402/6690, плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином:

-20 відсотків перераховуються водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів;

-80 відсотків залишаються у розпорядженні водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

Виходячи з аналізу наведених вище норм та положення п. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Лубенська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, вона є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

При цьому, позивач є суб'єктом комунальної форми власності, тобто підприємством, що належить територіальній громаді міста Лубни, діє в інтересах органів місцевого самоврядування з метою забезпечення інтересів мешканців громади в отриманні комунальних послуг тобто надає соціально важливі послуги.

Враховуючи викладене, Лубенський міжрайонний прокуратурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі КП "Лубни-водоканал" з метою реалізації представницької функції прокуратури по захисту інтересів держави, оскільки невиконання відповідачем обов'язків по сплаті збитків, завданих навколишньому природному середовищу, перешкоджає реалізації державної політики у природоохоронній сфері та прямо порушує економічні інтереси держави, що з огляду на норми чинного законодавства України є підставою для здійснення представницьких функцій прокурором шляхом подання позову для захисту інтересів держави.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищій господарський суд України (постанови від 16.03.2015 р. у справі № 5011-32/13806-2012, від 01.04.2015 р. у справі № 914/2896/14, від 14.04.2015 р. у справі № 922/4504/14, від 30.04.2015 р. у справі № 914/4378/14 та інших).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2015р. у справі №917/501/15 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2015р. у справі №917/501/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 19.08.2015р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Здоровко Л.М.