Рішення № 4874179, 29.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.09 Справа№ 32/179

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного транспортно-експедиційного підприємства „Автотрансекспедиція”, м.Львів.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна корпорація „Львіввікнопласт”, м.Львів.

про: стягнення 29 798,33 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Пашков І.В. –представник (довіреність б/н від 14.09.2009р.), Козій Т.В. –адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1201 від 19.07.2006р.)

від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Приватне транспортно-експедиційне підприємство „Автотрансекспедиція”, м.Львів звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна корпорація „Львіввікнопласт”, м.Львів з позовом про стягнення 29 798,33 грн. з яких 20 698,00 грн. основний борг, 2 726,58 грн. пені, 1 855,88 грн. інфляційних нарахувань, 517,87 грн. 3% річних, 4000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою суду від 31.08.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.09.2009р. Розгляд справи було відкладено на 29.09.2009р. з підстав вказаних в ухвалі суду від 15.09.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представником позивача в судовому засіданні 29.09.2009р. подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказується про те, що у зв»язку з тим, що до ціни позову помилково було включено витрати на послуги адвоката в сумі 4000,00 грн., які є судовими витратами, ціна позову становить 25 798,33 грн., а не 29 798,33. Крім того, вказано, що у зв»язку з частковою оплатою відповідачем боргу на загальну суму 16 124,51 грн. позивач просить стягнути з відповідача основний боргу в сумі 4 573,49 грн., пеню в сумі 2 726,58 грн., інфляційні нарахування в сумі 1 855,88 грн., три відсотки річних в сумі 517,87 грн. та судові витрати. В підтвердження сплати відповідачем боргу представниками позивача було подано платіжні доручення № 3 від 08.09.2009р. на суму 5 693,07 грн., № 48 від 15.09.2009р. на суму 5 525,00 грн. та № F20_695-15 від 24.09.2009р. на суму 4 906,44 грн.

Представники позивача позовні вимоги підтримали згідно поданої заяви про їх уточнення.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4677490 від 31.08.2009р. –вручено 02.09.2009р.

Станом на 29.09.2009р. відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили, відтак суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

Між ПТЕП «Автотранспекспедиція»(виконавець) та ТзОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт»(замовник) було укладено 9 договорів про надання транспортних послуг, а саме: № 23821 від 27.10.2008р.; № 23920 від 06.11.2008р.; № 23982 від 13.11.2008р.; № 24125 від 01.12.2008р.; № 24184 від 09.12.2008р.; № 24228 від 12.12.2008р.; № 24319 від 23.12.2008р.; № 24790 від 27.02.2009р.; № 25085 від 02.04.2009р.

Згідно умов п.2.1, п.2.2 вищевказаних договорів виконавець зобов»язаний надати в термін обумовлений в п.1.1. транспортний засіб придатний в комерційному, технічному та митному відношеннях для перевезення вантажу; доставити вантаж у пункт призначення і передати його уповноваженій на отримання юридичній особі, а замовник зобов»язаний здійснювати власними силами завантаження, закріплення, розвантаження вантажу; не завантажувати транспортний засіб вантажем небезпечним, негабаритним та забороненим для перевезення та ввезення на митну територію держав, через які пролягатиме маршрут перевезення; не робити простоїв більше зазначених нормативів; здійснювати оформлення необхідних для перевезення вантажу документів, а також при потребі, митне оформлення –за власний рахунок.

Оплата послуг виконавця згідно п.3.1. договорів перевезення повинна здійснюватись протягом 5 банківських днів з дня підписання договору.

Позивач, згідно укладених з відповідачем договорів про надання транспортних послуг здійснив наступні перевезення:

згідно договору № 23821 від 27.10.2008р. було здійснено перевезення профіля вагою 20 тон, за маршрутом м.Замбув (Польща) –м.Львів, вартість перевезення 10 600,00 грн.;

згідно договору № 23920 від 06.11.2008р. було здійснено перевезення профіля вагою 20 тон, за маршрутом м.Київ –м.Львів вартість перевезення 2 300,00 грн.;

згідно договору № 23982 від 13.11.2008р. було здійснено перевезення профіля вагою 20 тон, за маршрутом м.Київ –м.Львів, вартість перевезення 2 400,00 грн.;

згідно договору № 24125 від 01.12.2008р. було здійснено перевезення профіля вагою 20 тон, за маршрутом м.Київ –м.Львів, вартість перевезення 2 300,00 грн.;

згідно договору № 24184 від 09.12.2008р. було здійснено перевезення профіля вагою 20 тон, за маршрутом м.Київ –м.Львів, вартість перевезення 2 300,00 грн.;

згідно договору № 24228 від 12.12.2008р. було здійснено перевезення профіля вагою 20 тон, за маршрутом м.Київ –м.Львів, вартість перевезення 2 200,00 грн;

згідно договору № 24319 від 23.12.2008р. було здійснено перевезення профіля вагою 20 тон, за маршрутом м.Київ –м.Львів, вартість перевезення 2 200,00 грн;

згідно договору № 24790 від 27.02.2009р. було здійснено перевезення профіля вагою 20 тон, за маршрутом м.Київ –м.Львів, вартість перевезення 2 500,00 грн;

згідно договору № 25085 від 02.04.2009р. було здійснено перевезення профіля вагою 20 тон, за маршрутом м.Дніпропетровськ –м.Львів, вартість перевезення 4000,00 грн.

Позивач в повному обсязі виконав умови договорів перевезень, про що сторонами було підписано наступні акти прийому виконаних робіт: № 22467 від 03.11.2008р. на суму 10 600,00 грн.; №22510 від 07.11.2008р. на суму 2 300,00 грн.; № 22569 від 14.11.2008р. на суму 2 400,00 грн.; № 22708 від 03.12.2008р. на суму 2 300,00 грн.№ 22769 від 10.12.2008р. на суму 2 300,00 грн.; № 22809 від 15.12.2008р. на суму 2 200,00 грн.; № 22896 від 24.12.2008р. на суму 2 200,00 грн.; № 23369 від 28.02.2009р. на суму 2 500,00 грн.; № 23650 від 04.04.2009р. на суму 4000,00 грн. Зі сторони відповідача зауважень, претензій щодо виконаних позивачем перевезень висловлено не було.

Загальна сума перевезень становить 30 800,00 грн. Станом на 27.08.2009р. (дата подання позовної заяви до суду) борг відповідача становив 20 698,00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 16 124,51 грн., відтак основний борг становить 4 573,49 грн.

Згідно умов п.4.3. договорів про надання транспортних послуг позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 2 726,58 грн.

За прострочення відповідачем оплати, позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував втрати від інфляції в сумі 1 855,88 грн. та три відсотки річних в сумі 517,87 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Не допускається одностороння відмова від виконання договору чи зміна умов його виконання (ст.525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

Факт надання транспортних послуг підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами прийому виконаних робіт № 22467 від 03.11.2008р. на суму 10 600,00 грн.; №22510 від 07.11.2008р. на суму 2 300,00 грн.; № 22569 від 14.11.2008р. на суму 2 400,00 грн.; № 22708 від 03.12.2008р. на суму 2 300,00 грн.№ 22769 від 10.12.2008р. на суму 2 300,00 грн.; № 22809 від 15.12.2008р. на суму 2 200,00 грн.; № 22896 від 24.12.2008р. на суму 2 200,00 грн.; № 23369 від 28.02.2009р. на суму 2 500,00 грн.; № 23650 від 04.04.2009р. на суму 4000,00 грн.

Зі сторони відповідача зауважень, претензій щодо виконаних позивачем перевезень висловлено не було.

До подання позовної заяви відповідач оплатив 10 102,0 грн., після порушення провадження відповідач оплатив 16 124,51 грн., відтак основний борг становить 4 573,49 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Пнуктом 4.3. договорів про надання транспортних послуг передбачено, що за кожен день прострочення оплати послуг виконавця замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми.

Відтак, згідно поданого позивачем розрахунку з відповідача підлягає до стягнення 2 726,58 грн. пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак з відповідача правомірно підлягає до стягнення 1 855,88 грн. інфляційних втрат, 517,87 грн. три відсотки річних.

Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат віднесено, зокрема, оплату послуг адвоката, що пов»язані з розглядом справи.

Надана адвокатом Козієм Т.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1201 від 19.07.2006р., правова допомога підтверджується договором № 2/08-09 від 17.08.2009р., актом про надані послуги від 19.08.2009р. підписаного сторонами. Сплата наданих позивачу юридичних послуг в сумі 4 000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 1836 від 20.08.2009р.

Відтак з відповідача підлягає до стягнення 4 000,00 грн. витрат позивача на оплату послуг адвоката.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 4 573,49 грн. основного боргу, 2 726,58 грн. пені, 1 855,88 грн. інфляційних втрат, 517,87 грн. трьох відсотків річних.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі сплаченій позивачем (за мінусом 40,00 грн.), оскільки часткова сплата боргу відбулась після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 611, 612, 625,901,909 ЦК України, ст.ст.174, 193, ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю відповідно до заяви про уточнення позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», вул.Тарнавського, 74А, м.Львів (р/р 2600301096492 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк»м.Львів, МФО 325365, код ЄДРПОУ 33753008 на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотранспекспедиція», вул.Наукова, 96, м.Львів (р/р 26005066028201 у ВАТ «Сведбанк»м.Київ, МФО 300164) 4 573,49 грн. основного боргу, 2 726,58 грн. пені, 1 855,88 грн. інфляційних втрат, 517,87 грн. трьох відсотків річних, 4000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 257,99 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя