Рішення № 4873959, 01.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

01.10.2009

Справа №2-24/4328-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"( 36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, ідентифікаційний код 31316718)

До відповідача - Фірми "Восток і К" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Л. Чайкіної, 1, ідентифікаційний код 24495555)

про стягнення 1 351,50 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача - не з’явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Фірми "Восток і К" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" суми основного боргу у розмірі 1236, 00 грн., пені у розмірі 115,5 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 102,00 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив послуги з перевезення вантажу згідно з експрес-накладними № 10001103667 від 30.12.2008р. та № 10001175924 від 09.02.2009р., надані позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта".

Позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" зобов’язання виконано у повному обсязі, про що сторонами по справі складено та підписано акт виконаних робіт/надання послуг № НП/15-1117 від 10.02.2009р. 24.07.2009р. позивачем, у зв’язку з несплатою послуги, позивачем була направлена претензія № 468 від 23.07.2009р.

Позивач звертає увагу суду на те, що станом на 27.07.2009р. відповідачем заборгованість у розмірі 1236 грн. не погашена, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов’язань.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, оригінали документів, копії яких додані до справи, були досліджені судом у судовому засіданні 02.09.2009 р.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

30.12.2008 р. та 09.02.2009 р. ТОВ "Нова Пошта" (Виконавець) надало Фірми "Восток і К" послуги з перевезення вантажу, відповідно до експрес – накладних №№ 10001175924 від 09.02.2009 р. № 10001103667 від 30.12.2008 р. (а.с. 10).

Відповідно до разових договорів про надання транспортно – експедиторських послуг, укладених відповідно до зазначених накладних, з умовами яких відповідач був ознайомлений та погодився відповідно до відмітки у накладних, за надані послуги Відправник сплачує Виконавцю суму згідно діючих тарифів останнього, не пізніше двох банківських днів з моменту надання з послуг з перевезення (а.с.10 на зворотному боці).

Крім того, зазначеними договорами передбачено, що Відправник також був ознайомлений з умовами перевезення вантажу, які затверджено Виконавцем 25.04.2007 р., про що свідчить підпис відправника у накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав умови договорів, а саме надав послуги з перевезення вантажу відповідачу у кількості 70 кг та 700 кг, а відповідач, в свою чергу, прийняв ці послуги, про що свідчить підписаний обома сторонами Акт № НП/15-1117 від 10.02.2009 р. здачі – приймання робіт (надання послуг) на суму 1236,00 грн. (а.с.11).

Як зазначалось, умовами договору передбачено сплата наданих послуг не пізніше двох банківських днів з моменту їх надання. Суд, оцінивши акт виконаних робіт від 10.02.2009 р. в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, розцінює його як належних доказ надання послуг з перевезення вантажу на суму 1236,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач обов’язок щодо сплати наданих послуг не виконав, суму у розмірі 1236,00 грн. не сплатив, в результаті чого позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату заборгованості у розмірі 1236,00 грн., яка була залишена відповідачем без уваги (а.с.5-6,9).

Викладене послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем виконано своє зобов’язання за договором - надані послуги на суму 1236,00 грн., що підтверджено доданими до матеріалів справи накладними та актом здачі – приймання робіт.

Проте відповідач свій обов’язок щодо оплати отриманих послуг не виконав, таким чином на час розгляду справи за відповідачем існує заборгованість зі сплати вартості отриманих послуг у розмірі 1236,00 грн.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання щодо оплати отриманих послуг у розмірі 1236,00 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення з Фірми "Восток і К" 1236,00 грн. заборгованості зі сплати наданих послуг підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 115,50 грн. за період з 13.02.2009 р. по 23.07.2009 р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 10 разових договорів передбачено, що за несвоєчасну сплату наданих послуг Відправник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Стаття 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (якою відповідно до ст.230 ГК України є пеня), якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розглянувши розрахунок пені позивача, враховуючи встановлення судом факту прострочення зобов’язання відповідача щодо сплати вартості отриманих послуг, суд визнає суму пені у розмірі 115,50 грн., розрахованої за період з 13.02.2009 р. по 23.07.2009 р. обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вбачається із платіжного доручення № 10830 від 29.07.2009 р., позивачем була сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. N 693 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361» скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", у зв'язку з цим відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" ( у редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду), розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розгляду господарських справ встановлений у сумі 118,00 грн.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 04.08.2009 р., сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн. зайве сплачена позивачем платіжним дорученням № 10829 від 29.07.2009 р. та підлягає поверненню з Державного бюджету м. Сімферополя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта".

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фірми "Восток і К" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Л. Чайкіної, 1, ідентифікаційний код 24495555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"( 36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, ідентифікаційний код 31316718; р/р 26004323732001 в ПРУ КБ «Приват – Банк», МФО 331401) 1236,00 грн. заборгованості, 115,5 грн. – пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з Державного бюджету м. Сімферополя (Одержувач – 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"( 36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, ідентифікаційний код 31316718) 197,00 грн. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суду АР Крим платіжним дорученням № 10830 від 29.07.2009 р.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.