Рішення № 48737901, 12.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/100/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015 Справа № 908/3807/15

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Константер Груп (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 22-Б)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Інженерно-проектно-виробнича компанія Спецзахист (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 3)

про стягнення 864,45 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Позивача ОСОБА_2, дов. № 32 від 04.06.2015 р.

Відповідача не зявився

Розглядається позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Константер Груп до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Інженерно-проектно-виробнича компанія Спецзахист про стягнення з відповідача 783 грн. 91 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 80 грн. 54 коп. річних процентів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3807/15, присвоєно номер провадження справи 32/100/15, з призначенням судового засідання на 12.08.2015 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених в позові та обґрунтовує ст. ст. 526, 530, 536, 610, 611 Цивільного кодексу України та ст. ст. 216, 218, 230 - 232 Господарського кодексу України.

Відповідача надав заяву, в якій зазначено, що заборгованість перед ТОВ Інженерно-проектно-виробнича компанія Спецзахист визнає в повному обсязі. Також, у заяві просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Розглянувши відповідачем клопотання про вирішення спору по суті без участі його представника, суд вважає, що воно подане у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечать правам та охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

У засіданні суду 12.08.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2014 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Константер Груп (субпідрядник, позивач по справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Інженерно-проектно-виробнича компанія Спецзахист (замовник, відповідач по справі) укладено договір субпідряду № 25/06-2.

Відповідно до п. 1 договору, замовник доручає, а субпідрядник зобовязався виконати у відповідності до умов Даного договору будівельно-монтажні роботи, а замовник зобовязався прийняти цю роботу та оплатити її.

Субпідрядник зобовязується у відповідності до затвердженої кошторисної документації виконати субпідрядні роботи на обєкті Вуглегірська ТЕС ПАТ Центроенерго:

- капітальний ремонт машиного залу головного корпусу енергоблоків 300МВт 1 черги Вуглегірської ТЕС після аварії. Монтаж протипожежних дверей (п. 2.1. договору).

Згідно розділу 4 договору загальна вартість робіт складає 108876,00 грн.

Договір діє в редакції додаткової угоди № 1, підписаної сторонами 14.08.2014 р.

Пунктом 5.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 14.08.2014 р.) передбачено, що 30% від вартості робіт, що визначена розділом 4 даного договору замовник оплачує до 30 вересня 2014 р. Остаточний розрахунок проводиться протягом 6 місяців після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, але не пізніше 31 січня 2015 р.

Судом встановлено, що на виконання умов договору субпідряду № 25/06-2 від 25.06.2014 р. сторонами підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в за липень 2014 р., з яких вбачається, що позивачем виконано субпідрядні роботи на суму 108876,00 грн., які прийняті відповідачем.

Як вказує позивач, відповідач несвоєчасно виконав зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати на суму 32662,80 грн.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду підрядник зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст.. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобовязань. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст.. 22 ГПК України відповідач має право, зокрема, визнати позов повністю або частково. Відповідач заявив про визнання позову, про що надав відповідну заяву.

Статтею 78 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті субпідрядних робіт, заявлені позовні вимоги визнав, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів не оспорив, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 80 грн. 54 коп., нарахованих за період з 01.10.2014 р. по 30.10.2014 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 783 грн. 91 коп., нарахованих за жовтень 2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Константер Груп до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Інженерно-проектно-виробнича компанія Спецзахист про стягнення 864 грн. 45 коп. задовольнити.

2.Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Інженерно-проектно-виробнича компанія Спецзахист (69035, м.Запоріжжя, вул. Заводська, 3, ЄДРПОУ 37778452) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Константер Груп (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 22-Б, ЄДРПОУ 39150925) 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 91 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 80 (вісімдесят) грн. 54 коп. річних процентів, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 12 серпня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.