Рішення № 4873600, 25.09.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.09 Справа № 15/214

за позовом

дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до комунального підприємства «Свердловськтеплозабезпечення»Свердловської міської ради Луганської області, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 1 475 746 грн. 27 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Коваленко Л.М. - юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №237/10 від 31.12.08;

від відповідача - Ладикін Д.В., юрисконсульт, довіреність № 86 від 11.02.09.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

стягнути з відповідача основний борг за поставлений природний газ в сумі 1 211 904 грн. 82 коп. за договором поставки природного газу № 06/08-1732 ТЕ-20 від 29.09.08;

стягнути з відповідача пеню в сумі 138 019 грн. 43 коп.;

стягнути з відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 108 513 грн. 15 коп.;

стягнути з відповідача три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 17 308 грн. 87 коп.

Представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому не визнає позов у повному обсязі у зв’язку з частковою оплатою, надавши копії платіжних доручень № 1 від 24.06.09 на суму 199 595 грн. 00 коп., № 1 від 13.08.09 на суму 992 269 грн. 00 коп. та № 1 від 16.09.09 на суму 20 040 грн. 00 коп.. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», як постачальником, та відповідачем, як покупцем, 29.09.08 було укладено договір на постачання природного газу №06/08-1732 ТЕ-20, за яким позивач зобов'язався передати у власність природний газ, а відповідач мав прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до договору та додаткових угод Постачальник передав Покупцю протягом листопада –грудня 2008 року газ на суму 1 588 385 грн. 82 коп.

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу (п.4.4. договору). При цьому, також встановлено, що не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Постачальнику два примірника акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газотранспортним підприємством. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 7.10 договору передбачено, що неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Розмір боргу за поставлений по договору газ станом на день подачі позовної заяви до суду становив 1 211 904 грн. 82 коп., що вбачається з підписаного обопільно сторонами акту звірення від 31.08.09, де зазначено, що 30.06.09 відповідачем сплачено 199 595 грн. 00 коп. та 31.08.09 –992 269 грн. 00 коп. (тобто після подачі позову).

Крім того, 16.09.2009 р. відповідачем було сплачено 20 040 грн. 00 коп., про що свідчить платіжне доручення № 1 від 16.09.09.

Так, на день прийняття даного судового рішення розмір боргу за поставлений газ становить 0 грн. 82 коп. Розмір боргу у зазначеній сумі підтверджується актом звірення приймаючи до уваги те, що послуги по відключенню від газопостачання у сумі 1 054 грн. 12 коп., які зазначені в акті звірення, не є предметом позову.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт поставки газу на загальну суму 1 588 385 грн. 82 коп. та факт наявності заявленого до стягнення боргу в розмірі 1 211 904 грн. 82 коп. на день подачі позову до суду, підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем (що слідує з відзиву на позовну заяву та акту звірення).

Разом з тим, у зв’язку зі сплатою боргу у сумі 1 211 904 грн. 00 коп. після звернення з позовом до суду, в частині стягнення даної суми провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню у сумі 0 грн. 82 коп..

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаної норми позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 108 513 грн. 15 коп. Даний розмір інфляційних нарахувань є обґрунтованим. Тому, вимога по стягненню інфляційних нарахувань підлягає задоволенню у заявленій до стягнення сумі.

Вимоги по стягненню 3 % річних у сумі 17 308 грн. 87 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій до стягнення сумі.

На підставі п.п. 7.1, 7.2 договору позивачем нараховано пеню в сумі 138 019 грн. 43 коп. Вимога по стягненню пені підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню борг у сумі 0 грн. 82 коп., пеня у сумі 138 019 грн. 43 коп., інфляційні втрати у сумі 108 513 грн. 15 коп. та 3% річних у сумі 17 308 грн. 87 коп. В частині стягнення боргу у сумі 1 211 904 грн. 00 коп. провадження у справі підлягає припиненню

Клопотання відповідача, за яким він просить зменшити суму штрафних санкцій (тобто за даним позовом пені) судом відхиляється з наступних підстав.

Слід враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобов’язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку.

Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов’язання.

Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому, відсутність вини відповідача у виникненні боргу та заборгованість населення, бюджетних організацій по сплаті послуг з теплопостачання не є підставою звільнення його від відповідальності за невиконання зобов’язання шляхом зменшення розміру пені.

Також, не може бути підставою зменшення розміру пені і проведення відповідачем реструктуризації заборгованості за спожиту теплову енергію, оскільки Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»передбачає право на реструктуризацію заборгованості наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, на термін до 60 місяців. Відповідно до Прикінцевих положень цього Закону він набрав чинності з 01.07.2003р. Отже, в порядку, визначеному названим Законом, підлягає реструктуризації заборгованість, яка виникла у період до 01.07.2003р. Між тим, як вбачається із матеріалів даної справи з відповідача стягується заборгованість за природний газ, поставлений позивачем у продовж жовтня-грудня 2007 року та січня-квітня 2008 року.

Наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий його фінансовий стан також не є підставою для зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, про що зазначено зокрема у постанові від 24.03.2009р. по справі №10/1994.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У даному випадку розмір пені не перевищує розмір збитків.

Так, розмір пені, за яким здійснено її нарахування позивачем, передбачено договором підписаним обопільно сторонами.

Більше того, саме такий розмір пені, що обчислюється за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, обмежено законодавцем.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За наведених підстав у їх сукупності відсутні дійсні об’єктивні обставини для зменшення розміру пені.

Крім того, згідно положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання є правом, а не обов’язком судді при прийнятті рішення.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.

Тому, оцінивши наведені відповідачем доводи та надані ним докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відхилення клопотання щодо зменшення розміру пені.

Суд вважає за необхідне вказати, що сторони не позбавлені можливості укласти мирову угоду на стадії виконавчого провадження (в тому числі щодо зменшення штрафних санкцій).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 14 757 грн. 46 коп. державного мита, а також 312 грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайве сплачене державне мито у сумі 00 грн. 54 коп., перераховане платіжним дорученням від 17.06.09 № 2182 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Свердловськтеплозабезпечення»Свердловського міської ради, м. Свердловськ Луганської області, кв. 60 років СРСР, б. 55, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35015995 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31301827: борг у сумі 0 грн. 82 коп., пеню у сумі 138 019 грн. 43 коп., інфляційні втрати у сумі 108 513 грн. 15 коп., 3% річних у сумі 17 308 грн. 87 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 14 757 грн. 46 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження щодо вимоги по стягненню боргу у сумі 1 211 904 грн. 00 коп. припинити.

4. Повернути Дочірній компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31301827 зайво сплачене за платіжним дорученням від 17.06.2009р. № 2182 державне мито у сумі 00 грн. 54 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 28.09.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко