Вирок № 48734110, 03.08.2015, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/972/15-к

Провадження № 1-кп/438/109/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2015 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Пещука Р.Й.,

при секретарі Наминанік О.С.,

з участю прокурора Павича С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бориславі кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 321 КК України, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015140100000254 від 15 травня 2015 року, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, - за ч. 1 ст. 321 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, маючи єдиний умисел на збут таблеток «Соннат», 14.05.2015 року біля 15 год. 30 хв. знаходячись на вул.С.Стрільців у м.Бориславі, передав ОСОБА_3 дві таблетки вищевказаного препарату та ще дві таблетки зберігав при собі, які згідно висновку експерта № 3/765 від 22.06.2015 року містять зопіклон, вміст (маса) зопіклону у чотирьох таблетках становить 0,030 грам, що відповідно до наказу МОЗ України №490 від 17.08.2007 року відноситься до сильнодіючих лікарських засобів.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 321 КК України, оскільки незаконно зберігав з метою збуту та збув сильнодіючу речовину «Соннат».

28 липня 2015 року між заступником прокурора м.Борислава юристом 1-го класу ОСОБА_4, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12015140100000254 від 15 травня 2015 року, та обвинуваченим (підозрюваним) ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди, обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України.

Також, вказаною угодою сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 321 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Крім цього, стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави вартість проведення експертизи сильнодіючих і отруйних речовин № 3/765 від 22.06.2015 року, вартість проведення якої становить 460,80 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні: поліетиленовий пакет з вмістом у ньому чотирьох таблеток, в яких маса зопіклону становить 0,030 грам, який зберігається у камері зберігання речових доказів УМЗ ГУ МВС України у Львівській області (квитанція № 009809) знищити (а.кр.пр. 39).

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості. Відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для сторін є: обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424, а для обвинуваченого ОСОБА_1 також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме: обвинувачений має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобовязаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК України, у вчиненні якого його обвинувачують, а також такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати право на захист, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ст.473 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє характер предявленого обвинувачення за ч. 1 ст. 321 КК України, щодо якого він визнає себе винуватим, а також призначення покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом, зокрема: за ч. 1 ст. 321 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Крім цього, сторони цілком розуміють положення ч.1 ст.476 КПК України, а саме, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Ч.1 ст.475 КПК України передбачено, що якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у звязку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 321 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 та у вчиненні якого він беззастережно визнає свою винуватість, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При укладенні угоди від 28 липня 2015 року про визнання винуватості прокурором враховані обставини, передбачені ст.470 КПК України, а зміст угоди від 28 липня 2015 року про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Судом під час підготовчого судового засідання зясовано у обвинуваченого ОСОБА_1, що він цілком розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобовязаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ст.473 КПК України, які йому розяснено;

3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання за ч. 1 ст. 321 КК України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., - яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 зобовязується сплатити на користь держави витрати на проведення експертизи сильнодіючих і отруйних речовин № 3/765 від 22.06.2015 року, вартість проведення якої становить 460,80 грн.

Суд також переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення між сторонами 28 липня 2015 року угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом перевірено і встановлено, що угода від 28 липня 2015 року про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що угода від 28 липня 2015 року між прокурором Павичем С.В. та обвинуваченим (підозрюваним) ОСОБА_1 про визнання винуватості може бути затверджена судом, та на підставі угоди повинен бути ухвалений вирок і обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити узгоджене сторонами покарання.

Керуючись ст.9, ч.2 ст.124, ч.2 ст.373, ч.1, ч.2, п.2 ч.3, п.2 ч.4 ст.374, ч. 2, ч.4, ч.6, ч.7 ст.474, ст.475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 липня 2015 року між заступником прокурора м.Борислава юристом 1-го класу ОСОБА_4 та обвинуваченим (підозрюваним) ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України, та призначити йому покарання виді штрафу в розмірі 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи сильнодіючих і отруйних речовин № 3/765 від 22.06.2015 року в сумі 460,80 грн. (одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р: 31111115700003, МФО 825014).

Речові докази у кримінальному провадженні: поліетиленовий пакет з вмістом у ньому чотирьох таблеток, в яких маса зопіклону становить 0,030 грам, який зберігається у камері зберігання речових доказів УМЗ ГУ МВС України у Львівській області (квитанція № 009809) знищити (а.кр.пр. 39).

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та прокурору Павичу С.В.

Суддя: