Ухвала суду № 48733877, 06.10.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/10906/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальн. № 335/10906/14-к Головуючий 1 інстанції КравченкоЛ.Ю.

Справа № 11-сс/778/618/14 Доповідач 2 інстанція Озарянська Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Незоли І.М.

суддів Абрамова В.І., Озарянської Л.О.,

при секретарі Змитраковій А.Д.,

за участю прокурора Сердюка Є.О.,

підозрюваного ОСОБА_2, який приймає участь у режимі конференцзвязку,

захисника адвоката Астаф`єва Г.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, захисника-адвоката Шпоньки Я.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 30 вересня 2014 року, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який працює начальником Управління з питань транспортного забезпечення і зв'язку Запорізької міської ради, має вищу освіту, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

- обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - починаючи з 30.09.2014 року по 29.11.2014 року.

Визначено розмір застави у вигляді 610 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 742 980 (сімсот сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка має бути внесена на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: рахунок №37311050000607 в ГУДКСУ у Запорізькій області , МФО 813015, Отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області,ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу - застава ОСОБА_2, й надати документ, що це підтверджує, слідчому.

Роз'яснено обов'язки, у разі внесення ОСОБА_2 застави.

Як вбачається з ухвали суду, слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2. В клопотанні зазначає, що мешканець м. Запоріжжя ОСОБА_4, будучи з 17.12.2010 депутатом Запорізької міської ради шостого скликання від Запорізької міської організації Партії регіонів та членом постійної комісії міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення, вирішив використати свої повноваження для особистого збагачення шляхом вимагання чужого майна.

Для втілення в дію свого злочинного задуму ОСОБА_4 вирішив залучити начальника управління транспорту та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_2, якому запропонував заволодівати чужим майном шляхом вимагання грошових коштів в осіб, які займаються пасажирськими перевезеннями на території м. Запоріжжя та Запорізької області, погрожуючи їм у разі відмови сплачувати щомісячно певні суми позбавленням ліцензій на право пасажирських перевезень і тим самим унеможливленням отримання прибутку. Усвідомивши суть злочинної пропозиції ОСОБА_4 та бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_2 погодився вступити з ним у злочинну змову з метою вимагання чужого майна в особливо великих розмірах.

Плануючи злочинні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 прийняли рішення задіяти у вчиненні злочинів засновника ТОВ "Альянс авто" ОСОБА_5, який займається пасажирськими перевезеннями на території Запорізької області, має досвід організації пасажирських перевезень та знає про обсяг прибутків, які отримуються від даної діяльності.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зорганізуватися для заволодіння чужим майном шляхом вимагання, ОСОБА_5 вступив з ними у злочинну змову. Після цього ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розробили схему вчинення злочинів, розподіливши ролі кожного із учасників змови. Так, відповідно попередньої змови ОСОБА_2, використовуючи свої повноваження з нагляду за виконанням умов перевезень пасажирів та своє службове становище, повинен був викликати до себе засновників підприємств та приватних осіб, які займаються пасажирськими перевезеннями, та повідомляти, що з цього часу починають діяти інші умови для зайняття пасажирськими перевезеннями, виконання яких є обов'язковим, і при цьому наполягати на необхідності зустрітися зі ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які їм пояснять суть нових умов, необхідних для отримання дозволів.

У свою чергу, під час зустрічі із засновниками підприємств, ОСОБА_4 представляючись депутатом міської ради, повинен був повідомляти про свої можливості впливати на вирішення питання, пов'язаного з отриманням ліцензії на здійснення пасажирських перевезень, та надання можливостей отримати прибутковий маршрут. ОСОБА_5, представляючись довіреною особою представників міської влади, повинен був висловити вимогу передачі грошей за надання особі необхідних документів щодо пасажирських перевезень на певних маршрутах міста, погрожуючи у разі відмови прийняти таку пропозицію позбавленням ліцензії та розірваням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах.

У результаті особи, які мали ліцензії на здійснення пасажирських перевезень та бажали отримати прибуткові маршрути, повинні були сприйняти погрози ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які діяли за узгодженням із ОСОБА_2, як реальні та, побоюючись втратити можливість заробляти кошти на прожиття та утримання сімей, погоджуватися на виконання протиправних вимог і передавати їм щомісячно гроші (залежно від кількості автобусів та маршрутів).

У подальшому, маючи намір збільшити обсяги отримання шляхом вимагання коштів, а також одержати повний контроль над діяльністю підприємств і запобігти можливості їх засновникам не сплачувати кошти, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 висували додаткові умови, зокрема про укладення угоди, згідно з якою управління транспорту може в односторонньому порядку розірвати договір на перевезення, переоформлення 50% або 80% статутного фонду підприємства на ім'я визначеної ними особи, при цьому збільшуючи суму коштів до 120 тис. грн. на місяць, погрожуючи в разі відмови розірванням договорів на перевезення пасажирів, позбавленням ліцензій на право зайняття цим видом діяльності, пошкодженням транспортних засобів, а у разі опору - застосуванням фізичного насильства.

Реально сприймаючи можливість втілення висловлених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 погроз, побоюючись втратити джерела прибутків, підприємці-автоперевізники давали згоду сплачувати щомісячно кошти.

Так, приблизно, на початку лютого 2011 року ОСОБА_2, перебуваючи в кабінеті в Запорізькій міській раді, по проспекту Леніна, 206, у м. Запоріжжі, викликав до себе засновника ТОВ "Автокомпанія Шана" ОСОБА_6, який мав ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України серії НОМЕР_1 від 15.05.2007, строк дії якої 5 років, та запропонував звернутися до ОСОБА_5, який пояснить нові умови, необхідні для зайняття пасажирськими перевезеннями.

У той же день в офісі ТОВ "Альянс авто" по вул. Оріховське шосе, 7 у м. Запоріжжі ОСОБА_5 назвався довіреною особою представників міської влади і, посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_2 та депутатом міськради ОСОБА_4, висловив ОСОБА_6 вимогу щомісячно сплачувати йому 33 000 грн., погрожуючи в разі відмови позбавленням ТОВ "Автокомпанія Шана" ліцензії на право зайняття перевезенням пасажирів, а також пошкодженням автотранспорту підприємства та фізичним насильством.

Реально сприйнявши можливість втілення висловлених погроз, побоюючись за своє життя та здоров'я, не бажаючи втратити змогу займатися пасажироперевезенням, ОСОБА_6 та інший засновник підприємства, ОСОБА_7, мусили погодитися сплачувати щомісячно 33 тис. грн. і, починаючи з 28.02.2011 по 27.01.2012 в приміщенні офісу ТОВ "Альянс авто" на вул. Оріховське шосе, 7 в м. Запоріжжі передали ОСОБА_5 396 тис. гривень.

У результаті ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом вимагання, поєднаного із погрозами пошкодження майна, застосування насильства, заволоділи майном ТОВ "Автокомпанія Шана" на загальну суму 396 тис. грн., чим завдали шкоди у великих розмірах.

Продовжуючи втілення злочинного задуму, спрямованого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, діючи відповідно до злочинної змови, вчинили дії, які унеможливили засновникам ТОВ "Автокомпанія Шана" уникнення сплати коштів. Так, 27.01.2012 ОСОБА_5, перебуваючи в офісі ТОВ "Альянс авто" по вул. Оріховське шосе, 7 в м. Запоріжжі, після отримання коштів від ОСОБА_6 висловив йому вимогу збільшити суму та щомісячно надавати 120 тис. грн., а також переоформити 50% статутного фонду ТОВ "Автокомпанія шана" на ім'я визначеної ним особи.

Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розуміючи, що вони втрачають контроль над діяльністю підприємства, відмовились виконати вимоги ОСОБА_5, який діяв із відома та згоди ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Намагаючись зменшити сплату суми, а також умовити не відбирати у ТОВ "Автокомпанія Шана" 50% статутного фонду, ОСОБА_6 на початку лютого 2012 року зустрівся з ОСОБА_4 в офісі, розташованому по вул. Патріотичній, 7а в м. Запоріжжі. У ході зустрічі ОСОБА_4, діючи узгоджено із ОСОБА_2 та ОСОБА_5, висловив ОСОБА_6 погрози застосувати насильство та взагалі відібрати право на підприємство і повторив вимоги переоформити 50% статутного фонду ТОВ "Автокомпанія шана" на ім'я визначеної ним особи, а також необхідність щомісячно сплачувати 120 тис. гривень.

Реально сприймаючи втілення погроз, висловлених ОСОБА_4, який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_5 і ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мусили погодитись їх виконати і, починаючи з 29.02.2012, до 31.08.2012, в приміщені офісу ТОВ "Альянс авто" за згаданою адресою передали ОСОБА_5 840 тис. грн., а також ввели до складу засновників ТОВ "Автокомпанія шана" ОСОБА_8 з переоформленням на його ім'я 50% статутного фонду підприємства.

Крім того, у квітні 2012 року ОСОБА_2, зловживаючи своїм посадовим становищем, у приміщенні Запорізької міської ради по проспекту Леніна, 206, у м. Запоріжжі, діючи з відома та за згодою ОСОБА_5 і ОСОБА_4, з метою повністю контролювати діяльність ТОВ "Автокомпанія шана", погрожуючи розірвати договори на перевезення пасажирів, вимусив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скласти додаткові угоди до договорів перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування а саме: додаткову угоду від 02.04.2012 до протоколу від 30.12.2010 № 28, додаткову угоду від 02.04.2012 до протоколу від 30.12.2010 № 29, додаткову угоду від 02.04.2012 до протоколу від 30.12.2010 № 30, додаткова угода від 02.04.2012 до протоколу від 30.12.2010 № 31, згідно з якими в розділу 6 "Припинення (розірвання) договору" в п. 6.1. замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку до закінчення терміну його дії.

У результаті ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом вимагання, поєднаного із погрозами пошкодження майна застосування насильства, повторно заволоділи чужим майном ТОВ "Автокомпанія Шана" на загальну суму 1 млн. 246 тис. грн., чим завдали підприємству шкоди в особливо великих розмірах.

17.09.2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

З метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначив, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують ризики, передбачені п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме оскільки ОСОБА_2, усвідомлюючи, що скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років та маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон може ухилитися від слідства та переховуватися від органів досудового розслідування і суду. Крім того, допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 через свої злочинні зв'язки намагались змусити його змінити свої показання, чим впливали на нього. Таким чином згідно займаної посади, маючи корупційні зв'язки в органах влади ОСОБА_2 може незаконного впливати на потерпілих, свідків, тобто вчиняти перешкоди у кримінальному провадженню тим самим скоїти інші кримінальні правопорушення може ухилитися від слідства та переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно вплинути на потерпілих та свідків, перешкодивши, таким чином, встановленню істини по даному кримінальному провадженню.

30 вересня 2014 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави.

В апеляції прокурор просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави. В обґрунтування цього посилається на те, що при обранні запобіжного заходу судом не надано оцінки матеріальному становищу підозрюваного.

В апеляції захисник ОСОБА_2 - адвокат Шпонька Я.В. просит скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід - домашній арешт на певний час доби, з тим щоб він міг у день працювати, строком на 60 діб, або знизити розмір застави до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора, наполягав на їх задоволенні, апеляцію захиника просив залишити без задоволення, захисника Астафєва Г.В. який просив задовольнити апеляцію захисника, апеляцію прокурора просив залишити без задоволення, підозрюваного, який наполягав на задоволенні апеляції захисника адвоката Шпоньки Я.В., апеляцію прокурора просив залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляціях, судова колегія вважає, що апеляції обох сторін не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції, всебічно повно та обєктивно дослідив всі надані матеріали, належним чином оцінив у сукупності всі обставини скоєного правопорушення, врахував данні про особу, у тому числі ті, на які є посилання в апеляційній скарзі, та прийшов до обгрунтованного висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, призначивши заставу у вигляді 610 мінімальних заробітних плат.

Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу, суд першої інстанцїї обгрунтованно врахував, ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, але разом з тим ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, обставини скоєння злочину та існування ризиків, а саме те що, ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно вплинути на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, та обгрунтовано дійшов висновку про те що вказані факти свідчать про неможливість запобігання даним ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 знаходячись на волі може зникнути та перешкодити у подальшому слідчим діям, встановив наявність достатніх підстав вважати існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що підтверджується вищевказаними доказами.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, суд виконав вимоги ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, надавши оцінку вагомості доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкості можливого покарання, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог ст.183 ч.3 КПК України суд першої інстанції, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Враховуючи виключність обставин та керуючись вимогами ст. 182 ч.5 КПК України, суд першої інстанції обгрунтовано прийняв рішення про необхідність призначення застави у розмірі 610 розмірів мінімальної заробітної плати, при цьому застережив, що у разі внесення застави необхідно покласти на ОСОБА_2 на срок дії даної ухвали обовязки, передбачені ст. 194 КПК України.

Клопотання слідчого розглянуто судом з дотриманням норм кримінально-процесуального закону.

З вказаних підстав, апеляційні скарги прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Запорізької області юриста 2 класу Хруща П.В. та захисника адвоката Шпоньки Я.В. коллегія суддів вважає необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду

У Х В А Л И Л А

Апеляції прокурора та адвоката залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2014 року про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 строком на 60 діб, з 30.09.2014 року по 29.11.2014р., та якою визначено розмір застави у розмірі 742 980 гривень, яка може у будь-який момент протягом дії ухвали внесена підозрюваним ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:

Незола І.М. Озарянська Л.О. Абрамов В.І.