Постанова № 48733861, 15.04.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 33/778/146/14 Головуючий в 1-й інстанції: суддя Беклеміщев О.В.

Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції: суддя Шаповал О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Шаповал О.С., розглянувши 15 квітня 2014 року за участі ОСОБА_1 у м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2014 року,

встановила:

Постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.

Згідно з постановою судді, 29.12.2013 року о 06 годині ОСОБА_1 керував автомобілем „ДЕУ Ланос з держномером НОМЕР_1 на перехресті вул. Рекордної - вул. 40 років Радянської України в м. Запоріжжі у стані алкогольного сп'яніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2014 року, після чого просить замінити накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік на штраф у розмірі, встановленому ст. 130 ч. 1 КУпАП.

В обґрунтування скарги зазначив, що він не був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, внаслідок чого він був позбавлений права взяти участь у розгляді справи, чим були порушені його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, а копію постанови судді отримав лише 26.03.2014 року.

Також апелянт вважає, що у постанові суд не вказав жодного доводу, на підставі якого обрав саме такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортним засобом, а у порушення вимог ст. 33 КУпАП, не досліджував та не врахував дані про його особу, його майновий та сімейний стан, місце роботи, обставини, що пом'якшують відповідальність. Окрім цього, просить звернути увагу, що автомобіль він використовує у робочих цілях, а тому позбавлення права керування ним, поставить його у дуже скрутне становище, оскільки він не має можливості іншого способу заробітку для існування.

У судовому засіданні апелянт підтримав свою апеляційну скаргу, яку просить задовольнити у повному обсязі, клопотань не має, у тому числі в частині дослідження доказів, на які іде посилання в апеляційній скарзі, а також підтвердив, що не працює і додаткових доказів не має, у тому числі в частині його доходів і майнового стану.

Як свідчить протокол про адміністративне правопорушення /а.с. 4/, під час його складання у ньому було зазначено, що розгляд справи щодо ОСОБА_1 відбудеться у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя 10.01.2014 року, проте справа надійшла до суду лише 14.01.2014 року, тому судове засідання було призначено на 06.02.2014 року, про що було направлено повідомлення ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення /а.с.13/.

ОСОБА_1 в судове засідання суду першої інстанції 06.02.2014 року не з'явився, у матеріалах справи міститься поштовий конверт з судовою повісткою, які були повернуті до суду, у зв'язку з тим, що він не з'явився за їх отриманням на пошту і, таким чином, хоча й не з вини суду, ОСОБА_1 фактично не був повідомлений про час та місце розгляду справи /а.с. 14/. Окрім цього, матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_1 отримав копію постанови судді від 06.02.2014 року лише 26.03.2014 року /а.с. 19/, апеляційну скаргу подав до суду 27.03.2014 року, тобто в межах десятиденного строку з моменту отримання копії постанови судді.

За таких обставин і з метою забезпечення права на захист вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді від 06.02.2014 року.

Апеляційна скарга розглядається в межах її доводів і на підставі даних, які містяться в справі.

Заслухавши апелянта стосовно доводів апеляційної скарги та її вимог, дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, що апелянтом не оскаржується і не ставиться під сумнів, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження дослідженими суддею в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АА2 № 878710 від 29.12.2013 року щодо порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 Правил дорожнього руху України через керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що виявлено за допомогою алкотесту у присутності двох свідків /а.с. 1, 5, 6/, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підтвердили знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, що було підтверджено алкотестом /а.с. 7, 8/, протоколом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу ДЕУ Ланос держномер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, у зв'язку із складенням щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП /а.с. 9/. Під час складання протоколу ОСОБА_1 визнав себе винним у керуванні транспортним засобом після вживання алкоголю /а.с.4/.

При розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення суд у повному обсязі дослідив всі обставини справи і обґрунтовано визнав, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при обставинах, викладених в постанові відповідно до даних протоколу та доданих до нього доказів.

Статтею 130 ч.1 КУпАП, у скоєнні якої визнаний винним апелянт, передбачені для водія стягнення у вигляді: штрафу або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративного арешту на певний строк.

Судом першої інстанції до апелянта відповідно до обставин та даних справи було застосоване адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, яким він володіє згідно з посвідченням водія НОМЕР_2 /а.с.2/ строком на один рік, що передбачено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, як мінімальний строк і не свідчить про застосування занадто суворого виду стягнення виходячи з того, що найбільш суворим видом стягнення за вказаною частиною статті закону є арешт. Для застосування такого виду стягнення, як штраф, відповідно до норм ст.33 КУпАП, необхідно дослідити дані про майновий стан правопорушника і про можливість його сплати.

Проте, у матеріалах справи відсутні дані про майновий стан апелянта, не подавались ці дані до суду першої інстанції, не містяться вони і в апеляційній скарзі. Таким чином, апелянт позбавив апеляційну інстанцію можливості перевірити та зробити відповідні висновки про застосування до нього більш м'якого стягнення у вигляді штрафу.

Окрім цього, апелянтом не спростовані дані матеріалів справи в частині того, що він ніде не працює. Посилання апелянта на те, що автомобіль „ДЕУ Ланос держномер НОМЕР_1 є єдиним джерелом його доходу, не підтверджено матеріалами справи і, крім того, не має суттєвого значення, виходячи з виду скоєного апелянтом адміністративного правопорушення.

За таких обставин, не вбачаю підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, проте постанова судді підлягає зміні за наступних підстав.

Як вбачається з постанови, вона містить посилання на те, що у судове засідання не з'явився ОСОБА_4 Оскільки зазначене посилання є технічною помилкою, то воно підлягає виключенню з постанови судді.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП в частині накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік, залишити без змін.

Виключити з мотивувальної частини постанови посилання на те, що у судове засідання не з'явився ОСОБА_4, як таке, що є технічною помилкою.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.С. Шаповал