Ухвала суду № 48729466, 19.05.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2974/15-к

Провадження № 1-кс/265/523/15

У Х В А Л А

19 травня 2015 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 І. М., при секретарі Федоровій А.С., за участю старшого слідчого Якубович Я.В., розглянувши клопотання старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_3, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2015 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_3, в якому слідчий просить накласти арешт на вилучене під час проведення обшуку 14.05.2015 р. у офісних приміщеннях та промисловому майданчику ПП ВКФ Уніпром, розташованому за адресою: м.Маріуполь, вул.Станіславського 1, а саме: брухт чорних металів у кількості 40 тон.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ПП ВКФ Уніпром (ЄДРПОУ 35705471) у продовж 2011 - 2013 р. здійснювали фактичне постачання металобрухту, за готівковий розрахунок, на адресу ТОВ Юнісервіс 12. Невстановлені службові особи ПП ВКФ Уніпром, діючи умисно, у порушення ст. 135.1, ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, не відобразили в бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства зазначені господарські операції з реалізації металобрухту, чим згідно висновку експертного дослідження № 367 від 05.03.2015 р. не обчислили та не сплатили до бюджету податок на прибуток у розмірі 3 395 368,98 грн., у наслідок чого ухилилися від сплати податків в особливо великих розмірах.

Вище зазначені дії службових осіб ПП ВКФ Уніпром попередньо кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України.

14.05.2015 р. на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук у офісних приміщеннях та промисловому майданчику ПП ВКФ Уніпром, розташованому за адресою: м.Маріуполь, вул.Станіславського 1. Під час проведення обшуку було знайдено та вилучено: брухт чорних металів у кількості 40 тон.

Відповідно до накладних, знайдених під час проведення обшуку на ПП ВКФ Уніпром було встановлено, що вартість брухту чорного металу залежить від його виду, та складає не менше 3 000 грн. за тону.

Крім того, під час досудового слідства по кримінальному провадженню було встановлено проведення ПП ВКФ Уніпром господарських операцій з постачання металобрухту у період з початку 2015 р. по теперішній час на адресу ТОВ Сталь - Трейдінг (ЄДРПОУ 37771043). Рух вказаних товарно матеріальних цінностей здійснюється у тіньовому обігу за готівковий розрахунок, без відображення реалізації металобрухту по обліку ПП ПКФ Уніпром. В офіційному бухгалтерському обліку ТОВ Сталь - Трейдінг, з метою прикриття реального руху грошових потоків та товарно - матеріальних цінностей, оформлюються документи на закупівлю зазначеного металобрухту у ТОВ МПК Укрметресурс (ЄДРПОУ 39051052), яке має ознаки фіктивності. Відповідно результати зазначених операцій ПП ВКФ Уніпром, що є фактичним постачальником металобрухту не включено до складу доходу, що враховується при обчисленні обєкта оподаткування.

Як зазначено в клопотанні, перевезення металобрухту з майданчиків ПП ПКФ Уніпром здійснюється за допомогою автотранспортних засобів підприємства безпосередньо на територію ДП Бердянський морський торговельний порт, звідки товар відвантажується від імені ТОВ Сталь - Трейдінг на адресу нерезидента "SHARONRICH ESTATE LLP" (Cornwall buildings, 45 newhall street, suite 317, Birmingham, United K) та направляється морським шляхом до Туреччини. При перевезенні зазначених матеріальних цінностей виписуються супровідні документи на реалізацію металобрухту від імені ПП ВКФ Уніпром, які після доставки вантажу знешкоджуються. Відповідно результати вказаних операцій по реалізації товарно матеріальних цінностей підприємством ПП ВКФ Уніпром, що є фактичним постачальником металобрухту, не включено до складу доходу, що враховується при обчисленні обєкта оподаткування у відповідному періоді.

Як зазначає слідчий збір, переробка та відвантаження лому чорних металів за вказаною схемою, здійснюється ПП ВКФ Уніпром зі спеціалізованих майданчиків, розташованих за адресами: м. Маріуполь, вул. Станіславського, буд. 1; м. Маріуполь, вул. Заозерна, буд. 50; м. Маріуполь, вул. Лепсе, буд. 7; м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 28К. Придбання металобрухту здебільшого здійснюється за готівковий рахунок без відповідного відображення зазначених операцій по обліку. Облік придбаного металобрухту ведеться у чорнових записах, та не вноситься до регістрів бухгалтерського та податкового обліку, тобто документальне підтвердження придбання та джерела походження металобрухту фактично відсутнє.

Таким чином, на теперішній час у слідства виникла необхідність у арешті вищезазначених товарно-матеріальних цінностей (брухті лома металу), у звязку з необхідністю встановлення походження брухту металів, реальності операцій з придбання та реалізації брухту металів та повноти їх відображення у податковій звітності, а також встановлення усіх інших фактів кримінального правопорушення.

Слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку 14.05.2015 р. у офісних приміщеннях та промисловому майданчику ПП ВКФ Уніпром, розташованому за адресою: м.Маріуполь, вул. Станіславського 1, а саме: брухт чорних металів у кількості 40 тон.

У судовому засіданні слідчий Якубович Я.В. та прокурор Архипенко Р.І. підтримали доводи клопотання, просили його задовольнити. Вважали що та тимчасово вилучений металобрухт необхідно накласти арешт для відшкодування шкоди завданої в результаті не сплати податків до бюджету невстановленими службовими особами ПП ВКФ Уніпром.

Представники ПП ВКФ Уніпром ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності, заперечував проти задоволення клопотання. Надав суду платіжні доручення на підтвердження часткової оплати ПП ВКФ Уніпром за брухт чорних металів та договори на зберігання металобрухту укладені між ВКФ Уніпром та ПП Укрспеціндустрія. Зазначив, що документи які повністю підтверджують придбання вилученого металобрухту були вилучені в ході обшуку, вилучений металобрухт був придбаний ПП ВКФ Уніпром у ТОВ Азовтехпромсервіс, ТОВ Електропобутприлад, ТОВ Маріупольська Автобаза, КП МВУВКГ, КУ ММЛШМД.

Вислухавши слідчого, прокурора, представника та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому за ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

На підставі ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Тому, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Така сама позиція викладена в Узагальненнях Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому Вищий Спеціалізований Суд України зазначив, що навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Розглядом даного клопотання встановлено, що 14.05.2015 року під час обшуку у офісних приміщеннях та промисловому майданчику ПП ВКФ Уніпром, розташованому за адресою: м.Маріуполь, вул. Станіславського 1, був вилучений брухт чорних металів у кількості 40 тон.

Матеріали клопотання про арешт майна свідчать, що досудовим слідством перевірка реальності господарських операцій щодо придбання та реалізації вилученого металобрухту та їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПП ВКФ Уніпром ще не проводилась.

Слідчим на час розгляду клопотання не доведено належними та допустимими доказами, що ПП ВКФ Уніпром дійсно здійснював господарські операції з постачання металобрухту на адресу ТОВ Сталь-Тредінг у тіньовому обігу за готівковий розрахунок, без відображення реалізації металобрухту по обліку підприємства. Висновки експертного дослідження проведеного по даному кримінальному провадженню за матеріалами перевірки посадових осіб ПП ВКФ Уніпром від 05.03.2015 року, стосуються перевірки постачання металобрухту на адресу ТОВ Юнісервіс 12 за період з 2011 2013 року. Наразі ж в клопотанні про арешт майна йдеться про можливе порушення ПП ВКФ Уніпром податкового законодавства в період з початку 2015 року по теперішній час. Тобто фактів несплати податків від діяльності ПП ВКФ Уніпром в зазначений період не встановлено.

Наведене свідчить, що ухилення від сплати податків ще не відбулося, а негативні наслідки від дій невстановлених службових осіб ПП ВКФ Уніпром, ще не настали. Слід також зазначити, що вилучений металобрухт, як встановлено слідством, знаходився на промислових майданчиках ПП ВКФ Уніпром та не був реалізований, доходи підприємство ще не отримало, а тому не могло поповнити дохідну частину бюджетів різних рівнів.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчим також не доведено, яким чином вилучений металобрухт може перешкоджати кримінальному провадженню за № 3201505 НОМЕР_1 за ознаками злочину, передбаченому ч.3 ст.212 КК України, оскільки предметом даного злочину є податки, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.

Таким чином слідчий суддя дійшов того, що за наслідками розгляду клопотання про арешт майна було встановлено, що жодній особі, яке має відношення до ПП ВКФ Уніпром до не було повідомлено про підозру по кримінальному провадженню №3201505 НОМЕР_1, а тому накладення арешту на тимчасово вилучений металобрухт є передчасним.

Крім того, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.

Як зазначає Вищий Спеціалізований Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

Слідчому судді ж під час вирішення питання про накладення арешту на майно слідчими органами не зазначений розмір можливої конфіскації майна та шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, можливої конфіскації майна. По даному кримінальному провадження не заявлено цивільний позов, не зазначено про наслідки арешту майна для інших осіб, не доведено належними доказами вартість вилученого металобрухту.

Також слід зазначити, що конфіскація майна є додатковим видом покарання щодо особи яка є субєктом даного злочину, юридична особа взагалі не може бути субєктом кримінального правопорушення передбаченого ст.212 КК України. Крім того, злочин передбачений ст.212 КК України вважається закінченим з моменту ненадходження грошових коштів до бюджету чи до державних цільових фондів.

На підставі переліченого відсутні й підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України, бо слідчими органами суду не було доведено, що тимчасово вилучений металобрухт використаний як засіб чи знаряддя вчинення злочину або зберіг на собі його сліди, а також, що він є предметом злочину, в тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.

За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2, про арешт майна, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя