Рішення № 48710536, 05.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження:22-ц/790/3537/15 Головуючий 1 інстанції -

Справа №643/20516/14-ц Єлізаров І.Є.

Категорія:договірні Доповідач - Міненкова Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Міненкової Н.О.

Суддів - Колтунової А.І.,Зазулинської Т.П.

За участю секретаря - Красношапка К.С., Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та гарантія» О.П. Правник на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

встановила:

В грудні 2014 року ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» в особі представника звернувся у суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, де просив стягнути заборгованість у розмірі 7 166 152, 69 грн., що складається з суми непогашеного кредиту та несплачених відсотків 6193956, 15 грн., пені, штрафу та 3- х відсотків річних за невиконання умов договору в сумі 972196, 54 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те що 08.04.2008 року між ВАТ «СКБ « Дністер» та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 77865/1 за яким ОСОБА_3 було надано кредит на виробничі потреби у розмірі 4 700 000 грн., строком з 08.04.2008 року по 04.04.2013 року, із сплатою 27 % річних.

Згідно договору купівлі-продажу права вимоги № 114 від 07.03.2014 року укладеного між ВАТ «СКБ «Дністер» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» первісний кредитор відступив право вимоги за плату, а новий кредитор набув права вимоги.( а.с. 11-23).

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив задовольнити їх в повному обсязі,

Представник відповідача проти позову заперечував та просив застосувати строки позовної давності.

Рішенням Московського районного суду від ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» - відмовлено з підстав пропуску строків позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції директор ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати , та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та зазначає що суд прийшов до неправильного висновку стосовно строку позовної давності, відмовивши в позові з цих підстав.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що апеляційна підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Зазначений строк відраховувався судом з дня, коли відповідачем було отримано лист від 05.02.2010 року, в якому було зазначено про дострокове припинення кредитування за договором №-77865/1 від 08.04.2008 року та повернення усієї суми кредиту.( а.с.37,38). Відповідачу наданий строк десять днів, з дня отримання повідомлення для сплати заборгованості, яка склала на той час суму 5 695 777,44грн. З позовними вимогами про стягнення заборгованості позивач звернувся з пропуском трирічного строку позовної давності, що і є підставою для відмови в позові.

Судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.

Відповідно до договору №-7786/1 від 08.04.2008 року про надання кредиту на виробничі потреби, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 4 700 000 грн. від ВАТ « Селянський комерційний Банк» «Дністер» та зобов'язався сплачувати відсотки.

Згідно з п. 7.2. договору Банк може достроково припинити кредитування і вимагати від Позичальника достроково повернути кредит, оплатити проценти, штрафні санкції при затриманні сплати частини кредиту та/ або/ відсотків на один і більше календарний місяць, або перевищені сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків.

За п.8.1 договір набирає чинності з дати його укладення і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Кінцева дата погашення кредиту 04 квітня 2013 року ( а.с.5).

Згідно ст.526. ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості( ч.3 ст. 509 ЦК).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання( ст.. 610 ЦК).

Зобов'язання за кредитним договором боржником не виконувалось, і ці обставини жодна із сторін не заперечувала. У зв'язку з чим позивач скористався своїм правом та надіслав на адресу ОСОБА_3 вимогу від 05.02.2010 року, про дострокове припинення кредитування за договором №-77865/1 від 08.04.2008 року та повернення всієї суми кредиту.( а.с.37,38). Відповідачу наданий строк десять днів, з дня отримання повідомлення, для сплати заборгованості, яка склала на той час суму 5 695 777,44грн.

На час направлення листа заборгованість не була погашена, зобов'язання не було виконано. Згідно з умовами договору відповідач зобов'язаний був повернути кредитні кошти частками, щомісячними платежами, але цього не зробив, а тому, з направленням йому вимоги повинен був сплатити заборгованість у повній сумі.

Відповідно до ст. 261 ЦК у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики( разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Відповідно до ст. 631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно договору.

Тобто, строк договору є час його чинності. Протягом цього строку сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Строк дії договору визначається на розсуд сторін.

Строк чинності договору обумовлює й строк чинності зобов'язання, що виникло з цього договору. Чинність договору не припиняється доти, доки зобов'язання не буде виконано сторонами або одна із сторін не відмовиться від договору в порядку, передбаченому для зміни чи розірвання договору ( статті 651-654 ЦК).

Згідно з п.1.1 Договору № 77865/1 про надання кредиту на виробничі цілі від 08.04.2008 року ОСОБА_3 отримав 08.04.2008 року суму кредиту 4 700 000 грн. з кінцевою датою погашення 04. квітня 2013 року. Тобто договором встановлено строк, протягом якого сторони могли здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно договору, а саме - до 04.04.2013 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що направленням на адресу ОСОБА_3 листа попередження ВАТ СКТ «Дністер» було встановлено новий строк виконання кредитного зобов'язання за кредитним договором, а саме, строк виконання зобов'язання за кредитним договором встановлено до 12.03.2010 року.

З таким висновком суду судова колегія не може погодитися.

Строк виконання зобов'язання є суттєвою умовою договору. Підстави для зміни або розірвання договору передбачені в ст. 651 ЦК, в якій зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п. 7.4 договору передбачено право дострокового припинення кредитування банком, яке передбачає обов'язок позичальника повернути кредит, проценти і штрафні санкції та зазначено, що невиконання цього буде вважатися, що позичальник прострочив погашення всієї суми кредиту.

Направлення на адресу ОСОБА_3 листа від 05.02.2010 року не можна вважати зміною суттєвих умов договору у розумінні ст. 651 ЦК України. За кредитним договором зобов'язання повинно було виконуватися до квітня 2013 року, з позовом представник позивача звернувся в грудня 2014 року, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, відповідачем повинна бути повернута сума боргу за тілом кредиту, розмір якої складає 4 700 000 грн., згідно договору та відсотки в межах строків позовної давності.

При проведення розрахунків, судова колегія виходить з доказів, що є у справі. Так як представником позивача ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не були надані належні розрахунки, щодо заборгованості по процентам, Судова колегія при цьому застосовує строки позовної давності про які було заявлено стороною у справі, а тому нарахування відсотків здійснювалося в межах строків позовної давності , виходячи із наявного в матеріалах справи графіку платежів до договору №-77865/1 від 08.2008 року , починаючи з 30 грудня 2011 року по 04.04.2013 року( а.с.9). Розмір процентів, які боржник повинен був сплатити за цей період склав суму 512 241, 00 грн., що вбачається з графіку платежів до договору №-77865/1( а.с. 9).

У стягненні пені судова колегія відмовляє у зв'язку з тим, що кінцева дата погашення кредиту, зазначена в договорі - 04.04 2013 року, у суд представник позивача звернувся 16 грудня 2014, коли строк погашення кредиту, встановлений договором закінчився і пройшло більше року, в межах якого могли бути пред'явлені вимоги про стягнення пені.

Сума тіла кредиту складає 4 700 000 грн., відсотки в межах строку позовної давності 512 241 грн. 00 коп. , що разом складає 5 212 241 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, що буде складати суму 104 530,42 грн.

( 5 212 241,00 х 3%: 365х 244= 104 530,42 )

Усього підлягає стягненню 5 316 771,42 грн.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,317,329 ЦПК України судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та гарантія» О.П. Правник - задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 березня 2015 року -скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК «Довіра та гарантія» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК «Довіра та гарантія», заборгованість за кредитним договором станом на 05 12.214 року в сумі 4 902 171,7 грн., з яких:

-тіло кредиту - 4 700 000 грн.

-відсотки за користування кредитом за період з 16 грудня 2011 року по 16. грудня 2014 року в сумі - 105792, 57 грн. Усього 4 805 792,57

-96379,19грн. 3 % річних.

-Усього 4 902 171,76

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК «Довіра та гарантія» витрати по сплаті судового збору в сумі 3654,00 грн.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -