Ухвала суду № 48705112, 18.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/1110/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1486/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Долинського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів за договором про банківський строковий вклад (депозит) за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Долинського районного суду від 29 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Долинського районного суду від 29 травня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом Долинського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів за договором про банківський строковий вклад (депозит).

В апеляційній скарзі на ухвалу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» зазначає, що при відкритті провадження у справі місцевий суд порушив правила підсудності. Так, відповідачем у даному спорі є юридична особа - АТ «Банк «Фінанси та Кредит», місцезнаходженням якої є м. Київ. А отже, згідно ч.2 ст.109 ЦПК України справа підсудна відповідному суду на території м. Києва.

З наведених підстав апелянт просив ухвалу скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник апелянта в засідання апеляційного суду не з'явився будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає розгляду справи в його відсутності.

Представник прокуратури Івано-Франківської області, який представляє інтереси ОСОБА_2, доводів апеляційної скарги не визнала, посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення представника прокуратури, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Водночас частиною 5 ст.110 ЦПК України встановлено альтернативну підсудність та визначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Як вбачається із матеріалів справи 28 травня 2015 року Долинський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_1, звернувся в Долинський районний суд з позовом до АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Предметом спору в даній справі є стягнення суми депозитного вкладу та відсотків по ньому згідно договору про банківський строковий вклад (депозит), укладеного між позивачем та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 12 травня 2014 року.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

У ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема: залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення.

Сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також вищенаведені законодавчо визначені терміни дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із договорів банківського вкладу (депозиту) підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, частиною 2 ст.627 ЦК України встановлено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Про застосування норм цього Закону при вирішенні спору зазначено і в позовній заяві прокуратури, поданій в інтересах ОСОБА_2

З врахуванням вищенаведених обставин колегія суддів приходить до переконання, що ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.

Відтак, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити, а ухвалу Долинського районного суду від 29 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: О.Ю. Беркій

О.В. Пнівчук