Ухвала суду № 48698684, 30.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ К/800/44381/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Іванов К.Ю.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 30.07.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013

у справі № 2а-13790/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кернел-Трейд"

до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з

обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кернел-Трейд" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000274050 від 08.05.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000274050 від 08.05.2012.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „КП Альком" за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 та складено акт № 50/40-40/31454383 від 19.01.2012.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - повідомлення рішення № 0000274050 від 08.05.2012, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) по податку на додану вартість у сумі 2568628, 15 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми податкового кредиту у розмірі 2892042, 57 грн.; п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", завищено суми бюджетного відшкодування на загальну суму 2892042, 57 грн.

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ „Кернел-Трейд" при взаємовідносинах з ТОВ „КП Альком" не спричинили реального настання правових наслідків, оскільки, в результаті порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, угоди укладені з позивачем на поставку сільськогосподарської продукції мають протиправний характер і такий правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Так, слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Полтавській області розслідується кримінальна справа №4-749/11, яка порушена за фактом фіктивного-підприємництва, тобто створення ТОВ „КП Альком" з метою здійснення незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В ході слідства встановлено, що 18.06.2010 невстановлені особи, з метою прикриття незаконної діяльності, не маючи на меті фактично здійснювати підприємницьку діяльність створили ТОВ „КП Альком".

В ході перевірки ТОВ „КП Альком" встановлено порушення ч. 5 ст. 203 ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ТОВ „КП Альком" при придбанні та продажу товарів (послуг), що встановлено у акті № 3947/23-6/37115889 від 10.05.2011.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

За змістом пункту 58.4 статті 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

На момент складання оскаржуваного акту індивідуальної дії у відповідача не було відомостей щодо прийняття судами рішень у кримінальних справах.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку.

Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 ст. 86 ПК у редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 55803 (набрав чинності з 03.01.2013).

Враховуючи, що документальна виїзна позапланова перевірка позивача, за наслідками якої складено акт № 50/40-40/31454383 від 19.01.2012, висновки якого стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000274050 від 08.05.2012, була проведена на підставі постанови слідчого, винесеної у межах кримінального провадження, а доказів прийняття рішення суду у межах кримінальної справи, в провадженні якої призначена перевірка до прийняття податкового повідомлення-рішення, у судовому процесі не надано, суд апеляційної інстанції зробив правомірний висновок про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 у справі № 2а-13790/10/2670 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 у справі № 2а-13790/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко