Ухвала суду № 48698418, 30.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ К/800/36164/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013

у справі № 2а-11880/10/0470

за позовом Приватного підприємства „Спецбудсервіс-ХХІ"

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції

Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Спецбудсервіс-ХХІ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступник - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) про скасування податкових повідомлень - рішень: № 0000272341/0 від 22.06.2010; № 0003562343 від 22.06.2010.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкові повідомлення - рішення: № 0000272341/0 від 22.06.2010; № 0003562343 від 22.06.2010.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 та складено акт №255-23/1-33588437 від 19.05.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000272341/0 від 22.06.2010, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3202931 грн.; № 0003562343 від 22.06.2010, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 12163, 55 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" N 334/94-ВР від 28.12.1994 позивачем було завищенні валові витрати на суму 6525848 грн., так як проектно-кошторисна документація, а саме акти форми КБ-2в та форми КБ-3 від підрядника - ПП „Райд" на підприємстві відсутні. Приймання робіт здійснювалося згідно акту прийому-здачі виконаних робіт, в яких вказана сума виконаних робіт. Вказані вище суми витрат по оплаті виконаних підприємством підрядних робіт віднесені до складу валових витрат у відповідному звітному податковому періоді.

Порушення ст. 3 п.1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995, у грудні 2007 року позивачем було реалізовано залишки єврорубероїда з укладкою їхньому робітнику ОСОБА_3 (інваліду ІІІ гр.) на суму 2432,71 грн. по розпорядженню директора № 3 від 17.12.2007.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону N 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону N 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону N 334/94-ВР, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у даному Законі, не дозволяється.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом підтверджено належним чином складеними первинними документами філія № 2 ПП „Спецбудсервіс-ХХІ" не є виконавцем робіт, а є замовником.

Також, у філії № 2 ПП „Спецбудсервіс-ХХІ" наявні акти здачі-приймання робіт (послуг) з реквізитами, назвою об'єкта та найменуванням робіт (послуг), підписами та печатками, що за формою та змістом відповідають визначенню первинного документу, що наведене в Законі України „Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність".

Також судами встановлено, що на момент укладення та виконання договорів ПП „Райд" було зареєстровано відповідно до законодавства України суб'єктом господарювання.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, які надають йому правові підстави для віднесення витрат до складу валових.

ОСОБА_3 було продано єврорубероїд за його кошти, а робота (укладка єврорубероїда) була зроблена безкоштовно, про що засвідчує акт №49 здачи - приймання робіт (послуг).

Розрахунок проводився через касу підприємства з оформленням прибуткового касового ордера №15 від 17.12.2007 видачею квитанції, підписаної та завіреної печаткою у встановленому порядку.

17.12.2007 видатковий ордер №33, було погашено заборгованість по заробітній платі на цю же суму 2432, 74 грн.

За порушення вимог Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідних розрахункових документів) застосовуються визначені п. 1 ст. 17 цього Закону фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, в тому числі у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа.

Так, п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР) зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності проводити розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та, послуг на повну - суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з цим Законом термін "розрахунковий документ" вживається в такому значенні: це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну (абз. 15 ст. 2 Закону).

Фактів реалізації товару позивачем з одночасним проведенням розрахунку за їх придбання, а також проведення таких розрахункових операцій саме за місцем реалізації товарів під час перевірки та судами попередніх інстанцій не встановлено.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 у справі № 2а-11880/10/0470 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 у справі № 2а-11880/10/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко