Ухвала суду № 48686282, 28.11.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/28008/13-к

Провадження 1-кс/127/6464/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю. розглянувши клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до документів та матеріали кримінального провадження № 42013010010000439 від 10.09.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до документів.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування, кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013010010000439 від 10.09.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Згідно клопотання, відповідно до вироку Ленінського районного суду м, Вінниця, який набув законної сили, ОСОБА_2 засуджено до покарання в вигляді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією належного йому майна. Крім того, стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_3 (як потерпілого) матеріальну шкоду в сумі 654 007,40 грн. На даний час ОСОБА_2 відбуває покарання у Могилів-Подільській виправній колонії № 114 Управління Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області.

Користуючись відсутністю мого батька на свободі, групою осіб шахрайським способом незаконно захоплено належне йому майно у м. Вінниця, а саме діючий бізнес у сфері обслуговування автомобілів.

Не маючи жодного захисту, я не змогла відстояти право власності свого батька на автомийку у центрі міста Вінниця.

Незаконне захоплення майна відбувалось за наступних незаконних дій.

14.09.2005р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП ОСОБА_2», та ОСОБА_2 Б.1, був укладений кредитний договір №СМ-001\103\2005 в сумі 152 тис. дол. США. В цей же день у забезпечення виконання кредитних зобовязань між сторонами було укладено договір іпотеки.

Згідно ст. З договору іпотеки моїм батьком в іпотеку було передано належне йому майно, а саме пункт сервісного обслуговування автомобілів (авто мийка) та земельна ділянка площею 0,0531 га, що знаходяться за адресою вул. Островського, 107 в м. Вінниця.

Станом на 12.07.2013р. залишок заборгованості по кредитному договору становив 11 828,16 дол. США, в той час як заставне майно (автомийка із земельною ділянкою) за договором іпотеки оцінено сторонами на суму 1 112 646,30 грн. Заборгованість не була погашена через життєві обставини, які стались із ОСОБА_2 Усі майнові питання мала урегулювати замість нього його дочка ОСОБА_4 та як його представник, а також поручитель за кредитним договором шляхом проведення прилюдних торгів. Відповідно до численних листів банк погоджувався йти на зустріч у погашенні заборгованості. Так, в листі від 07.03.2012р. банк надіслав лист, що з розумінням ставиться до ситуації, в якій опинився боржник в звязку з вироком Ленінського районного суду. Більше того, банк стежив за процесом та знав про те, що він знаходився в місцях позбавлення волі та не розпочинав жодних судових процесів проти ОСОБА_2

В той час з метою виконання вироку суду з частині стягнення заборгованості на користь ОСОБА_3 вищезазначене майно було описано та арештовано відділом виконавчої служби з метою подальшої примусової реалізації з прилюдних торгів. ОСОБА_4 розраховувала на законний продаж майна з прилюдних торгів, в результаті яких ОСОБА_2 міг отримати грошові кошти внаслідок перевищення ціни продажу над його боргами.

Листом ПАТ «ОТП ОСОБА_2» повідомив Староміський відділ ДВС, що не заперечує проти продажу майна на прилюдних торгах, які організовувались торгуючою організацією ПП «Юстиція».

12.07.2013р., банк, вже маючи певні домовленості з третіми особами щодо спірного майна та умисел в реалізації плану припинення права власності ОСОБА_2, подав позов до суду про виключення спірного майна з акту опису та арешту.

Ці дії банку відбувались в той час як кредит вже був проданий гр. ОСОБА_5 та банк фактично не мав до нього жодного відношення. Проте, банк та ОСОБА_5 не повідомляли боржнику, що є новий кредитор. Дізнавшись про відкликання банком згоди на реалізацію майна з прилюдних торгів та подання ним позову, тобто зрозумівши різку зміну політики банку, ОСОБА_4 зявилась в банк, де виявила згоду погасити залишок по кредиту, оскільки банк, подаючи позов, намагався перешкодити проведенню прилюдних торгів, оскільки просив суд заборонити їх проводити.

Ці перешкоди в проведенні торгів мали на меті отримати час для переоформлення права власності на нового кредитора. Інформацію про нового кредитора, його реквізити ОСОБА_4 не надавали, кошти в банку не приймали.

23.07.2013р., коли ОСОБА_4 зявилась в відділення банку, юрист Довгаль І.О. вручив лист ПАТ «ОТП ОСОБА_2» від 23.07.2013р., з якого вбачалось, що між банком та гр. ОСОБА_5 12.07.2013р. було укладено договір про відступлення права вимоги за договором кредиту № СМ-001\103\2005 від 14.09.2005р. та аналогічний договір за іпотечним договором. В листі банку було зазначено невірну адресу нового кредитора.

В цей же день 23.07.2013р. ОСОБА_4 було надіслано лист новому кредитору за адресою, вказаною в повідомленні старим кредитором, з пропозицією надіслати їй банківські реквізити для погашення залишку по кредитному договору в сумі 11 828,16 дол. США.

Крім того, з новим кредитором ОСОБА_5 звязувались телефоном інші представники ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6, з пропозицією йому надати свої реквізити для погашення заборгованості. Проте новий кредитор під час зустрічі з адвокатом відмовився від надання будь-якої інформації, мотивуючи це бажанням отримати задоволення своїх вимог виключно за рахунок іпотечного майна, вартість якого у десятки разів перевищує розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором.

Незважаючи на штучні перешкоди, які створював новий кредитор у погашенні перед ним заборгованості, 26.07.2013р., тобто вже через три дні після отримання повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні, ОСОБА_4 як поручитель за кредитним договором та одночасно представник ОСОБА_2, приблизно о 09:30 год. перерахувала на банківський рахунок нового кредитора (ОСОБА_5П ) у АТ «Златобанк» всю суму заборгованості, що існувала на момент переходу прав до нього.

Таким чином, зобовязання за кредитним договором було припинено шляхом його повного виконання. Інформацію про зарахування коштів на свій рахунок ОСОБА_5 отримав, оскільки в цей же день з цього приводу звязувався з директором торгуючої організації, а саме з ОСОБА_7, якому висловлював незадоволення в тому, що нібито він передав ОСОБА_4 його банківські реквізити.

З цього часу ОСОБА_4 вважала іпотеку припиненою та свої зобовязання виконаними, оскільки інших вимог, крім вищенаведеної суми заборгованості, ні від банку, ні від нового кредитора до неї не надходило.

27.07.2013р. ОСОБА_5П у відсутності ОСОБА_4 захопив належне їй нерухоме майно, виставив охорону, забрав з каси усі гроші і сказав, що оскільки він став власником нерухомого майна, то має право отримати виручку від роботи мийки. Крім цього у будівлі залишилось належне ОСОБА_4 обладнання, особисті речі, до яких вона на даний час не має доступу.

В подальшому ОСОБА_5 зателефонував зі свого телефону 067-430-41-50 до ОСОБА_4 та хотів домовитись про умови, на яких вона була би згодна відступити від своїх прав і не оскаржувати його дії.

В подальшому, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.07.2013р., прийнятим о 16:00 год. державними реєстраторами Державної реєстраційної служби України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 незаконно було вирішено зареєструвати право власності ОСОБА_5 на вищезазначене майно. Підставою виникнення права власності зазначено договір іпотеки від 14.09.2005р., укладений між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», стороною якого ОСОБА_5 не був.

Реєстрація права власності відбулась не за місцем розташування нерухомого майна та без врахування того, що кошти вже були повернуті, а іпотека припинена.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник регіонального відділення «Подільська регіональна дирекція» ПАТ «ОТП ОСОБА_2» в судове засідання не зявився, про день ,час та місце розгляду справи був повідомлені завчасно та належним чином.

Суд, вислухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання слідчого, дійшов висновку, що клопотання є доведеним, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що є достатні підстави для надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які перебувають в регіональному відділеннв «Подільська регіональна дирекція» ПАТ «ОТП ОСОБА_2».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161,162,163,164, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати слідчому відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 тимчасовий доступ до документів (вилучення оригіналів) у регіональному відділенні «Подільська регіональна дирекція» ПАТ «ОТП БАНК» в м.Вінниця, ЄДРПОУ 21685166, адреса: м.Вінниця, вул. Київська, 38а, а саме оригіналу кредитної справи по кредитному договору №СМ-001/103/2005 від 14.09.2005, з метою подальшого проведення експертизи документів.

У разі невиконання даної ухвали, за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів, суд має право постановити ухвалу про проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала залишається в силі протягом одного місяця з дня її постановлення.

Слідчий суддя