Ухвала суду № 48683755, 11.08.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №648/1128/15-ц Головуючий в суді 1 інстанції: Сімчук С.Б.

Номер провадження №22ц\791\2151\15 Доповідач: Чиркова К.Г.

Категорія: 57

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року серпня місяця 11 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.П.

Ігнатенко П.Я.

при секретарі: Прушинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Білозерська Центральна Районна Лікарня» на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 30 червня 2015 року в справі за позовом Комунального підприємства «Білозерська Центральна Районна Лікарня» до ОСОБА_3 про стягнення плати за навчання лікаря - інтерна,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року Комунальне підприємство «Білозерська Центральна Районна Лікарня» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення плати за навчання лікаря - інтерна, посилаючись на те, що відповідач після закінчення у червні 2011 року Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» був направлений у червні 2011 року в розпорядження Управління охорони здоров'я Херсонської державної адміністрації, ОСОБА_4, Білозерського району для роботи на посаді лікаря - стоматолога, з місячним окладом згідно штатного розкладу.

На підставі наказу №173 від 30.07.2011 року ОСОБА_3 прийнятий на посаду лікаря - інтерна за спеціальністю «Стоматологія» з 01.08.2011 року в Чорнобаївську лікарню амбулаторію - структурний підрозділ КП «Білозерська ЦРЛ», інтернатура за рахунок КП «Білозерська Центральна Районна Лікарня».

Після проходження інтернатури, 01.08.2013 року з відповідачем укладено строковий трудовий договір, за умовами якого він повинен протягом трьох років відпрацювати на посаді лікаря стоматолога до 31.07.2016 року.

Зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору та звільнився за власним бажанням 24.12.2014 року позивач з урахуванням збільшених позовних вимог просив суд стягнути на користь Комунального підприємства «Білозерська Центральна Районна Лікарня» вартість навчання в інтернатурі в розмірі 49441,99 грн.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 30.06.2015 року позов Комунального підприємства «Білозерська Центральна Районна Лікарня» залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Білозерська Центральна Районна Лікарня», посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, а також стягнути судові витрати.

Зокрема, зазначається проте, що суд не прийняв до уваги, що інтернатура є обов'язковою формою післядипломної підготовки і невід'ємною складовою процесу підготовки випускників у вищому медичному закладі, тому відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість навчання та компенсувати замовнику всі витрати відповідно до п. 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка, яких здійснюється за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 року №367.

Помилковим є висновок суду про відсутність правових підстав для стягнення виплаченої відповідачу заробітної плати, оскільки інтернатура - це учбовий процес, тому заробітна плата виплачена під час проходження інтернатури на здобуття практичних навиків, які він получив у міській стоматологічній поліклініці, за кошти позивача є витратами замовника на навчання.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_3 її доводи не визнав, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обгрунтованність судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» - заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Стаття друга Закону визначає структуру заробітної плати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Судом установлено і ці обставини ніким не оспорюються, що ОСОБА_3 після закінчення Української медичної стоматологічної академії на підставі направлення Міністерства охорони здоров'я № 83 та згідно наказу Управління охорони здоров'я Херсонської облдержадміністрації № 280-к від 01.07.2011 року був зарахований для проходження інтернатури з 01.08.2011року із подальшим працевлаштуванням за спеціальністю „стоматологія" в Чорнобаївську лікарню амбулаторію, Білозерського району, база інтернатури визначена - міська стоматологічна поліклініка, інтернатура за рахунок Чорнобаївської лікарні амбулаторії Білозерського району.

Наказом за №173 від 30.07.2011 року Комунального підприємства «Білозерська Центральна Районна Лікарня» ОСОБА_3 прийнятий на посаду лікаря - інтерна за спеціальністю «Стоматологія» з 01.08.2011 року в Чорнобаївську амбулаторію, база інтернатури - міська стоматологічна поліклініка, а фінансове забезпечення інтернатури покладено на КП «Білозерська ЦРЛ».

21.06.2013 року ОСОБА_3 був атестований атестаційною комісією при Державній установі «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського», і наказом по університету за №1245 від 25.06.2013 року йому було присвоєно звання лікаря - спеціаліста за спеціальністю «Стоматологія».

01.08.2013 року згідно наказу №146 від 01.08.2013 року Комунального підприємства «Білозерська Центральна Районна Лікарня» ОСОБА_3 прийнятий на посаду лікаря стоматолога стоматологічного кабінету с.Музиківка.

На підставі трудового договору ОСОБА_3 приступив до роботи, наказом №9 від 22.01.2015року звільнений із займаної посади з 24.12.2014 року за власним бажанням (ст.38 КЗпП України).

За період проходження інтернатури з 01.08.2011 року по 31.07.2013 року ОСОБА_3 КП «Білозерська ЦРЛ» нарахована і виплачена заробітна плата в сумі 49441,99грн., яку позивач просить стягнути, як його витрати на навчання відповідача.

Згідно до положень ст.94 КЗпП України заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст.127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ???-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 19.09.1996 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.1996 року за №696\1721, передбачено, що основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки випускників вищих медичних(фармацевтичних) закладів освіти ???-IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, їх професійної готовності до самостійної лікарської (провізорської) діяльності, фінансове забезпечення інтернатури, а саме заробітна плата лікарям (провізорам) - інтернам протягом всього навчання, виплачується за рахунок закладів (установ), в якій вони зараховані лікарями (провізорами) - інтернами або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством охорони здоров'я України за №308\519 від 05.10.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 року за №1209\11489, визначені схеми тарифних розрядів посад лікарів, у тому числі лікаря - інтерна.

Враховуючи, що за встановленими судом обставини справи та відповідно до норм матеріального права заробітна плата не може бути віднесена до вартості навчання, а чинним трудовим законодавством не передбачена можливість стягнення із працівника нарахованої і виплаченої йому заробітної плати за час виконання трудових обов'язків, а позивачем не надано і судом не встановлено наявності належних та допустимих доказів, які б вказували або встановлювали витрати позивача, пов'язані з навчанням відповідача, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Обставини, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду щодо цього, апеляційна скарга не містить, тому доводи апеляційної скарги, як такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Посилання апелянта відносно того, що інтернатура є обов'язковою формою післядипломної підготовки і невід'ємною складовою процесу підготовки випускників у вищому медичному закладі, тому заробітна плата виплачена під час проходження інтернатури на здобуття практичних навиків, які він отримав у міській стоматологічній поліклініці, за кошти позивача є витратами замовника на навчання колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки згідно до пунктів 8.1,8.2 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я за №367 від 25.12.1997року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.1998року за №246\2686, міністерства, відомства, інші центральні органи виконавчої влади, управління охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрації, області, міські санепідемстанції, обласні, структурні міські підрозділи «фармація» (державні замовники) до 1 лютого кожного року подають до Міністерства охорони здоров'я України заявку на кількість випускників медичних ( фармацевтичних) закладів освіти наступного року відповідно до лікарських (провізорських) спеціальностей.

Державні замовники несуть відповідальність за достовірність поданої заявки. За рік до закінчення навчання, не пізніше 1 серпня кожного року державні замовники відповідно до кількості замовлених спеціалістів подають до Міністерства охорони здоров'я України і закладів освіти перелік конкретних місць працевлаштування та умов, які вони зобов'язані створити випускникам наступного року (забезпеченість житлом, розмір заробітної плати, іншу соціальні гарантії).

Таким чином, нормами матеріального права передбачена відповідальність замовника за працевлаштування та умови роботи замовлених спеціалістів і саме за наказом № 280-к від 01.07.2011 року Управління охорони здоров'я Херсонської облдержадміністрації відповідач був зарахований для проходження інтернатури з 01.08.2011 року із подальшим працевлаштуванням за спеціальністю „стоматологія" в Чорнобаївську лікарню амбулаторію, Білозерського району, база інтернатури визначена - міська стоматологічна поліклініка, інтернатура за рахунок Чорнобаївської лікарні амбулаторії Білозерського району та з початку проходження інтернатури лікарем - інтерном ОСОБА_3 питання компенсації ним позивачу, за умови проходження інтернатури на базі - міської стоматологічної поліклініки сторонами не обумовлювалося.

Окрім того, пунктом 21 зазначеного вище Порядку передбачено, що випускник повинен прибути до місця призначення, зазначений у направлення, у разі, якщо він не прибув з направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин не зазначених у п.9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено за ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати, а матеріали справи свідчать про те, що до ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги про повернення заробітної плати, тому не має передбачених законом підстав вважати, виплачену лікарю - інтерну за час проходження інтернатури заробітну плату, витратами на навчання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Білозерська Центральна Районна Лікарня» відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: