Рішення № 48677273, 30.06.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3883/15-ц

пр. № 2/759/2920/15

30 червня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.;

при секретарі Бандурі Н.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 р. позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Призначити позивачку опікуном рідної сестри ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати її позивачці (сестрі) на виховання, посилаючись на ті підстави, що після смерті матері у 2011 р. молодша сестра позивачки постійно проживає у дідуся і бабусі у м. Ржищеві, там з 2011 р. почала відвідувати загальноосвітню школу. У вихованні, матеріальному забезпеченні і всім необхідним для навчання, відпочинком сестри ОСОБА_4 приймають участь лише чотири особи, позивачка, її чоловік, бабуся та дідусь.

Батько ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дітей до досягнення ними повноліття не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Після смерті матері, відповідач переїхав до м. Києва, від того часу він лише один раз приїздив до своєї доньки у 2014 р., згодом виявилось що даний візит був обумовлений тим, що слухалася справа про стягнення аліментів у Ржищівському міському суді. В гостях у свого батька за 4 роки, що минули дочка була лише декілька раз.

У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали, пояснивши, що вона та її сімя будь-яких перешкод для виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків не чинили. Відповідач з невідомих їм причин свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, зовсім не цікавиться розвитком, станом здоров'я доньки, не дбає про її інтереси, а навпаки, після нечастих телефонних розмов дівчини із батьком, вона завжди перебуває у пригніченому психологічному стані, оскільки відповідач постійно залякує її.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надавши пояснення у письмовому вигляді, позовні вимоги вважає безпідставними. Додав, що ще під час спільного життя із померлою дружиною вони проживали окремо, але її мати постіно з ними сварилася і між ними склалися неприязні стосунки. За час спільного проживання в них народилася спільна дочка яку вони разом виховували, а також дочку від першого шлюбу, яка зараз виступає у якості позивача по справі, різниці у вихованні, матеріальному забезпеченні між доньками не було. Після смерті дружини він переїхав до своїх хворих, похилого віку батьків для їх догляду. Теща дочку не віддала і не віддає. Кожен місяць висилав та висилаю гроші для своєї дочки. З дочкою кожен день спілкується по телефону, приїжджає до неї у школу, вона кожного року зустрічає свята разом зі мною та моїми батьками. Окрім аліментів, я купляю дочці усю електрону техніку та речі для розвитку підлитка. Наркотичні засоби не вживаю. Алкоголними напоями не зловживаю, вживаю лише на свята.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву, просять суд розгляд справи проводити без їх представника, позовні вимоги визнають у повному обсязі, повідомляючи, що позивачку включено до Єдиного електронного банку даних як кандидата в опікуни, піклувальники.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження за НОМЕР_1 від 11.02.2005 р. батьками ОСОБА_4 є батько: ОСОБА_3 та мати: ОСОБА_5 (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про смерть, мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р. (а.с. 9).

Як вбачається з довідки Форми №3 за № 115 від 24.12.2014 р. неповнолітня ОСОБА_4 постійно проживає разом з сестрою, бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно довідки №164 від 25.12.2014 р. дитина навчається в 4 класі Ржищівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Київської області (а.с. 10).

Позивачка працює з 28.11.2013 р. в ПАТ "Альфа-Банк" на посаді старшого спеціаліста відділу продажів продуктів споживчого кредитування управління роздрібних продажів (а.с. 16).

Судом також встановлено, що відповідач працює водієм маршрутного таксі у ПП А.Т.Н. з квітня 2015 р. (а.с.56).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до Пленуму Верховного Суду України, Постанови від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання для його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. В пункті 16 цієї постанови йде мова про те , що ухилення батьків від виконання своїх обов»язків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов»язками.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи: роз»ясніє особам, які беруть участь у справі, їх права та обов»язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В підтвердження належного виконання відповідачем своїх батьківських обов»язків, до суду надано квітанції та пісьмове підтвердження коллег про сплату ним аліментів на потреби свої доньки (а.с. 51-54).

Згідно характеристиці, відповідач зарекомендував себе з позитивної сторони, професійно грамотний водій, до виконання своїх функціональних обов'язків відноситься добросовісно, скарг від пасажирів не надходило. В колективі серед водіїв та колег користується заслуженим авторитетом (а.с. 56).

Отже, з аналізу правових норм, які регулюють вказані правовідносини, вбачається, що для позбавлення батьківсьх прав необхідним фактом є те, що особа має реальну можливість виконати свої батьківські обов»язки, але не вчиняє для цього відповідних дій, не проявляє щонайменшої батьківської турботи, хоча має можливість.

Тоді як, у судовому засіданні встановлено намагання та бажання відповідача на виконання ним батьківських обов»язків по відношенню до дочки ОСОБА_6, коли реалізація таких є ускладненою в силу склавшихся складних між сторонами відносинах та рядом законодавчих процесуальних перепон цьому, що загалом вказує на відсутність беззаперечної вини останнього в нездійсненні належним чином, в повному об»ємі своїх обов»язків по відношенню до дитини.

Крім того, поруч із вказаним, суд враховує в комплексі і те, що відповідач сплачує на утримання доньки аліменти, позитивно характеризується за місцем роботи.

Натомість посилання позивачки на психічний розлад сестри після телефоних розмов із батьком, доведені в належний спосіб не були та не свідчать про підстави позбавлення батьківських прав.

Не були належним чином доведені і посилання позивачки на зловживання відповідачем спиртними напоями, а тому оцінюється судом критично.

Отже, підсумовуючи наведене, оцінюючи з'ясовані обставини справи, що перевірені представленими доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного позову, оскільки належних та допустимих доказів, саме ухилення ОСОБА_3 від виконання ним своїх батьківських обов»язків по відношенню до дочки ОСОБА_4 не встановлено.

Також, суд зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом щодо батьків, з урахуванням наявності наміру виконувати свої батьківські обов'язки, а також те, що відмова у задоволенні позову виявиться в позитивному результаті для дитини, яка повинна мати рідного батька, в якого є права та обов»язки щодо дитини.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 164 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав", ст.ст.10, 30, 60, 61, 88, 179, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: