Рішення № 48675417, 13.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/400/15-ц 13.08.2015 13.08.2015 13.08.2015

Провадження № 22ц/784/1837/15 Суддя першої інстанції Сябренко І.П.

Категорія 24 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 серпня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М,

суддів: Козаченка В.І., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Гордійчук С.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (надалі - ПАТ «Миколаївгаз»), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

17 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який уточнив в подальшому, до ПАТ «Миколаївгаз» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що як на його думку, ПАТ «Миколаївгаз» неправомірно нарахувало йому оплату вартості використаного ним за період 2014 року природного газу за тарифом споживання газу від 2500 куб. м, оскільки за показниками лічильника газу ним використано 2490 куб. м, проте на його звернення відповідач відмовився здійснити перерахунок за нижчим тарифом та повернути йому різницю переплати.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив суд визнати неправомірними дії працівника відповідача начальника Казанківської дільниці газорозподілу ОСОБА_4 щодо нарахування завищеного тарифу з використання природного газу за 2014 рік та відмови в перерахунку за його заявою від 5 лютого 2015 року. Зобов'язати регіональну газову компанію «Миколаївгаз» здійснити перерахунок з оплати за спожитий газ та повернути йому в подвійному розмірі кошти у розмірі 1 141,92 грн. Стягнути з регіональної газової компанії «Миколаївгаз» моральну шкоду в сумі 5000 грн., що полягає у психологічному тиску відповідача щодо сплати послуг за газопостачання за підвищеним тарифом.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги його позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний спосіб захисту порушеного права не відвідає способам захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦК України, оскільки правовідносини сторін є зобов'язальними і за змістом ст. 509 ЦК України саме виконавець має право вимагати виконання договору в частині оплати за надані послуги та відшкодування збитків.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, постільки суд дійшов їх без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах та з порушенням норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 є споживачем природного газу, який постачає відповідач до будинку АДРЕСА_1 в смт. Казанка Миколаївської області на підставі укладеного 14 січня 2006 року договору про надання послуг з газопостачання (а.с. 5-7).

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору роздрібні ціни на природний газ (за наявності лічильника газу і у разі відсутності лічильника газу) для комунально-побутових потреб споживача встановлюються уповноваженим на це органом державної влади - Національною комісією регулювання електроенергетики України ( надалі - НКРЕ).

За результатами визначення річного обсягу використання позивачем природного газу в 2014 році ПАТ «Миколаївгаз» застосувало ОСОБА_3 тариф по сплаті за споживчі послуги за ціною з об'ємом природного газу від 2500 куб. м. до 6000 куб. м, що складає до 1 травня 2014 року - 1.098 грн. за 1 куб.м, а з 1 травня 2014 року - 1.788 грн. за 1 куб.м.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у цивільному судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Частина 1 ст. 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або май нового інтересу, а ч. 2 цієї статті визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

З позовної заяви та встановлених обставин справи вбачається, що позивач звернувся до суду, оскільки вважав, що відповідачем порушено його право, передбачене договором сторін, як споживача послуг з газопостачання, на диференційовану оплату ( ціну) цих послуг залежно від річного об'єму спожитого газу, встановлену НКРЕ. З огляду на це, просив визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку ціни за спожиті послуги неправомірними, зобов'язати відповідача відшкодувати йому майнову шкоду у розмірі різниці в оплаті та, як наслідок таких дій, компенсацію моральної шкоди.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не суперечить положенням ст. 16 ЦК України, а відтак ухвалене районним судом рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) сплачується, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України ( ст. 526 ЦК України).

Як вбачається з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ( надалі - Закону) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписами п. 10 Правил розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами природного газу.

Застосування роздрібних цін, диференційованими залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу(зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.

Газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році.

Визначення річного обсягу використання природного газу здійснюється шляхом додавання обсягу використаного природного газу згідно з показниками лічильника з початку попереднього року до зняття показників лічильника у грудні попереднього року та розрахункового обсягу використання природного газу за не обліковані дні грудня у разі не зняття показників лічильника газу газопостачальним підприємством станом на 1 січня.

Розрахунковий обсяг використання природного газу за необліковані дні розраховується як різниця між контрольними зняттями показників лічильника газопостачальним підприємством у січні поточного року та грудні попереднього року, що помножена на кількість днів, не облікованих до 1 січня поточного року, та поділена на кількість днів між зазначеними контрольними зняттями показників лічильника (п.10 Правил).

Зазначеним пунктом Правил не передбачається визначення річного обсягу використання споживачем природного газу іншим способом, ніж з використанням контрольного зняття показників лічильника газу у грудні попереднього року та у січні поточного року.

Роздрібні ціни на природній газ в 2014 році були встановлені постановою НКРЕ № 812 від 13 липня 2010 року, за якою до 1 травня 2015 року споживач має сплачувати при наявності лічильника газу за умови обсягу споживання газу до 2500 куб.м. на рік - 0.7254 за 1 куб.м., до 6000 куб. м. - 1.098 грн., за постановою НКРЕ № 420 від 3 квітня 2014 року з 1 травня 2015 року необхідно сплачувати за споживання газу до 2500 куб.м. на рік - 1.089 грн., за 1 куб.м.; до 6000 куб. м. - 1.788 грн. за 1 куб.м.

Оскільки зняти контрольні показання лічильника газу безпосередньо 1 січня у позивача об'єктивно не представлялось можливим, то показання на зазначену дату за не обліковані дні визначалися відповідачем за відповідними розрахунками з урахуванням контрольних показань лічильника газу, зафіксованих представником газопостачальника.

Таким чином, з огляду на встановлений Правилами порядок розрахунку річного обсягу споживання природного газу для потреб населення регіональна газова компанія «Миколаївгаз» при визначенні річного обсягу споживання газу для позивача правильно керувалася п. 10 Правил та визначила, що річний обсяг позивача перевищує 2500 куб. м на рік, а відтак застосувала відповідну ціну за 1 куб.м, встановлену наведеними вище постановами НКРЕ.

Отже, колегія суддів, дійшла висновку, що дії відповідача щодо розрахунку за 2014 рік річного обсягу споживання природного газу для позивача, виходячи з обсягу споживання, який перевищує 2500 куб. м на рік, та застосування відповідних роздрібних цін за такий об'єм споживання газу є правомірним, а тому позовні вимоги про визнання таких дій та відмови у перерахунку неправомірними задоволенню не підлягають.

Посилання ОСОБА_3 на власні розрахунки обсягу споживання природного газу, за якими обсяг споживання за 2014 рік складає 2490 куб. м., тобто не перевищує 2500 куб.м, не можна взяти до уваги, оскільки такі розрахунки виконані ним без урахування механізму такого розрахунку, визначеного Правилами.

Оскільки в задоволенні позовних вимог про визнання дій неправомірними слід відмовити, а позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок оплати за спожиті послуги з газопостачання за 2014 рік, повернути надмірно сплачені кошти та компенсувати моральну шкоду є похідними від цих вимог, то позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

За таких обставин, рішення місцевого суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2015 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позовним вимог ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: