Постанова № 48674757, 21.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/347/14-п 21.02.2014 21.02.2014 21.02.2014

Номер провадження: 33/784/47/14

Справа № 33/784/47/14 суддя суду 1 інстанції Крутій Ю.П.

Категорія:ст.130 ч.1 КУпАП суддя апеляційного суду Погорєлова Г.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М. за участі секретаря Параконного О.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянув справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 1 року позбавлення права керування транспортними засобами

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеною постановою судді Голяк С.С. визнаний винним у тому, що 31.12.2013 р., о 22 год. 30 хв., в м. Миколаєві по вул. Космонавтів перетин з вул. Нагорною, керував автомобілем ВАЗ 2121 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння. Згідно з результатами алкотестеру «Драгер» показник алкоголю в крові ОСОБА_2 складав 0,23 проміле. Факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння підтверджено висновком медичного огляду № 1420 від 31.12.2013 р.

Зазначеними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді в частині накладеного стягнення змінити з позбавлення права керування транспортними засобами на адміністративний арешт на строк 7 діб. Посилається на те, що на даний час не працевлаштований, має на утриманні трьох дітей, два з яких малолітні. Також зазначає, що автомобіль є єдиним джерелом отримання доходів, а позбавлення його права керування транспортними засобами поставить родинну у вкрай скрутне матеріальне становище.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який змінив вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга (з урахуванням зміни вимог апелянтом) підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 поставлено у провину керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння з вмістом алкоголю в крові 0,23 проміле, що на 0,03 проміле перевищує показник, за яким встановлюється стан алкогольного сп'яніння (0,2 проміле), згідно з п.2.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09.09.2009 р. № 400/666.

У висновках щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 31.12.2013 р., о 23 год. 05 хв. лікарем Миколаївського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_3 зафіксовано стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 (а.с.3) Однак, матеріали справи не містять акту медичного огляду № 1490, зокрема, щодо дослідження біологічного середовища та відповідних показників, на підставі чого зроблені зазначені висновки.

З наданої ОСОБА_2 виписки з його медичної карти вбачається, що 01.01.2014 р., о 01 год. 05 хв. в тому ж медичному закладі, тим же лікарем проведено медичний огляд. Встановлено, що ОСОБА_2 перебував в тверезому стані (а.с.14).

ОСОБА_2 в апеляційному суді пояснив, що напередодні Нового року - 31.12.2013 р., у нічній час, вжив бокал шампанського у родинному колі. У зв'язку з тим, що виникла потреба привести пристрій для прогрівання вуха хворому малолітньому сину, поїхав на автомобілі до родичів. Був зупинений працівниками ДАІ, які двічі перевірили його на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Драгер». Один раз показник вимірювання був 0,23 проміле, другий раз - 0,21 проміле. Працівники ДАІ возили його в наркологічний диспансер. Там погодився, щоб у нього не відбирали кров для дослідження через те, що результати надаються лише наступного дня, а автомобіль одразу доправляється на штраф майданчик. За знаходження автомобіля на штраф майданчику треба сплатити 450 грн. Таких грошей у нього немає. Тому лікар в акті за його згодою зазначив про його перебування в стані алкогольного сп'яніння.

Однак, незабаром самостійно пройшов освідування у того ж лікаря. Цього разу відбиралася кров для дослідження. Лікар встановив про перебування його в тверезому стані.

Викладене свідчить про наявність сумнівів щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, щодо достовірності цифрового показника спеціального технічного засобу з огляду на можливість похибки та на сам цифровий показник - 0,23 проміле, що є наближеним до 0,2 проміле, за яким не встановлюється стан алкогольного сп'яніння. Крім того, відсутня можливість перевірити, чи є застосований до ОСОБА_2 спеціальний технічний засіб дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, оскільки модифікація алкотестеру «Драгер» в протоколі про адміністративне правопорушення зазначена нерозбірливо.

Враховуючи наведене та положення ст. 63 Конституції України про необхідність тлумачення усіх сумнівів щодо доведення винуватості особи на її користь, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 (з урахуванням зміни вимог) задовольнити.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2014 р. відносно ОСОБА_2 скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Погорєлова Г.М.