Рішення № 48674127, 13.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/11806/14-ц 13.08.2015 13.08.2015 13.08.2015

Провадження № 22ц/784/1320/15 Суддя першої інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 серпня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М,

суддів: Козаченка В.І., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Гордійчук С.С.,

за участю відповідачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (надалі - Банк), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

4 грудня 2014 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 10 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 8 271 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,70% строком до 10 жовтня 2014 року.

10 жовтня 2007 року в забезпечення умов кредитного договору між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким остання зобов'язалась перед Банком відповідати за невиконання позичальником його кредитних зобов'язань, що виникли з кредитного договору.

В порушення умов кредитного договору відповідачі своїх зобов'язань за кредитним договором не виконали, у зв'язку з чим станом на 24 листопада 2014 року виникла заборгованість перед Банком в розмірі: 1574 дол. США 85 цнт., що еквівалентно 23 718.49 грн. - заборгованість по кредиту та процентам, 3384 грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом.

Посилаючись на викладене, Банк просив суд стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку суму зазначеної заборгованості за кредитним договором.

Позичальник вимог позову не визнав повністю, посилаючись на повну сплату заборгованості за кредитним договором.

Поручитель просив вважати поруку припиненою, оскільки кредитор збільшив обсяг відповідальності поручителя, збільшивши в односторонньому порядку без згоди позичальника процентну ставку за користування кредитними коштами.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку кредитну заборгованість в сумі 1 574,85 дол. США, що еквівалентно 23 718 грн. 49 коп., а саме 1 544,52 дол. США, що еквівалентно 23 261 грн. 70 коп. - заборгованості по кредиту; 30,33 дол. США, що еквівалентно 456 грн. 79 коп. - заборгованості по процентам, а також 3 354 грн. 16 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 24 листопада 2013 року по 24 листопада 2014 року та 30 грн. 59 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам з 12 липня 2013 року по 21 жовтня 2014 року.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.

Також розподілено судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2015 року до участі у справі було залучено правонаступника позивача - товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, не погоджуючись з розміром заборгованості, яка нарахована Банком, виходячи з підвищеної вдвічі процентної ставки за користування кредитними коштами, просив скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 8271 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,70% строком до 10 жовтня 2014 року (надалі - Договір) (а.с.14-18).

Позичальник зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти шляхом ануїтетних платежів у розмірі 155.00 дол. США. Розмір цих платежів може змінитися у випадку зміни процентної ставки згідно із п.п. 1.3.1 10.2 цього Договору ( п. 1.2.2 Договору).

Задовольняючи позовні вимоги Банку в частині стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно встановивши, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з виконанням умов кредитного договору, дійшов висновку, що внаслідок неналежного виконання позивачем таких умов щодо повернення суми кредиту, процентів за його користування та пені, з останнього підлягає стягненню нарахована Банком сума заборгованості. При цьому суд погодився з Банком, що розрахунок такої заборгованості є правильним.

Проте, погодитися повністю з такими висновками суду не можна, постільки суд першої інстанції дійшов їх без повного та всебічного з'ясування обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, перевірки доводів відповідача, а також без дослідження та правової оцінки умов кредитного договору щодо односторонньої зміни Банком процентної ставки та процедури підвищення процентної ставки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Положення ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Так, відповідно до п. 1.3.1 Договору за використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 11.7 процентів річних. По закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2 даного Договору. У випадку, якщо Банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п. 10.2 даного Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому періоді.

Проценти нараховуються на суму кредиту, що надана Банком позичальнику і ще не повернута останнім у власність Банку відповідно до умов Договору (п. 1.3.3 Договору).

Зі змісту п. 10.2 Договору вбачається, що сторони погодили, що протягом дії цього Договору Банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, зокрема: порушення позичальником кредитної дисципліни, тобто неналежне виконання умов цього Договору. Проте, Банк може збільшити розмір процентної ставки за договором тільки у виписаному у Договорі порядку, а саме: Банк не пізніше 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє рекомендованим листом за адресою позичальника про встановлення нової процентної ставки із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки.

Про збільшення процентної ставки Банк протягом 7 календарних днів з дати її збільшення письмово повідомляє позичальника шляхом направлення останньому поштою відповідного повідомлення банку за адресою позичальника. В такому повідомленні Банком зазначається новий розмір процентної ставки та дата, з якої розпочато застосування цього нового розміру ставки (а.с. 17).

Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості за договором кредиту процентна ставка за весь період виконання зобов'язань за кредитним договором Банком розмір процентної ставки збільшувався вдвічі, тобто до 23.400 (11.7х2) процентів періодично в різні періоди, починаючи з 10 лютого 2010 року по 10 листопада 2014 року.

Проте, матеріали справи не містять та Банком не надані суду належні та допустимі докази, які б підтверджували виконання Банком визначеної договором кредиту, зокрема п.п. 1.3.1 та 10.2, процедури повідомлення ОСОБА_3 про підвищення процентної ставки та дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора.

Зі тверджень ОСОБА_3 його не повідомляли про збільшення процентної ставки, а відтак він намагався сплачувати щомісячний платіж у розмірі, встановленому договором.

Посилання Банку на письмовий лист на адресу позичальника від 22 лютого 2008 року, за змістом якого Банк повідомляє, що у випадку прострочення сплати платежів за кредитним договором, банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме підвищенні проценти, не може бути прийнятий до уваги, оскільки узгоджена сторонами за договором кредиту процедура повідомлення позивальника про підвищення процентів передбачає інший порядок такого повідомлення (а.с. 110).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами кредитного договору були узгоджені умови одностороннього підвищення процентної ставки у разі неналежного виконання зобов'язання позичальником, однак Банком була не виконана процедура повідомлення позичальника про підвищення процентної ставки ( її розмір, час впровадження), що встановлено умовами Договору, як до наміру Банку підвищити процентну ставка, так і після її підвищення, а тому обрахування заборгованості з процентної ставки у розмірі 23.4%, на думку колегія суддів, є безпідставним.

З урахуванням перерахунку процентів за користування кредитними коштами, виходячи з кредитної ставки, передбаченої кредитним договором, тобто 11.7%, переплата за цим платежем складає 153.88 дол. США. На цю суму, колегія суддів вважає можливим зменшити суму заборгованості за кредитом з 1544.52 дол. США до 1390.88 дол. США.

Оскільки заборгованість за процентами у позичальника відсутня, то пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам не підлягає задоволенню.

За такого, колегія суддів вважає, що вимоги Банку про стягнення з позичальника суми заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме: 1390.64 дол. США - заборгованість за кредитом та 3354.16 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом.

Посилання ОСОБА_3 на розрахунок заборгованості з урахуванням коливання курсу долару США не можуть бути взяті до уваги, оскільки умовами кредитного договору перерахунок заборгованості у зв'язку з підвищення курсу долару США порівняно до національної валюти України сторонами не передбачено.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_3 з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду не є предметом апеляційного розгляду, оскільки сторонами не оскаржувалося.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2015 року скасувати в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованість станом на 24 листопада 2014 року за договором про надання споживчого кредиту № 11231806000 від 10 жовтня 2007 року у сумі 1390.64 дол. США, що еквівалентно 20 944 грн. 15 коп. та 3 354 грн. 16 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а всього 24 298 ( двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто вісім грн.) 31 коп.

В іншій частині указане рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді