Ухвала суду № 48668071, 18.08.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 458/249/15-к Головуючий у 1 інстанції: Строна Т.Г.

Провадження № 11-кп/783/676/15 Доповідач: Гаврилов В. М.

Категорія ч.2 ст.191,ч.1 ст.366 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі суддів Гаврилова В.М., Ревера В.В., Михалюка В.О., при секретарі Мазур-Іванько Ж.В., з участю прокурора ЯворськогоС.М., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження №12013150340000563 за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимої, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимої на ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 27 березня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст.191 ч.2, 366 ч.1 КК України на підставі п.п. «в» і «г» ст.1, ст.8 Закону України « Про амністію в 2014 році» і провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_2 вважає, що її причетність до вчинення кримінальних правопорушень, зазначених в обвинувальному акті жодними доказами не доведена, а суд зазначені обставини не перевірив, не надав оцінки грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства під час досудового слідства, звертає увагу на те, що вона та ОСОБА_3 підписували процесуальні документи під впливом обману та тиску слідчих та працівників прокуратури, в тому числі і заяви про застосування амністії. Судом не було належним чином роз'яснено, що фактично своїм рішенням про застосування амністії він визнає їх винними у вчиненні кримінальних правопорушень, які вони не вчиняли, та що це тягне за собою відповідні наслідки - звільнення з займаних посад і вона просить скасувати ухвалу місцевого суду на призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, хоча вчасно була повідомлена про час та місце розгляду апеляційних скарг і подала заяву про відмову від своєї апеляційної скарги та подальший розгляд без її участі.

Апелянт вправі відмовитись від апеляційної скарги, але оскільки є ще одна апеляційна скарга, провадження по ній продовжується.

Заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_2 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, розглянувши кримінальне провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала про застосування амністії відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасуванню з наступних підстав.

ОСОБА_3 відмовилась від своєї апеляційної скарги, але відповідно до ч.2 ст. 404 КПК України якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

За ухвалою суду ОСОБА_2 працюючи на посаді директора Боринського НВК Турківського району, Львівської області, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів та з метою одержання неправомірної вигоди для своєї сім'ї, в порушення вимог ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», видала наказ про призначення свого чоловіка ОСОБА_4 на посаду сторожа Боринського НВК на 0.5 ставки та щомісячно, в період часу з 01.10.2009 року по 01.09.2011 року затверджувала своїм підписом та печаткою табелі використання робочого часу тех. працівників, в яких містилися неправдиві відомості щодо обліку та використання робочого часу ОСОБА_4, а саме: 15 січня, 1-3, лютого, 1-3 березня,1,2 квітня, 1-3 червня, 1,2 липня, 16,17 вересня, 18-22,25-27 жовтня, 1-3 грудня 2010 року,17 січня, 15-17 лютого, 17,18 березня, 17-19 травня 2011 року, хоча достовірно знала про те, що вказані відомості недостовірні, оскільки ОСОБА_4 перебував у ці дні на основному місці роботи, у наслідок чого йому безпідставно була нарахована та виплачена заробітна плата на суму 8036 грн.

ОСОБА_3, працюючи заступником директора по громадській частині-завгоспом Боринського НВК Турківського району, Львівської області, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам служби, в порушення п.3.8 посадової інструкції завгоспа, в період часу з 01.10.2009 року по 01.09.2011 року свідомо вносила в табелі використання робочого часу тех. працівників неправдиві відомості щодо обліку та використання робочого часу ОСОБА_4, а саме: 15 січня, 1-3, лютого, 1-3 березня,1,2 квітня, 1-3 червня, 1,2 липня, 16,17 вересня, 18-22,25-27 жовтня, 1-3 грудня 2010 року,17 січня, 15-17 лютого, 17,18 березня, 17-19 травня 2011 року, хоча достовірно знала про те, що вказані відомості недостовірні, оскільки ОСОБА_4 перебував у ці дні на основному місці роботи, у наслідок чого йому безпідставно була нарахована та виплачена заробітна плата на суму 8036 грн.

В порушення вимог ст.1 Закону України « Про амністію в 2014 році» та ч.2 ст.3 Закону України « Про застосування амністії в Україні» суд не дослідив і не з'ясував доведеність вини обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень та звільнив їх не від відбування призначеного покарання, а від відповідальності.

Крім того в порушення вимог ст.ст.107,412 КПК України в матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації на якому зафіксовані судові провадження в суді першої інстанції за 26 та 27 березня 2015 року.

Оскільки відсутність технічного носія інформації є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства яке, відповідно з вимогами п.7 ч.2 ст.412, ст.415 КПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів не входить в обговорення інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, які можуть бути враховані при новому розгляді кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2, задовольнити - ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 27 березня 2015 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звільнення їх від кримінальної відповідальності за ст.ст.191 ч.2, 366 ч.1 КК України на підставі п.п. «в» і «г» ст.1, ст.8 Закону України « Про амністію в 2014 році» та закриття провадження у справі - скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Гаврилов В.М. Ревер В.В. Михалюк В.О.