Ухвала суду № 48664561, 20.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/2172/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 335/2172/15-к Слідчий суддя Геєць Ю.В.

Провадж. №11сс/778/261/15 Доповідач 2 інст. Тютюник М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Тютюник М.С.,

суддів Симонця О.І., Булейко О.Л.,

при секретарі Ігнатенко І.В.

розглянула 19 березня 2015 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в режимі відеоконференції з СІЗО-10 УДПтС України в Запорізькій області матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката Беклеміщева С.О., в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року, якою обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Коваль Д.П.,

адвокат Беклеміщев С.О.,

обвинувачений ОСОБА_3

В апеляційній скарзі, адвокат Беклеміщев С.О. посилається на незаконність та необгрунтованість ухвали, істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, залишення поза увагою всіх обставин справи, які свідчать про відсутність ризиків, вказаних в клопотанні слідчого. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України за наступних обставин.

Так, 09 березня 2015 року, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вступили між собою в злочину змову, направлену на напад з метою заволодіння чужим майном, розподіливши між собою ролі.

Згідно розподілу ролей ОСОБА_6 за допомогою соціальної мережі "VK", домовилась про зустріч з потерпілим ОСОБА_8 вдома у останнього, після чого разом з ОСОБА_7 прибули на таксі до АДРЕСА_1, де мешкає потерпілий.

В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, згідно злочинної домовленості, прибули до кв. АДРЕСА_1, а саме до помешкання ОСОБА_8 Знаходячись в квартирі потерпілого, ОСОБА_7, зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_4, а в подальшому відправила останньому смс повідомлення з номером квартири, де мешкають потерпілі, що було певним сигналом для дій ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Приблизно о 23 годині 45 хвилин, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, отримавши смс повідомлення від ОСОБА_7 маючи при собі пневматичний пістолет, який зовнішньо по конструкції схожий на пістолет "ПМ", разом прибули до приміщення квартири, де знаходились потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7

Діючи умисно, за попередньою домовленістю, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 подзвонив у двері кв. АДРЕСА_1, на що ОСОБА_10 відчинив двері. При цьому ОСОБА_4 погрожуючи останньому предметом, схожим на пістолет "ПМ", наказав впустити його, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до приміщення квартири, на що останній був вимушений виконати вимоги ОСОБА_4 Таким чином ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проникли до квартири АДРЕСА_1.

Проникнувши до помешкання потерпілих, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, продовжуючи діяти умисно, погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, а саме: демонструючи пістолет, погрожували його застосуванням. Крім того, останні нанесли декілька ударів ногами в живіт потерпілому ОСОБА_8, а ОСОБА_4 наніс удар пістолетом по голові ОСОБА_10, тим самим придушили волю потерпілих до опору.

Подолавши опір потерпілих, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, доводячи свій злочинний намір до кінця, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості відкрито заволоділи майном, що належить потерпілому ОСОБА_8, тим самим завдавши останньому збитку на загальну суму 6180 гривень.

А також заволоділи майном, що належить потерпілому ОСОБА_10, а саме: мобільним телефоном фірми "НТС", у корпусі білого кольору, вартістю 2000 гривень;

Після чого втекли з квартири та разом зникли з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

10 березня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080060001157 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 187 КК України.

10 березня 2015 року о 22 годині 15 хвилин ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11 березня 2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

12 березня 2015 року слідчий СВ Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в обгрунтування якого вказав на обгрунтованість підозри ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя в ухвалі вказав на доведеність в клопотанні слідчого обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, їх підтвердження зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні. Слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 08 травня 2015 року з одночасним визначенням застави в розмірі 97 440 грн. і покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,3,4,8, ч.5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши всі обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, вислухавши думки підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги, прокурора, який вважав ухвалу законною та обґрунтованою колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про наявність достатніх підстав для тримання ОСОБА_3 під вартою, являється обґрунтованим.

В силу ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

При обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримано вимог ст.ст. 176, 177, 183, 184,194 КПК України.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчий суддя погодився з доводами сторони обвинувачення в особі слідчого та прокурора щодо обґрунтованості підозри, яка була висунута ОСОБА_3

Колегія суддів вважає вірними наведений висновок слідчого судді, оскільки обґрунтованість підозри підтверджується наявними у провадженні доказами, а саме показами потерпілих, свідка, протоколами пред'явлення особи для впізнання.

Слідчим, прокурором наведені переконливі дані про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, що перевірено слідчим суддею.

З урахуванням особливої тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , очікуваного покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років із конфіскацією майна у разі визнання підозрюваного винним, відсутність у останнього місця роботи у сукупності із корисливістю злочину, судова колегія прийшла до висновку про наявність встановлених слідчим суддею ризиків щодо негативної поведінки підозрюваного.

За вказаних обставин колегія вбачає наявність підстав вважати, що при застосуванні відносно ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу не буде досягнуто мети дієвості даного провадження та не буде забезпечено належної процесуальної поведінки підозрюваного, а отже доводи захисника з приводу можливості застосування до ОСОБА_3 іншого альтернативного запобіжного заходу є безпідставними.

Згідно вимог ст. 197 КПК України, з урахуванням кількості по справі підозрюваних та інших обставин щодо обсягу необхідних для виконання слідчих дій, суддя обґрунтовано застосував строк тримання під вартою - шістдесят днів.

Наведена в оскаржуваній ухвалі позиція слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 176-178, 183 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи захисника про незаконність та немотивованість ухвали слідчого судді є необґрунтованими, оскільки вони повністю спростовані при апеляційному розгляді справи та матеріалами кримінального провадження.

Твердження апелянта про невідповідність застосованого запобіжного заходу особі підозрюваного слід вважати непереконливими.

Слідчий суддя врахував молодий вік підозрюваного, не працевлаштованість останнього, відсутність постійного джерела прибутку.

Позитивні відомості стосовно особистості ОСОБА_3, а саме міцність соціальних зв'язків, позитивні характеристики та відсутність судимостей враховані судом у сукупності з іншими обставинами.

Відшкодування збитків потерпілим не спростовують висновків слідчого судді про наявність певних ризиків.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, відповідно до вимог КПК України, законно застосував запобіжний захід - тримання під вартою.

При цьому, відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначив розмір застави, за умови внесення якого ОСОБА_3 звільняється з-під варти.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при ухваленні оскаржуваного рішення колегією суддів не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу адвоката Беклеміщева С.О. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С у д д і:

М.С. Тютюник О.І. Симонець О.Л. Булейко