Ухвала суду № 48661817, 08.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-3603/09 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретаріО.Г. Хрімлі, Н.М. Літвіної, М.В. Межевича, К.В. Черняк,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «Омко»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідністю «Омко»звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року адміністративний позов задоволений у повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0000662330/0 від 13.06.2008 року, № 0000672330/0 від 13.06.2008 року, № 0000652330/0 від 13.06.2008 року. Стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ «Омко» документально підтверджений розмір судових витрат - 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у м. Вінниці звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, актом ДПІ у м. Вінниці № 1173/2330/33209344 від 04.06.2008 року виїзної позапланової перевірки ТОВ «Омко»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.06.2005 року по 01.04.2008 року встановлено порушення позивачем п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування на суму 268838 грн., а саме: за грудень 2007 року -на 5419 грн.; січень 2008 року -на 79992 грн.; лютий 2008 року -на 136060 грн.; березень 2008 року -на 47367 грн. У порушення п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на 381694 грн., в т.ч. : за січень 2007 року -на 8047 грн.; за лютий 2007 року -на 14470 грн.; березень 2007 року -на 16280 грн.; травень 2007 року -на 140087 грн.; липень 2007 року -на 27201 грн.; грудень 2007 року -на 20453 грн.; січень 2008 року -на 74262 грн.; лютий 2008 року -на 17512 грн.; березень 2008 року -на 63382 грн. У порушення п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п . 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 248067 грн. в т.ч.: грудень 2006 р. -72299 грн., січень 2007 р. -153574 грн., лютий 2007 р. -62679 грн.; червень 2007 р. -39504 грн., з урахуванням податкового повідомлення-рішення № 0007421530/0 від 09.10.2007 року на суму 79992 грн. за серпень 2007 року, прийнятого за наслідками документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 09.10.2007 року за № 257/15-212. У порушення п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суб'єктом господарювання занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду по податковій декларації з ПДВ складає 33625 грн. в т.ч.: за квітень 2007 р. -на 10750 грн.; за серпень 2007 р. -на 6846 грн.; за жовтень 2007 р. -на суму 16029 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000662330/0 від 13.06.2008 року, яким за порушення п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 12 міс. 2007 -на 5419 грн.; 1 міс. 2008 -на 79992 грн.; 2 міс. 2008 - на 136060 грн.; 3 міс. 2008 -на 47367 грн., всього -268838 грн.;

№ 0000672330/0 від 13.06.2008 року, яким встановлено порушення п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації ТОВ «Омко»збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 12 міс. 2006 -72299 грн., 1 міс. 2007 -153574 грн., 2 міс. 2007 - 22192 грн., всього -248064 грн.;

№ 0000652330/0 13.06.2008 року, яким за порушення п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Омко»за платежем -податок на додану вартість по вітчизняних товарах визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем -33625 грн., за штрафними санкціями -16813 грн., на загальну суму -50438 грн.

Порушення виникли внаслідок того, що платником при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки побутового обладнання, на митній території України використано продажну вартість побутового обладнання, встановлену на основі усної домовленості з покупцем, проте не враховано при цьому зміни внесені до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Згідно п. 1.20.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», звичайною, якщо не встановлено цим пунктом інше, вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Судом першої інстанції вірно визнані безпідставними посилання відповідача на п.п.1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що у разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання є безпідставним, оскільки у відповідності до ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Посилання відповідача на п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими, оскільки даною нормою визначено порядок нарахування податку на додану вартість для товарів, які імпортуються на митну територію України, тобто перебувають під митним контролем, а не для товарів, які вже імпортовані і розмитнені на території України та митний контроль щодо яких закінчився.

ТОВ «Омко»сплатило ПДВ при розмитнені імпортованих товарів.

Митна вартість застосовується для нарахування податків і зборів для товарів, які перебувають під митним контролем, оскільки у відповідності до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Побутове обладнання, у зв'язку з реалізацією якого виникло бюджетне відшкодування, не перебувало під митним контролем в момент продажу, оскільки митний контроль у відповідності до ст. 43 Митного кодексу закінчився до його продажу.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про те, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідністю «Омко»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень обґрунтований.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «Омко»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 13 квітня 2010 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді Н.М. Літвіна

М.В. Межевич