Ухвала суду № 48661806, 12.08.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Карпенко О.М.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року справа №234/7683/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Васильєвої І.А.,

суддів Василенко Л.А., Жаботинської С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2015 р. у справі № 234/7683/15-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про визнання противоправним постанови про арешт майна та скасування постанови державного виконавця про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2015 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції в Донецькій області (надалі - відповідач, ВДВС) в якому просив визнати постанову ВП №46652314 від 05.05.2015 року державного виконавця Краматорського міського управління юстиції ГУЮ Міністерства юстиції України в Донецькій області Богельської Л.В. протиправною та скасувати її, як таку, що не відповідає діючому законодавству України та зобов'язати Краматорське міське управління юстиції ГУЮ Міністерства юстиції України в Донецькій області відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (арк.. справи 2).

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (арк..с прави 20).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в діях відповідача не вбачається порушень прав позивача, арешт державним виконавцем накладено на законних підставах та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач з таким рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом не враховано вимоги п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» якою встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що державний виконавець, встановивши, що особа, у відношенні якої видано виконавчий документ, не ідентифікується з даними, які зазначені у виконавчому документі, не виконав приписи п.6 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та не звернувся за роз'ясненням з метою встановити, у відношенні прав і обов'язків якого ОСОБА_2 винесено судове рішення (арк.. справи 23).

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

05.05.2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Богельською Л.В., з метою фактичного виконання рішення Краматорського міського суду, керуючись ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зазначену постанову 08.05.2015 року позивач знайшов у своїй поштовій скринці за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова не дозволяє достовірно встановити, чиїх прав та обов'язків вона стосується, оскільки постанова адресована ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, однак ОСОБА_2 ніколи за вказаною у постанові адресою не був зареєстрований та тимчасово не перебував.

Позивач вважає зазначену постанову незаконною, а тому звернувся до суду за захистом свої порушених прав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у даній справі оскаржується рішення державного виконавця у виконавчому провадженні № 46652314 від 05.05.2015 року щодо виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 грудня 2014 року по цивільній справі № 2/234/5129 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Краматорськтеплоенерго» заборгованості у розмірі 12 428,33 грн. (арк.. справи 3).

Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 383 Цивільно-процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ОСОБА_2 на підставі виконавчого документа є стороною виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи те, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувану постанову необхідно скасувати і закрити провадження у справі.

Позивачу роз'яснити його право щодо звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 157, 160, 195, 197, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2015 р. у справі № 234/7683/15-а - задовольнити частково.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2015 р. у справі № 234/7683/15-а - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про визнання противоправним постанови про арешт майна та скасування постанови державного виконавця про арешт майна - закрити.

Роз'яснити позивачу право звернення з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів І.А. Васильєва

Л.А. Василенко

С.В. Жаботинська