Рішення № 4866138, 10.09.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.2009 Справа № 12/84

за позовом закритого акціонерного товариства „Котнар”, с. Мужієво Берегівського району

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько –Американське підприємство „Сільськогосподарська виробничо –переробна компанія „Берег –Фудс”, с. Мужієво Берегівського району

про стягнення (повернення) 250 000 грн. поворотної фінансової допомоги.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –Фазекош Н. В., (представник за довіреністю № 15/05 від 15.05.2009 року)

Від відповідача –Товтин С. В., (представник за довіреністю № 07/09 від 07.09.2009 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов закритим акціонерним товариством „Котнар”, с. Мужієво Берегівського району до товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько –Американське підприємство „Сільськогосподарська виробничо –переробна компанія „Берег –Фудс”, с. Мужієво Берегівського району про стягнення (повернення) 250 000 грн. поворотної фінансової допомоги.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи та подала перелік майна для накладення на нього арешту (заява вх. № 6923 від 10.09.2009 року).

Письмовим відзивом на позов (вх. № 6861 від 08.09.2009 року) представник відповідача визнає борг в повному обсязі та не заперечує проти забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно підприємства.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/84

від 10.09.2009 року

Заборгованість відповідача в сумі 250 000 грн. –основного боргу щодо повернення, згідно договору № 1 від 01.06.2009 року, поворотної фінансової допомоги, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актом звірки з контрагентом станом на 16.07.2009 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є повернення поворотної фінансової допомоги (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача повернути поворотну фінансову допомогу є безспірним.

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/84 від 10.09.2009 року

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

В судовому засіданні представник позивача повторно звернув увагу суду щодо розгляду клопотання позовної заяви про вжиття заходів забезпечення позову, просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: обладнання для пастеризації овочів у скляних банках та обладнання для наклейки етикеток.

Окрім мотивів необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначених в заяві, представник позивача обгрунтовує її правомірність Роз’ясненням ВГСУ від 23.08.1994 року № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.

До того ж , наявність правових підстав забезпечують положення ст. ст. 66, 67 ГПК України.

Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Обставини (окрім відсутності коштів боржника) необхідності забезпечення позову вказані позивачем у заяві № 224 від 20.08.2009 року.

Беручи до уваги вищевикладене (у сукупності) наявні обставини, що склались в результаті слухання справи і дослідження матеріалів справи у судовому засіданні, суд вважає за доцільним задоволити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача а саме: обладнання для пастеризації овочів у скляних банках та обладнання для наклейки етикеток.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. ст. 2, 23 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 66, 67, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/84 від 10.09.2009 року

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Накласти арешт на майно, а саме: обладнання для пастеризації овочів у скляних банках та обладнання для наклейки етикеток товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько –Американське підприємство „Сільськогосподарська виробничо –переробна компанія „Берег –Фудс” (с. Мужієво Берегівського району, вул. Ф. Ракоці, 239, р/р 26003299056641 в „Укрсоцбанк” м. Берегово, МФО 312011; код ЄДРПОУ 33698164).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько –Американське підприємство „Сільськогосподарська виробничо –переробна компанія „Берег –Фудс” (с. Мужієво Берегівського району, вул. Ф. Ракоці, 239; код 33698164) на користь закритого акціонерного товариства „Котнар” (с. Мужієво Берегівського району, вул. Ф. Ракоці, 274/а; код 22091380) суму 250 000 (двісті п’ятдесят тисяч грн.) –основного боргу та 2 500 (дві тисячі п’ятсот грн.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. Попередити відповідача та інших причетних осіб про відповідальність за дії направлені на порушення вимог цього рішення.

5. Дія заходу до забезпечення позову визначеного в п. 2 скасовується стягненням (погашенням) присудженої суми.

Рішення підлягає обов’язковому виконанню згідно ст.ст. 2, 3, 6, 9 Закону України „Про виконавче провадження”.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.