Постанова № 48654899, 13.08.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2015 р. Справа № 914/1980/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді Гнатюк Г.М.

суддів- Кордюк Г.Т.

- ОСОБА_1

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального товариства Новояворівськжитло,

м. Новояворівськ №326 від 13.07.2015 року.

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2015 року

у справі № 914/1980/15

за позовом: Приватного підприємства Астра, м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства Новояворівськжитло, м. Новояворівськ, Львівська область

про стягнення 162876,34 грн. заборгованості за договором на ремонт і технічне обслуговування ліфтів № 7 від 03.08.2012 року.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник

від відповідача: не зявився (ОСОБА_3 представник, який був присутній в судовому засіданні 11.08.2015р.)

23.07.2015р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Комунального підприємства «Новояворівськжитло» на рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2015р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_4 При цьому, відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, до складу колегії входять судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою суду від 27.07.2015р. зазначена апеляційна скарга призначена до розгляду на 11.08.2015р.

У звязку з перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року у склад колегії для розгляду вказаної справи внесено зміни, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді Кордюк Г.Т. та Кравчук Н.М.

В судове засідання 11.08.2015р. зявилися представники сторін, яким розяснено їх права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України та які надали суду усні пояснення. При цьому, на виконання вимог ухвали суду відповідачем подано довідку Управління Державної казначейської служби України у Личаківському районі м.Львова від 11.08.2015р. №03-58/73 про зарахування сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №27 від 16.07.2015р. в сумі 1628,76грн. до Держаного бюджету України.(вх.№01-04/4981/15 від 11.08.2015р.)

В судовому засіданні 11.08.2015р. оголошено перерву до 13.08.2015р.

13.08.2015р. в судове засідання зявився лише представник позивача. Представник відповідача (скаржника) не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання 13.08.2015р., хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. Враховуючи, що явка повноважних представників сторін в судове засідання 13.08.2015р. не була визнана судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2015р. у справі №914/1980/15 (суддя Кидисюк Р.А.) позов задоволено повністю та стягнено з Комунального підприємства Новояворівськжитло на користь позивача Приватного підприємства Компанія Астра 136843,38 грн. основного боргу, 15623,93 грн. інфляційних нарахувань, 10409,03 грн. пені та 3257,53 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Оскільки відповідачем не подано доказів виконання грошових зобовязань по оплаті послуг за договором на ремонт і технічне обслуговування ліфтів, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення боргу, інфляційних нарахувань та пені за несвоєчасне виконання зобовязань.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Комунальне підприємство Новояворівськжитло оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у звязку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема зазначає, про те, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_5 виконаних робіт сторонами не підписувалися, а отже виконані позивачем роботи не прийняті, у звязку з чим відсутні підстави для їх оплати. При цьому відповідач зазначає, що Акти-рахунки ним також не підписані, а отже не узгоджені. Крім цього, вважає безпідставними вимоги позивача щодо оплати Акту-рахунку за травень 2015р., термін по оплаті якого повинен настати лише 20.06.2015р.. в той час, як позивач звернувся із позовною заявою 17.06.2015р. Також відповідач зазначає про невірне нарахування позивачем пені та завищення суми інфляційних нарахувань.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив. Однак представник позивача в судових засіданнях усно доводи апеляційної скарги заперечив, зазначаючи про їх необґрунтованість, у звязку з чим просив в задоволенні апеляційної відмовити, і залишити без змін оскаржуване рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2015р. у справі №914/1980/15 частково скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством Компанія Астра (Виконавець) та Комунальним підприємством Новояворівськжитло (ОСОБА_5) 03.08.2012р. укладено Договір №7 на ремонт і технічне обслуговування ліфтів (Договір), відповідно до п.1.1. якого ОСОБА_5 доручає, а Виконавець приймає на себе організацію і виконання робіт по ремонту і технічному обслуговуванню ліфтів в житлових будинках, котрі перебувають на балансі КП Новояворівськжитло, яке виступає балансоутримувачем і обслуговується ОСОБА_5 згідно з Додатком № 1, що є невідємною частиною даного Договору.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобовязання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1.3. Договору вартість технічного обслуговування, згідно затверджених тарифів та вимог чинного законодавства, на день укладення договору становить 439,58 грн. за місяць за один ліфт. Загальна вартість робіт в місяць визначається на підставі додатку № 1 до договору, в якому визначається перелік ліфтів, технічне обслуговування яких здійснюється підрядником.

Згідно з п.3.1. Договору в кінці поточного місяця Виконавець представляє ОСОБА_5 виконаних робіт з зазначенням їх вартості, ОСОБА_5 підписує їх, завіряє підпис печаткою і не пізніше трьох днів з дня отримання один примірник ОСОБА_5 повертає Виконавцю. У випадку неповернення акту виконаних робіт протягом трьох днів, або ненадання письмової відмови з вказанням причин, даний ОСОБА_5 вважається прийнятим.

Як стверджує позивач, за період з лютого 2015р. по травень 2015 р. ним надано відповідачу послуги по технічному обслуговуванню ліфтів на загальну суму 136 843,38грн. в підтвердження чого до матеріалів справи долучено акт-рахунок №129 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за лютий 2015р. на суму 34413,98грн. (підписаний відповідачем), а також не підписані зі сторони відповідача акти-рахунки приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів №129 за березень 2015 р. на суму 34413,98грн., за квітень 2015р. на суму 34413,98грн. та за травень 2015р. на суму 33601,44грн. Крім цього, до матеріалів справи долучено також копії доказів надіслання відповідачу актів-рахунків за березень-травень 2015 р., однак останній не повернув їх підписаними та не надав жодної відповіді із зазначенням причин відмови.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Зважаючи на положення з п.3.1. Договору та те, що відповідачем не підписані акти-рахунки №129 за березень, квітень і травень 2015 року в трьох денний термін не були повернені позивачу, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані акти вважаються прийнятими відповідачем, а отже підлягають оплаті.

Відтак, матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором, у свою чергу відповідач не виконав свого обовязку щодо оплати здійсненого позивачем технічного обслуговування ліфтів.

Пунктом 2.2.1. Договору встановлено обовязок ОСОБА_5 своєчасно вносити плату за технічне обслуговування ліфтів.

Відповідно до п.3.3. Договору на підставі підписаних ОСОБА_5 щомісячно не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за звітним, перераховує на поточний рахунок Виконавця кошти за відрахуванням 2,0 % комісійної винагороди (комунальному підприємству Новояворівськжитло).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг у встановлений договором строк. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за лютий, березень та квітень 2015р. в розмірі 103241,94грн. Натомість суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення заборгованості за травень 2015р. в розмірі 33601,44грн., оскільки відповідно до умов договору, рахунок за травень 2015р. підлягав оплаті не пізніше 20 червня 2015р., натомість позивач звернувся з позовом 17.06.2015р., тобто вимоги щодо сплати рахунку за травень 2015р. заявлено передчасно і в цій частині в позові слід відмовити за безпідставністю. При цьому слід зазначити, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, позовні вимоги позивачем не уточнювалися.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за затримку платежів поза терміни, вказані в п.3.3. даного Договору, ОСОБА_5 сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність розрахунку пені, дійшов висновку про те, що таку слід задоволити частково, виходячи з наступного розрахунку:

БоргПеріодКількість днівДнів у роціРозмір подвійної облікової ставкисума34413,98грн.з 21.03.2015р. до 20.04.15р.3136560%1753,698768827,96грн.З 21.04.2015р. до 20.05.2015р.3036560%3394,2555103241,94грн.З 21.05.2015р. до 17.06.2015р.2836560%4751,9577Сума: 9899,9110

Таким чином в частині 509,12грн. пені, в позові слід відмовити, так як така нарахована за період після 17.06.2015р. в той час, як позивачем після 17.06.2015р. позовні вимоги не уточнювалися (позовні вимоги заявлено 17.06.2015р.).

Крім цього, позивачем заявлено вимоги про стягнення 15623,93грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції встановив, що такий здійснено правильно, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача щодо стягнення 15623,93грн. інфляційних втрат і в цій частині рішення слід залишити без змін.

Доводи скаржника про безпідставне задоволення вимог позивача, так як місцевим господарським судом не враховано, що позивачем фактично не виконувалися роботи передбачені договором, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, зважаючи на наступне.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Долучені до апеляційної скарги акти Комунального підприємства Новояворівськжитло №89 від 10.03.2015р., №93 від 13.03.2015р., №105 від 17.03.2015р., №106 від 20.03.2015р., які на його думку свідчать про неналежне виконання позивачем умов договору не є належними доказами в розумінні ст.ст.33,34 ГПК України, оскільки такі акти складено за відсутності представника позивача, який стверджує, що не був повідомлений про здійснення оглядів, зазначених в цих актах. При цьому, відповідачем не надано жодних доказів того, що представник позивача викликався, або інших доказів того, що він повідомлявся про неналежне виконання ним обовязків за договором.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Львівської області в частині стягнення 33601,44грн. основного боргу за травень 2015р. А також в частині 509,12грн. пені і в цій частині в позові слід відмовити, а в решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Комунального товариства Новояворівськжитло задоволено частково, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід частково віднести на позивача - Приватне підприємство Астра. При цьому, виходячи із суми, яка задоволена до стягнення, розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за розгляд справи в суді першої інстанції становить 2575,32грн.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Апеляційну скаргу Комунального товариства Новояворівськжитло задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2015р. по справі №914/1980/15 скасувати в частині стягнення з Комунального підприємства Новояворівськжитло на користь позивача Приватного підприємства Компанія Астра 33601,44грн. основного боргу, 509,12грн. пені і в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В решті рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2015р. по справі №914/1980/15 залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

Позов Приватного підприємства Компанія Астра задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Новояворівськжитло (81053, Львівська область, Яворівський район, місто Новояворівськ, вул. Шептицького, будинок 5; код ЄДРПОУ 34978118) на користь Приватного підприємства Компанія Астра (79068, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 30477310) 103241,94 грн. основного боргу, 15623,93 грн. інфляційних нарахувань, 9899,91грн. пені та 2575,32грн. судового збору.

3. Стягнути з Приватного підприємства Компанія Астра (79068, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 30477310) на користь Комунального підприємства Новояворівськжитло (81053, Львівська область, Яворівський район, місто Новояворівськ, вул. Шептицького, будинок 5; код ЄДРПОУ 34978118) - 341,11грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддяГнатюк Г.М.

СуддяКордюк Г.Т.

СуддяКравчук Н.М.

Повний текст постанови

виготовлено 17.08.2015р.