Рішення № 48654643, 12.08.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р.Справа № 910/12665/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод", м. Кривий Ріг до Філії Бурове управління «Укрбургаз» публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (дов. № 2-59д від 25.12.2014 року).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Криворізький суріковий завод" (позивач) звернувся до господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (відповідача) заборгованості у розмірі 221431, 25 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № УБГ 171/015-14 від 12.08.2014.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.06.2015 року здійснено у справі №910/12665/15 заміну відповідача з неналежного - ПАТ «Укргазвидобування»(код ЄДРПОУ 30019775) на належного відповідача - Філію Бурове управління «Укрбургаз» публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" та направлено справу №910/12665/15 за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суд Харківської області від 16.07.2015 року прийнято справу № 910/12665/15 до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на "04" серпня 2015 року.

03.08.2015 року представник позивача через канцелярію суду надав пояснення у справі у яких зазначає, що враховуючи важкий економічний стан на підприємстві та додаткові витрати на відрядження представника позивача, просить суд розглянути справу без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та надав документи для долучення до матеріалів справи.

04.08.2015 року відповідач через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 серпня 2015 року було відкладено розгляд справи на 12 серпня 2015 року.

10 серпня 2015 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що основний борг у розмірі 173065,76 грн. ним був погашений, що підтверджується платіжним дорученням від 25.06.2015 р., проти нарахування інфляційних та 3% річних заперечував, посилаючись на необґрунтованість розрахунку.

Представник позивача у призначене судове засідання 12.08.2015 р. не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, та зазначив, що основний борг у розмірі 173 065,76 грн. ним був погашений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 25.06.2015 р.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

12 серпня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Криворізький суріковий завод" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі заступника директора Філії Бурового управління «Укрбургаз» (відповідач) був укладений договір поставки № УБГ 171/015-14, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити відповідачу товар , зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід"ємною частиною, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його(а.с. 13-16).

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації.

Згідно з п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем після пред"явлення рахунку на оплату товару та видаткової накладної, шляхом перерахування коштів а рахунок позивача, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у Специфікації.

Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов"язання.

Сторонами до вказаного договору було укладено специфікацію № 1 від 12.08.2014 р., в якій вони узгодили умови поставки товару, зокрема умови та строки оплати - 45 календарних днів після отримання товару(а.с. 16).

На виконання умов вказаного договору та додатків до нього позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 312155,33 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2244 від 18.09.2014 р.(а.с. 17), яка підписана обома сторонами та скріплена печаткою позивача.

В графі "підстава" вказаної накладної зазначений договір № УБГ 171/015-14 від 12.08.2015 р., що свідчить про те, що товар поставлявся на виконання цього договору.

З боку відповідача товар був отриманий на підставі довіреності № 75 від 17.09.2014 р., яка видана на ім"я ОСОБА_2 на отримання цінностей від ПАТ "Криворізький суріковий завод".

Позивач у позовній заяві вказував на те, що відповідач частково оплатив товар, проте частина товару залишилась несплаченою на суму 173 065,76 грн.

Отже, на момент звернення позивача з позовом (вх.№ 12665/15 від 18.05.2015 року) до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем за товар поставлений за вищезазначеним договором згідно видаткової накладної № 2244 від 18.09.2014 р. становила 173065,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено суму основної заборгованості в розмірі 173065,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №634 від 24.06.2015 року (а.с. 116).

Відповідно до ч.1 п.1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідачем під час розгляду справи було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 173065,76 грн., дослідивши надане відповідачем платіжне доручення №634 від 24.06.2015 року, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню у частині стягнення суми основного боргу у сумі 173065,76 грн. на підставі ч.1 п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Договір поставки № УБГ 171/015-14 від 12.08.2014 є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За приписом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобо`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у зв'язку із несвоєчасаною оплатою нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з 3.11.2014 року по 5.05.2015 року у розмірі 45433,19 грн., 3% річних 3.11.2014 року по 5.05.2015 року у розмірі 2617,32 грн. та пеню за період з 3.11.2014 по 3.05.2015 року у розмірі 314,98 грн.

Судом було здійснено перерахунок 3% річних за період з 03.11.2014 р. по 05.05.2015 р. та інфляційних витрат за листопад 2014 р. - квітень 2015 р. за допомогою системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок позивача є вірним.

Враховуючи встановлення факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 45433,19 грн. інфляційних витрат та 2617,32 грн. 3% річних є обґрунтованими, заявленими правомірно, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо іншого розміру процентів, який передбачений сторонами у п. 7.11 договору і становить 0,001% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, з огляду на те, що п. 7.11 сторонами передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, та вказаний пункт не встановлює розмір річних за прострочення виконання грошового зобов"язання, у зв"язку з чим суд враховує розмір пені, встановлений п.7.11 договора за період з 3.11.2014 по 3.05.2015 року у розмірі 314,98 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 4428,64 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, п. 1.1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Філії Бурового управління «Укрбургаз» публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (63304, м. Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86, код ЄДРПОУ Філії 00156392; код ЄДРПОУ ПАТ "Укргазвидобування" 30019775) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод"(50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 201, р/р № 26006000008645 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 00204607) 45433,19 грн. інфляційних витрат, 2617,32 грн. 3% річних,314,98 грн. пені та 4428,64 грн. судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 173065,76 грн. провадження у справі припинити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_3