Рішення № 48654566, 13.08.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2015 р.Справа № 922/582/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Светлічний Ю.В.

судді: Погорелова О.В. , Яризько В.О.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ворота" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСН "Тріанон", м. Харків про стягнення 30136650,79 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 довіреність №36 від 08.12.14 р.;

відповідача - ОСОБА_3 довіреність б/н від 16.02.2015р.;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 ворота" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КСН "Тріанон", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №81 на кредитну лінію (відновлювальну), у розмірі 30136650,79 грн., яка складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом: у розмірі: 11961,832,00 грн.; 5567500,00 грн.; 9887342,33 грн.; суми простроченої заборгованості за відсотками: у розмірі 937236,82 грн.; 341433,75 грн.; 757629,60 грн.; пені за прострочену заборгованість кредитами у розмірі: 266109,80 грн.; 123857,84 грн.; 182035,44 грн.; пені за прострочену заборгованість за відсотками: 56023,53 грн., 20092,17 грн.; 4557,51 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 березня 2015 року призначено по справі №922/582/15 судову бухгалтерську експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4, у зв'язку із чим зупинено провадження у справі. Матеріали справи направлені до експертної установи.

08 липня 2015 року до господарського суду Харківської області надійшов висновок судової економічної експертизи №4018 від 03.07.15 р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4 разом із матеріалами справи №922/582/15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 липня 2015 року поновлено провадження у справі. Призначено колегіальний розгляд справи №922/582/15.

Відповідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Светлічний Ю.В., судді: Погорелова О.В. та Яризько В.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 липня 2015 року розгляд справи призначено на "12" серпня 2015 р. о 11:30.

У судовому засіданні 12 серпня 2015 року оголошувалась перерва до 13 серпня о 10:30.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі надане через канцелярію суду 12.08.15 р. за вх.№32389, яке було прийнято судом 12.08.15 р. до розгляду. В поданому клопотанні відповідач повідомляє, що відповідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "КСН "Тріанон" №09-07/2015 від 09.07.15 р. було прийнято рішення про припинення ТОВ "КСН "Тріанон" шляхом поділу, в результаті чого усі майнові права та обов'язки переходять за розподільчим актом (балансом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Тріанон-1" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Тріанон-2", які утворюються внаслідок цього поділу.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечував, просив у його задоволенні відмовити, про що надав 12.08.15 р. письмові заперечення вх.№32390, які долучені судом до матеріалів справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі визнав за необхідне у його задоволенні відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 3 п.3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Згідно положень ч. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких провадження у справі підлягає зупиненню. Так, за змістом зазначеної норми такими обставинами є:

- розгляд іншої справи іншим судом;

- взаємозв'язок такої справи з справою, що розглядається;

- неможливість розгляду такої справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

За приписами ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до абзацу 6 п.п. 4.7. п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарським судам необхідно мати на увазі, що саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку. Водночас ліквідаційна комісія не є ні юридичною, ані фізичною особою і не може брати участі в судовому процесі, в тому числі й від імені суб'єкта господарювання, що ліквідується. Від імені останнього в суді з підстав, передбачених частиною першою статті 28 ГПК та частиною четвертою статті 105 Цивільного кодексу України, виступають голова і члени названої комісії, ліквідатор юридичної особи.»

За приписами ч. 5 ст. 91 ГКУ та ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинилося, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.

Враховуючи вищенаведене та те, що початок процедури припинення суб'єкта господарювання (господарського товариства) із внесенням відповідних даних в ЄДР не тягне за собою виникнення юридичних наслідків у вигляді припинення цього господарського товариства як юридичної особи, та те, що правонаступництво не відбулося, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, але відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Між позивачем (далі по тексту - банк) та відповідачем (далі по тексту - позичальник) 28 квітня 2011 року було укладено договір № 81 на кредитну лінію невідновлювальну), з усіма змінами до нього, далі по тексту - кредитний договір.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами кредитного договору банк (позивач) у період з 28.04.2011р. по 17.12.2014р. за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язується надати позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 13730000,00 грн. (ліміт 1) без додаткових спеціальних переговорів, а позичальник зобов'язується повернути кредит у строк не пізніше 17.12.2014р. та сплачувати проценти за користування визначених договором умовах.

У період з 10.10.2011р. по 17.12.2014р. банк (позивач), за наявності вільних кредитних зобов'язується надати позичальникові (відповідач) кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 5567500,00 грн. (ліміт 2) без додаткових спеціальних переговорів, а позичальник зобов'язується повернути кредит у строк не пізніше 17.12.2014р. та сплачувати проценти за користування визначених договором умовах.

У період з 28.12.2012р. по 22.12.2014р. банк (позивач), за наявності вільних кредитних зобов'язується надати позичальникові (відповідач) кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 13440000,00 грн. (ліміт 3) без додаткових спеціальних переговорів, а позичальник зобов'язується повернути кредит у строк не пізніше 22.12.2014р. та сплачувати проценти за користування визначених договором умовах.

Згідно п. 5.2.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснити погашення та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 5.2.5. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти та неустойку незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань зі сплати кредиту або процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу грошові кошти. Відповідач користувався з 28.04.2011 р., проте прострочив виконання своїх грошових зобов'язань, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

За розрахунком позивача загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку станом на 16.01.2015 р. складає 29442974,50 грн., у тому числі: суми простроченої заборгованості за кредитом: у розмірі: 11961,832,00 грн.; 5567500,00 грн.; 9887342,33 грн.; суми простроченої заборгованості за відсотками: у розмірі 937236,82 грн.; 341433,75 грн.; 757629,60 грн. Дане нарахування позивача підтверджується виновком судової економічної експертизи №4018 від 03.07.2015 р. експертів Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4 (аркуш справи №66-72 том №2).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошевого зобов'язання, та повинен у встановлений термін та на вимогу кредитора сплатити суму боргу.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, висновком експертів та підлягають задоволенню в частині стягнення: 29442974,50 грн., у тому числі: суми простроченої заборгованості за кредитом: у розмірі: 11961,832,00 грн.; 5567500,00 грн.; 9887342,33 грн.; суми простроченої заборгованості за відсотками: у розмірі 937236,82 грн.; 341433,75 грн.; 757629,60 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача: пеню за прострочену заборгованість кредитами у розмірі: 266109,80 грн.; 123857,84 грн.; 182035,44 грн.; пеню за прострочену заборгованість за відсотками: 56023,53 грн., 20092,17 грн.; 4557,51 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1.1 кредитного договору, у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1. договору, та/або строків сплати процентів, комісій, позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 7.9. кредитного договору позовна давність про стягнення неустойки, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору судовий збір у розмірі 73080,00 грн. підлягає стягненню до державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСН "Тріанон" (61040, м. Харків, вул. Біломорська, 41, код ЄДРПОУ 36033910) на користь Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 ворота" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, код банку 351931, код ЄДРПОУ 20015529, накопичувальний рахунок АТ "ОСОБА_1 ворота" №32072175300 в Управлінні Національного банку України в Харківській області) заборгованість за кредитним договором №81 на кредитну лінію (невідновлювальну) у розмірі 30136650,79 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСН "Тріанон" (61040, м. Харків, вул. Біломорська, 41, код ЄДРПОУ 36033910) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 73080,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.08.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7