Ухвала суду № 48647695, 18.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"18" серпня 2015 р.

Справа № 916/3244/15

Позивач: SEA STAR SHIPHOLDING LTD

Відповідач: SONIC STAR NAVIGATION CO

Про: стягнення 120000 доларів США

Суддя Демешин О. А.

В С Т А Н О В И В :

Господарський суд Одеської області розглядає справу № 916/3244/15 за позовом SEA STAR SHIPHOLDING LTD до SONIC STAR NAVIGATION CO про стягнення 120000 доларів США штрафу за порушення міжнародної угоди про морське буксирування.

До позовної заяви позивачем додане клопотання про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на буксир «Aliot» (ІМО 8847492, прапор - Республіка Молдова) та заборони ПАТ «Дунайсудноремонт» (ідентифікаційний код 35855645, місцезнаходження: 68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 1 вчиняти будь-які дії з передачі буксира «Aliot» будь-яким третім особам.

Позивач зазначає, що, на цей час, буксир «Aliot» (ІМО 8847492, прапор - Республіка Молдова) знаходиться у порту Ізмаїл на ремонті (виконавець - ПАТ «Дунайсудноремонт», ідентифікаційний код 35855645, місцезнаходження: 68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, ВУЛИЦЯ APTEМA, будинок 1). На думку позивача, невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, так як: відповідач не має в Україні ані офісу, ані будь-якого майна, крім буксиру «Aliot»; буксир «Aliot» є таким майном, що може здійснювати зміну свого місцезнаходження шляхом переміщення за межі країни; відповідач вже кілька місяців ухиляється від сплати суми штрафу сума штрафу є значною -120000 доларів США.

На цей час судно, що належить відповідачу на праві власності, знаходиться в Україні та перебуває в порту Ізмаїл.

Згідно з положеннями п.п.к) п.1 ч.1 ст.1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року, ратифікованої згідно Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" №3702-VI від 07.09.2011р. „морська вимога" означає вимогу, що виникає на підставі буксирування.

Відповідно до п.п.7), 14) та 19) ч.1 ст.42 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога -це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з: 12) буксируванням.

Згідно ст.2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Відповідно до положень п.2 ст. 8 Конвенції судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції (у даному випадку буксир «Aliot» ходить під прапором Республіки Молдова, яка не є Договірною Державою), може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.

З урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "о", "р" або "q" пункту 1 статті 1. Судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним. Якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв'язку з такими морськими вимогами. Положення цього пункту застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна. (ч. ч..1, 3, 4 ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року).

Судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України (ч.ч.1, 2 ст.41 KТМ України).

Згідно Ст.43 КТМ України судно, стосовно якого виникли морські вимоги, може бути арештовано тільки за наявності хоча б однієї з таких умов:

а) вимога входить до категорії привілейованих вимог згідно з пунктами 1, 2, 3-5 і 7 статті 359 цього Кодексу;

б) вимога ґрунтується на зареєстрованій заставі судна;

в) вимога стосується права власності на судно або володіння ним;

г) вимога, не зазначена у підпунктах "а", "б" і "в" цієї статті, але якщо особа, якій судно належить на праві власності на час виникнення вимоги, несе відповідальність за цією вимогою і є його власником на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна;

- фрахтувальник судна за бербоут-чартером несе відповідальність за цією вимогою і є фрахтувальником судна за бербоут-чартером або власником його на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна.

Будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на момент початку процедури, пов’язаної з арештом судна або суден, вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим чартером.

В даному випадку, SONIC STAR NAVIGATION CO є особою, якій судно належить на праві власності на час виникнення вимоги, та яка несе відповідальність за цією вимогою і є його власником на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч.1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову, може утруднити виконання рішення господарського суду, з огляду на те, що відповідачем по справі є нерезидент і процедура примусового стягнення боргу, в разі задоволення позовних вимог, буде значно ускладнена з огляду на те, що республіка Маршаллови Острови в якій зареєстрований відповідач поправів, не є державою-учасником Гаазької конвенції 1965року.

На підставі викладеного вказане клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання SEA STAR SHIPHOLDING LTD про забезпечення позову по справі №916/3244/15 - задовольнити.

2. Накласти арешт на буксир «Aliot» (ІМО 8847492, власник SONIC STAR NAVIGATION CO (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк роуд, Острів Аджелтейк, Маджуро, МН 96960, Республіка Маршаллові Острови, прапор - Республіка Молдова), що знаходиться на ремонті у ПАТ „Дунайсудноремонт” (68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вул. Артема, будинок 1, код 35855645)

3. Заборонити ПАТ „Дунайсудноремонт» (68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вул. Артема, будинок 1, код 35855645,) вчиняти будь-які дії з передачі буксира «Aliot» будь-яким третім особам.

Ухвала набрала законної сили 18.08.2015р. та дійсна для пред’явлення до виконання до 18.08.2016р.

Стягувачем за ухвалою є SEA STAR SHIPHOLDING LTD (80 Броуд Стрит, Монровія, Ліберія, реєстраційний номер С-116476)

Суддя О.А. Демешин