Ухвала суду № 48647350, 17.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"17" серпня 2015 р.

Справа № 916/4474/14

За позовом: Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром"

про стягнення 80965,65 грн.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача (заявник): не з’явився;

Суддя О.Ю. Оборотова

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2015р. позов Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" задоволено та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" суму заборгованості у розмірі - 80965,65 грн., яка складається з суми основної заборгованості – 30000грн., індексація ціни товару – 28 397,68грн., штраф 17784грн., пеня 4783,97грн.; витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

31.03.2015р. на виконання рішення суду від 16.03.2015 р. господарським судом Одеської області було видано відповідний судовий наказ.

08.07.2015р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 2-3767/15 від 08.07.2015р.) в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням в. о. керівника апарату суду № 835 від 10.07.2015р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу скарги" заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 2-3767/15 від 08.07.2015р.) було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно з повторним автоматичним розподілом, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 2-3767/15 від 08.07.2015р.) по справі № 916/4474/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., судді Мостепаненко Ю.І., Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2015 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 2-3767/15 від 08.07.2015р.) в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/4474/14 було прийнято до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Степанова Л.В., судді Мостепаненко Ю.І., Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2015 р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" від 08.07.2015 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2015 р. по справі № 916/4474/14 (вх. № 2-3767/15 від 08.07.2015р.) – відмовлено.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи та заяву відповідача (заявника), господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із п.7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 р. № 9: розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

В п.7.2 цієї ж постанови зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2015 р. по справі № 916/4474/14 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" посилається на наступні обставини.

Як зазначає заявник, в провадженні відділу ДВС Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області знаходиться наказ господарського суду Одеської області щодо примусового виконання рішення суду від 16.03.2015 р. у справі № 916/4474/14 про стягнення з ТОВ "Інсахарпром" на користь ПП "Бізон-Тех 2006" суму заборгованості у розмірі – 80 965,65 грн., яка складається з суми основної заборгованості – 30 000 грн., індексація ціни товару – 28 397,68 грн., штраф 17 784 грн., пеня 4 783,97 грн.; витрати по сплаті судового збору на суму 1 827 грн.

При цьому, як зазначає заявник, існують обставини, яки примушують боржника звернутися до господарського суду із заявою про отримання відстрочки втинання рішення, а саме, що ТОВ "Інсахарпром" не має в наявності грошових коштів для погашення заборгованості, але очікує отримання прибутку для можливості виконання зобов'язань перед стягувачем шляхом реалізації врожаю, збирання якого почалося 01.07.2015 р.

Наведені заявником підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, скрутний фінансовий стан, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті статті 121 Господарського кодексу України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Також незадовільний фінансовий стан відповідача є наслідком його власної господарської діяльності, а не певних виняткових і об'єктивних обставин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення від 16.03.2015 р.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи зазначену норму, надання відсточки на підставі того що: „скрутне матеріальне становище Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром", яке ускладнює виконання рішення суду” не може вважатися підставою для застосування положень п. 6 ст. 83 ГПК України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання”.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

За змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Боржник у своїй заяві вх №2-4342 від 07.08.2015р. не наводить жодних доказів, про те, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а обґрунтовує свою заяву довідкою №34-32759 від 15.07.2015р. про залишок на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" станом на 15.07.2015р, однак такі обставини надання відстрочки виконання рішення суперечать ст. 121 ГПК України, оскільки самі по собі не свідчать про скрутне становище боржника та не підтверджують наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення у визначений строк.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, вирішуючи питання про надання розстрочки необхідно враховувати принцип рівності перед законом і судом (ст.42 ГПК України) та надання заявником письмових доказів (документів) для постановлення правильного та об'єктивного рішення щодо розстрочки його виконання.

Отже, належних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення, заявником не надано.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. у справі № 916/4474/14 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 86, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" вх №2-4342 від 07.08.2015р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2015 р. по справі № 916/4474/14 – відмовити.

Суддя Оборотова О.Ю.