Постанова № 48631758, 02.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2015 р. № 814/1569/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "М.А. ТРЕЙД" про стягнення податкового боргу в сумі 135 156,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "М.А. ТРЕЙД" про стягнення податкового боргу в сумі 135 156,00 грн. В обґрунтування позовних державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) зазначила, що станом на момент звернення до суду за товариством з обмеженою відповідальністю "М.А. ТРЕЙД" (далі - відповідач) рахується заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 135146,00 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 10,00 грн., яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини не прибуття не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, жодних пояснень, заперечень проти позову, заяв до суду не надавав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "М.А. ТРЕЙД" зареєстровано як юридична особа 06.11.2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.7-9) та відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 27.04.2015 року (а.с.10) перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області з 07.11.2007 року за №14039675.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.

Станом на 27.04.2015 року за відповідачем рахується податковий борг:

- з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 10,00 грн.;

- з земельного податку з юридичних осіб у сумі 135 146,00 грн.

Вказаний податковий борг виник наступним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств виникла на підставі наданої відповідачем декларації №1400009965 від 28.02.2014 р. в сумі 10 грн. термін сплати 11.03.2014 р.; по земельному податку з юридичних осіб із самостійним визначенням сум податкових зобов'язань платником податку в податковому розрахунку земельного податку №1300000406 від 06.02.2013 року з вересня 2013 року по грудень 2013 року у сумі 28 912,96 грн.; розрахунку земельного податку №1400006650 від 08.02.2014 року з січня 2014 року по грудень 2014 року у сумі 86 738,88 грн.; розрахунку земельного податку №1500009681 від 24.02.2015 року за січень 2015 р. - 9028,10 грн. по строку сплати 02.03.2015 р., за лютий 2015 р. - 9028,10 грн. по строку сплати - 30.03.2015 р.; за податковим повідомленням - рішенням від 05.03.2014 р. №0002561502 - 1 437,86 грн. по строку сплати 12.09.2014 року.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача по різним видам податків і зборів становить 135 156,00 грн.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2014 року позивач провів камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "М.А. ТРЕЙД" щодо своєчасності сплати до бюджету суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю, нарахованого у 2013 році, за результатами якої було складено акт від 05.03.2014 року № 756/15-02-40/35513159 (а.с.21).

На підставі вищезазначеного акту позивачем було прийняте податкове повідомлення - рішення форми "Ш" від 05.03.2014 року №0002561502 донарахування штрафних санкцій на загальну суму - 1437,86 грн., яке було отримано відповідачем нарочно, про що свідчить підпис про отримання на вказаному рішенні (а.с.20).

Згідно п. п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності з п 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Правом на оскарження податкового повідомлення-рішення відповідач не скористався, а відтак на час розгляду справи воно є чинним та вважається узгодженим.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 22.08.2013 року №48-15 на загальну суму 36102,27 грн., яка була отримана відповідачем 27.08.2013 року, про що свідчить підпис про отримання на рекомендованому повідомленні поштового відправлення (а.с.22).

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 135 156,00 грн. на дату розгляду справи суду не надані. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду довідки про стан заборгованості зі сплати податків та зборів (а.6). Відповідно до п. 41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний відкритий рахунок у банківській установі - Філія ВАТ "БАНК СТОЛИЦЯ" м. Миколаїв №26005301010555, МФО 326955.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "М.А. ТРЕЙД" про стягнення податкового боргу в сумі 135 156,00 грн. – задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "М.А. ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 35513159) з рахунків у банківських установах на користь держави заборгованість у сумі 135 156,00 грн. (сто тридцять п'ять тисяч сто п'ятдесят шість гривень). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва