Постанова № 48631491, 06.08.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2015 р. Справа № 814/1257/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині комунальні системи", м. Миколаїв

до відповідача: Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору: визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдині комунальні системи" (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправними дій Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області щодо призначення та фактичного здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.14 р. № 0000412200, прийнятого Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач), про збільшення суми грошового зобов'язання.

Позивач вважає, що дії суб'єкта владних повноважень щодо проведення вищевказаної перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у ньому.

Відповідно до наданих клопотань та підставі частини 3 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 06.10.14 р. по 10.10.14 р. відповідач по справі провів документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства позивача з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "Сота-плюс" за періоди березень-квітень 2012 р., ПП "Трейд-інвест" за липень 2013 р., ТОВ "Секвойя-СК" за серпень 2013 р., ТОВ "Спецканал" за травень 2014 р., ПП "ВКФ "Авента" за липень 2014 р. та контрагентами-покупцями.

За наслідками перевірки відповідачем був складений Акт від 17.10.14 р. № 640/14-20-22-31/34010619 (надалі - Акт перевірки № 640/14-20-22-31/34010619).

Зокрема, в Акті перевірки № 640/14-20-22-31/34010619 відповідач зробив висновок про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1-198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України., в наслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 68446,07грн.,:

- за серпень 2012 р. на 8541,67 грн.;

- за вересень 2012 р. на 3472,58 грн.;

- за вересень 2013 р. на 512,96 грн.;

- за жовтень 2013 р. на 20345,85 грн.;

- за листопад 2013 р. на 6056,34 грн.;

- за травень 2014 р. на 19966,67 грн.;

- за липень 2014 р. на 9550 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04.11.14 р. № 0000412200 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 68446,07 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 34223,04 грн.).

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, інші матеріали, суд вважає позовні вимоги доведеними з наступного.

Як зазначено в оскарженому податковому повідомленні-рішенні, воно складено на підставі Акту перевірки від 17.10.14 р. № 640/14-20-22-31/34010619, яка була проведена на підставі наказу від 06.10.14 р. № 432 "Про проведення документальної позапланової перевірки".

На думку суду, оскарження позивачем наказу свідчить про те, що він не набрав юридичної сили, що фактично позбавляло відповідача на право проведення перевірки, наслідки якої набули форму оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Скарга позивача від 06.11.14 р. № 290 була отримана в ДФС України 10.11.14 р. Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України термін її розгляду сплив 30.11.14 р., так як рішення про продовження цього терміну не приймалося.

Станом на дату подання позову позивачем не отримано вмотивованого рішення за наслідками розгляду скарги. Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 56.9 статті 56 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.. Тобто, починаючи з 01.12.14 р. скарга позивача щодо протиправності наказу від 06.10.14 р. № 432 "Про проведення документальної позапланової перевірки" вважається повністю задоволеною на користь позивача, а саме, наказ є протиправним та повинен бути скасованим.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сам факт проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не мають юридичного значення та не можуть створювати жодних юридичних наслідків.

Згідно приписів пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

В цій частині позовних вимог дії відповідача свідчать про порушення ним норм ПК України.

Стосовно результатів проведеної перевірки та її наслідків, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що вся аргументація відповідача та висновок ґрунтується виключно на аналізі отриманої ним податкової інформації, та зводиться до того, що правочини з ТОВ "Сота-Плюс", ПП "Трейд-Інвест", ТОВ "Секвойя-СК", ТОВ "Спецканал" та ПП "ВКФ "Авента" не мали реального товарного характеру та не підтверджені доказами, а тому позивач було порушено ряд норм податкового законодавства.

Щодо, висновку відповідача про укладення позивачем господарських операцій, що не мали реального товарного характеру, суд вважає, що вони не є підтвердженими та ґрунтуються лише на припущеннях чи непрямих аргументах.

Податкова інформація стосовно контрагентів ТОВ "Сота-Плюс", ПП "Трейд-Інвест", ТОВ "Секвойя-СК", ТОВ "Спецконсалт" являє собою відповідні акти "Про неможливість проведення зустрічної звірки". Але, згідно приписів пункту 73.5 статті 75 ПК України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, а відтак може вважатися лише інформацією, яка не підтверджена належними доказами.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним (стаття 234 ЦК України). В свою чергу, згідно із статтею 234 ЦК України фіктивний правочин визнається недійсним судом, а не органом державної податкової служби. З цього також вбачається, що правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися, не належить до нікчемних правочинів, недійсність яких прямо встановлена законом (частина 2 статті 215 ЦК України), а є оспорюваним правочином, визнання якого недійсним відповідного із частиною 3 статті 215 ЦК України потребує рішення суду.

За таких обставин, враховуючи відсутність рішень суду про визнання фіктивними правочинів, які були предметом перевірки, висновок відповідача про те, що правочини з вищезазначеними постачальниками є нікчемним через відсутність реальних наслідків є безпідставним.

Щодо висновку відповідача про порушення статей 185, 188 ПК України, суд зазначає наступне. Зазначені норми матеріального права регулюють питання визначення об'єкта оподаткування та порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг - тобто, регулюють дії щодо визначення податкового зобов'язання платника податку, в той час як матеріали Акту перевірки № 640/14-20-22-31/34010619 не містять жодного належного доказу, або встановленого факту заниження або завишення підприємством позивача податкових зобов'язань.

Стосовно не визнання відповідачем податкового кредиту позивача через відсутність документів на момент перевірки, суд вважає цей факт не доведеним, оскільки єдиною нормою ПК України, яка містить подібний припис, є пункт 198.6 статті 198 ПК України, однак порушень цієї норми матеріалами перевірки не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність фактів будь-яких порушень вимог чинного податкового законодавства з боку позивача, викладених у Акті перевірки № 640/14-20-22-31/34010619. Визнати протиправними дії ОДПІ, щодо призначення та фактичного здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки.

За таких обставин, позов і в цей частині підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині комунальні системи" - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дій Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області щодо призначення та фактичного здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.14 р. № 0000412200, прийняте Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Миколаївській області про збільшення суми грошового зобов'язання.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Головуючий суддя О.Ф. Середа