Постанова № 48631466, 30.06.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2015 р. № 814/1563/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лебедєвої Г.В.;

при секретарі - Дворник Г.Г.

за участю: прокурора - Боєва І.О. ( за посвідченням)

представника позивача - Мерзлікін О.С. (за довіреністю);

представника відповідача - Яценко Ю.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НИКО" про стягнення податкового боргу в сумі 239707,02 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НИКО" про стягнення податкового боргу в сумі 239707,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно облікових карток за відповідачем рахується заборгованість в сумі 239707,02 грн., яка виникла внаслідок самостійно визначених податкових зобов'язань відповідно до поданих декларацій, згідно яких відповідач визначив податкові зобов'язання по земельному податку у сумі 236386,02 грн.; з податку на прибуток підприємств у сумі 3321,00 грн., З огляду на те, що відповідачем у добровільному порядку податки не сплачені, прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області звернувся до суду із даним позовом.

Прокурор Ленінського району м. Миколаєва (далі - прокурор) та представник державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача надав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що наприкінці 2014 року відповідач дізнався, що у зв'язку з закінченням договору оренди на земельну ділянку, яку займає підприємство, міський виконавчий комітет ММР, в односторонньому порядку зменшив площу земельної ділянки, яка надавалась в оренду. На підставі чого 17.12.2014 року відповідач надав до ДПІ уточнюючі «Податкові розрахунки земельного податку» за 2012, 2013, 2014 рр. В свою ДПІ прийняв розрахунки та відповідно відкоригував суми зобов'язань. На підставі чого, суми заборгованості з земельного податку становлять: за жовтень 2013 р. в розмірі 7928,29 грн.; за листопад 2013 р. в розмірі 7928,29 грн.; за грудень 2013 р. в розмірі 7928,27 грн.; за січень 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за лютий 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за березень 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за квітень 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за травень 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за червень 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за липень 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за серпень 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за вересень 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за жовтень 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за листопад 2014 р. в розмірі 7928,29 грн.; за грудень 2014 р. в розмірі 7928,27 грн.; за січень 2015 р. в розмірі 9902,45 грн.; за лютий 2015 р. в розмірі 9902,45 грн.; на загальну суму: 138729,23 грн. Крім того, відповідач зазначив у запереченнях на позов, що у нього взагалі відсутня заборгованість з податку на прибуток з огляду на те, що у податковій декларації з податку на прибуток підприємства від 27.02.2014 р. зазначено розмір податку - 629,00 грн. - сплачено - 03.03.2014 р.; у податковій декларації з податку на прибуток підприємства від 27.02.2015 р. зазначено розмір податку - 503,00 грн. - сплачено - 26.02.2015 р. - 194,00 грн., 02.03.2015 р. - 309,00 грн., а за 2015 рік підприємство не здавало звітність до податкового органу, оскільки рік ще не закінчився, на підставі чого, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача у судовому засіданні були наданні додаткові пояснення на заперечення відповідача, у відповідності до яких зазначив, що заперечення проти позову є безпідставними, з огляду на те, що відповідачем 17.12.2014 року було подано до ДПІ у уточнюючі декларації за 2012 р., 2013 р., 2014 р., відповідно до яких сума зобов'язань по орендній платі була відкоригована, але, на виконання вимог п. 87.9 ст. 89 ПК України ДПІ, вищезазначене зменшення податкових зобов'язань було враховано як зменшення податкового боргу минулих періодів.

Крім того, відповідачем у запереченнях не враховано декларацію по податку на прибуток від 27.02.2014 року за 2013 рік на суму 3952,0 грн. (рядок 14), яка на час розгляду справи не сплачена в повному обсязі. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до вимог п. 87.9 ст. 89 ПК України суми сплати, вказані відповідачем запереченнях, а саме 629,0 грн. - 03.03.2014 року; 194,00 грн. - 26.02.2015 року; 309,00 грн. - 03.03.2015 року, враховані як погашення боргу по вищезазначеній декларації.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, ознайомившись із запереченнями проти адміністративного позову та додатковими поясненнями на заперечення проти позову, судом встановлено наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НИКО" зареєстроване як юридична особа 09.09.1993 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.8-15) та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ) з 18.04.1994 року за №00203048, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 21.04.2015 (а.с.16).

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг:

- з земельного податку з юридичних осіб у сумі 236386,02 грн.;

- з податку на прибуток підприємств у сумі 3321,00 грн.

Вказаний податковий борг виник наступним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по податку на додану вартість виникла, у зв'язку із самостійним визначенням сум податкових зобов'язань платником податку в деклараціях з плати за землю: декларація №1300001095 від 19.03.2013р. (за жовтень 2013 по строку сплати 30.11.13) - 14438, 74 грн; декларація №1300001095 від 19.03.2013р. (за листопад 2013 по строку сплати 30.12.13) - 14438.74грн.; декларація №1300001095 від 19.03.2013р. (за грудень 2013 по строку сплати 30.01.14) - 14438.75грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за січень 2014 по строку сплати 25.03.14) - 14438.74грн; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за лютий 2014 по строку сплати 30.03.14) - 14438.74 грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за березень 2014 по строку сплати 30.04.14) - 14438.74 грн. - декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за квітень 2014 по строку сплати 30.05.14) - 14438.74грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за травень 2014 по строку сплати 30.06.14) - 14438.74 грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за червень 2014 по строку сплати 30.07.14) - 14438.74 грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за липень 2014 по строку сплати 30.08.14) - 14438.74 грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за серпень 2014 по строку сплати 30.09.14) - 14438.74 грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за вересень 2014 по строку сплати 30.10.14) - 14438.74 грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за жовтень 2014 по строку сплати 30.11.14) - 14438.74грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за листопад 2014 по строку сплати 30.12.14) - 14438.74грн.; декларація №9015688598 від 25.03.2014р. (за грудень 2014 по строку сплати 30.01.15) - 14438.74 грн.; декларація №9017266680 від 17.02.2015р. (за січень 2015 по строку сплати 02.03.15) - 9902.45грн.; декларація №9017266680 від 17.02.2015 р. (за лютий 2015 по строку сплати 30.03.15) - 9902.45грн.; заборгованість по податку на прибуток підприємств виникла на підставі наданої відповідачем декларації №9090788608 від 27.02.2014р. - 3952.00 грн.; декларації №9081239513 від 27.02.2015р. - 503,00 грн., з яких сплачено відповідачем у сумі - 1134,00 грн. (2,00 грн. - погашено з переплати; відповідно до платіжного доручення №28 від 03.03.14 року - 629,00 грн.; № 68 від 26.02.15 року - 194.0 грн., від 03.03.15 року - 309,00 грн., які було подано відповідачем до ДПІ.

Таким чином, відповідно до розрахунку податкового боргу станом на 26.06.2015 року, загальна сума податкового боргу відповідача з земельного податку з юридичних осіб та з податку на прибуток підприємств становить 239707,02 грн.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялись податкові вимоги від 10.10.2001 р. №1/20 та від 29.11.2001 р. №2/483, яка були отримані відповідачем 10.12.2001 року (а.с.33), але заборгованість у добровільному порядку погашена не була, а тому сума податкового боргу збільшилась.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявні відкриті рахунки у банківській установі: МФО банку 300023 ПАТ «УКРСОЦБАНК» №26006000054370 відкритий 30.03.2011, валюта рахунку українська гривня; МФО банку 321767 ПАТ «ВТБ Банк» №26004023054193 відкритий 13.08.2010, валюта рахунку українська гривня; МФО банку 321767 ПАТ «ВТБ Банк» №26047013054193 відкритий 14.07.2011, валюта рахунку українська гривня; МФО банку 326018 Миколаївська ОФ АКБ «УСБ» м. Миколаїв №2600608011177 відкритий 09.11.1998, валюта рахунку українська гривня; МФО банку 326018 Миколаївська ОФ АКБ «УСБ» м. Миколаїв №2600709011177 відкритий 09.11.1998, валюта рахунку українська гривня; МФО банку 380805 АТ «Райффайзен Банк Аваль» у місті Києві №2600636079 відкритий 17.10.2005, валюта рахунку українська гривня.

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 239707,02 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Таким чином, податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 103, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство "НИКО" про стягнення податкового боргу в сумі 239707,02 грн. - задовольнити. Стягнути з рахунків належних ТДВ «МВТВП «НИКО» на користь державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області податковий борг у сумі 239707,02 грн., а саме: -зі сплати орендної плати з юридичних осіб у розмірі 236386,02 грн. на р/р 33215812700005, УК в м. Миколаїв/Ленінський район/ 18010600 код банку 37992781, банк отримувача ГУДКСУ у Миколаївській області у м. Миколаїв, МФО826013, код ЄДРПОУ 38790690; -з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3321,00 грн. на р/р 33117318700005, УК в м. Миколаїв/Ленінський район/ 11021000 код банку 37992781, банк отримувача ГУДКСУ у Миколаївській області у м. Миколаїв, МФО826013, код ЄДРПОУ 38790690. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. Повний текст постанови складений та підписаний суддею 03.07.2015 року.

Суддя Г.В. Лебедєва