Постанова № 48631425, 23.06.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року Справа № 814/189/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рішенням від 08.07.2014 року №000055/05-21 у розмірі 6800,00 грн.,-

,- ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рішенням від 08.07.2014 року №000055/05-21 у розмірі 6800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - позивач) від 08.07.2014 року до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) застосовані фінансові санкції у розмірі 6800,00 грн., на підставі матеріалів перевірки Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 03.01.2014 року , в ході якої співробітниками ВКМСД Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області встановлено та зафіксовано факт продажу безпосередньо на території торгівельного приміщення, де здійснював свою господарську діяльність відповідач, слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років. Позивач зазначає, що застосовані фінансові санкції в добровільному порядку відповідачем не сплачені, що і слугувало підставою звернення до суду з зазначеним позовом. Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Відповідач до судового засідання не з'явився, судова повістка про виклик до суду була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але, повернута до суду з поштовою відміткою від 30.05.2015 року: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.50-52).

Згідно ч. 4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судова кореспонденція надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, за такою адресою, вважається, що судова кореспонденція вручена їм належним чином. Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 16.05.2006 року за №25220000000018512 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.22). Як вбачається з матеріалів справи, оперуповноваженим з ВКМСД Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 03.01.2014 року у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, був виявлений факт продажу слабоалкогольного напою марки "REVO" об'ємом 0,5 л. неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, реалізатором магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" ОСОБА_3, на підставі чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП (а.с.7). 05.06.2014 року за вхідним номером №2236/9 копії вказаних матеріалів перевірки по виявлених фактах порушень податкового законодавства відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшли до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області згідно листа начальника Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області полковника міліції Павлова С.В. від 02.04.2014 року за вихідним номером №59/5002 (а.с.6). Згідно з п.3. Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. N 790 до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом. Відповідно до п. 5 цього Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. З огляду на викладене, 08.07.2014 року позивачем на підставі матеріалів перевірки Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 03.01.2014 року встановлено, що в порушення ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у магазині здійснюється продаж слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, у зв'язку із чим згідно з абзацом 9 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. (а.с.15). Відповідно до ч.6 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недоотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Згідно п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Позивачем не надано до суду доказів оскарження відповідачем вищезазначеного рішення в адміністративному порядку, а також згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", станом на 23.06.2015 року судом встановлено, що вказане рішення, на підставі якого виникла заборгованість відповідача, ним у судовому порядку оскаржено не було.

Згідно положень п.п.10,11 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. N 790, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Як встановлено судом, відповідач суму боргу станом на час подання позову не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за рішенням про застосування фінансових санкцій від 08.07.2014 року №000055/05-21 у розмірі 6800,00 грн. станом на момент розгляду справи до суду не надано. Судом встановлено, що у зв'язку із відсутністю сплати відповідачем заборгованості за рішенням про застосування фінансових санкцій від 08.07.2014 року №000055/05-21 у розмірі 6800,00 грн. позивачем було винесено податкову вимогу форми "Ф" від 15.09.2014 року №1348-25 на суму 20400,00 грн. (з урахуванням заборгованості за рішенням від 08.07.2014 року №000055/05-21), яка повернулась на адресу позивача без вручення з поштовою відміткою від 22.10.2014 р. "за закінченням строку зберігання" (а.с.19). Підпунктом 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків і повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми заборгованості, вказана сума податкового боргу відповідача підлягає стягненню за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Міндоходів у Миколаївській області обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128,158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рішенням від 08.07.2014 року №000055/05-21 у розмірі 6800,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до державного бюджету (Корабельний район м. Миколаєва), код 21081103, МФО 826013, ЄДРПОУ 37992781, рах.№31117106700004, Банк ГУДКСУ у Миколаївській області заборгованість за рішенням про застосування фінансових санкцій від 08.07.2014 року 000055/05-21 в розмірі 6800,00 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва