Ухвала суду № 4859254, 31.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"31" липня 2009 р.

Справа № 02-2/17-343

УХВАЛА

Суддя ,розглянувши позовні матеріали Дочірнього підприємства фірми «Альтфатер Тернопіль», м. Тернопіль, до відповідача –Комунального підприємства «Великоберезовицьке», смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, про визнання дійсним договору про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів №563 від 01.05.08р. та стягнення вартості наданих послуг в розмірі 17546,79 грн., 1407,87 грн. пені та 740,59 грн. інфляційних нарахувань, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає подані матеріали заявнику без розгляду, виходячи з такого.

· Не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із змінами та доповненнями) встановлено ставки державного мита, що сплачуються з позовних заяв, що подаються до господарських судів. Так, розмір ставок державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102грн.00коп.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500грн.00коп.).

Окрім того, пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що державне мито із позовних заяв немайнового характеру оплачується за ставками у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн.). Якщо в одній позовній заяві об’єднано вимоги майнового та немайнового характеру, то у відповідності до п. 36 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита” затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції 22.04.1993р. N 15, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру, відповідно 102 грн. та 85 грн.

Однак як видно з поданих матеріалів заявником при зверненні до господарського суду з даним позовом не оплачено держаним митом вимогу немайнового характеру про визнання дійсним договору, відтак, порушено п. 36 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита».

За таких обставин справи, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно п. 4 ст. 63 ГПК України.

У зв’язку з цим, на адресу заявника повертається заява №86 від 21.07.09 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться в банківських установах в межах суми позову.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 32-34, 36, 44-47, 54, 61, п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву № 86 від 21.07.2009 р. (вх. № 1513(н) від 28.07.2009р.) до Комунального підприємства «Великоберезовицьке», смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, про визнання дійсним договору про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів №563 від 01.05.08р. та стягнення 19695,25 грн. заборгованості, разом з доданими до неї документами (всього на 35-ти аркушах) Дочірньому підприємству фірмі «Альтфатер Тернопіль», м. Тернопіль, вул. Бродівська-Гріга, 3, без розгляду.

2. У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. № 7-93, державне мито у сумі 196,95 грн., перераховане заявником до державного бюджету на рахунок 31111095700002 ГУДКУ у м. Тернопіль, банк отримувача: ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119, згідно платіжного доручення № 161 від 21.07.2009р., підлягає поверненню.

3. Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя